Я вчила лише англійську, адже для написання іспиту треба було знати правила + усна частина, теми з якої нам говорили наперед. Вона була моїм випробуванням протягом усіх років її вивчення. І чим далі — тим важче.
Взагалі, всі питання, які виносилися на іспит, нам скидали за тиждень або два. До того ж відповіді на білети ми просили у старших курсів. Зазвичай вони збігалися, але якщо ні, то ми групою ділили питання і так їх робили. А на самому іспиті ми вже списували готові білети або ж перероблювали їх. На жаль, без списування було б важко щось написати, бо ввесь той маразм я б не вивезла. Мене бісить той факт, що у нас було теоретичне навчання... Ми писали тупо теорію на більшості іспитах. Цікаво, чи у всіх так? 🤔
Радію, що моє навчання припало на період карантину. Звісно, було простіше вчитися, ніж очно, проте я засвоїла ті знання, які хотіла. Я вчила українську мову більш глибоко, читала твори з української та зарубіжної літератури, а які не встигала — позначила для себе для подальшого прочитання, вчила правила з англійської і деякі мені навіть подобалися. На жаль, це все, що мене цікавило 🤷🏻♀️ Далі йти працювати по спеціальності я ні за що не збираюся, тому диплом може спокійно слугувати підставою під гаряче.
View more
