Ох Кицька 🔥
Шо ти, як ти, мій Альф з планети Мельмак?..
Ask @Hypnosedon
ПД від Капелюшника: Безвихідь… Напевно, кожен з нас потрапляв у безвихідні ситуації. Як ти дієш у безвихідній ситуації? Що ти робиш, щоб не робити гірше в таких випадках? Як приймаєш правильні рішення? Який досвід ти маєш для себе після таких випадків?
Почну з останнього питання: єдиний висновок із цього досвіду - я цілком би без нього обійшлася і спокійнісінько б собі жила. Бо вибір між "хуйово" і "ще гірше" ніколи не буває правильним, і тобі потім жити з цим усе життя.
Спершу я завжди стараюся згладити гострі кути, але це ніколи не працює і доводиться робити напролом. Особливо коли з тебе вижали всі соки, і від тебе залишився лиш оголений нерв.
Приймати складні рішення і нести за них відповідальність - не одне і те ж. Оглядаючись назад, зрозуміла, що після безвиході мені простіше спалити всі мости і ніколи не ритися про те в пам'яті, щоб нічого не нагадувало, наче й не зі мною було.
У всіх є травматичний досвід, але знаю безліч людей, що прямо упиваються своїми стражданнями, і прокручують у голові все знов і знов. Я не кажу зараз про перший рік особистої трагедії, коли пекельно болить, а загалом про весь час.
____
Після 2-ох таких досвідів трохи ходила в терапію, бо не вивозила. Першого разу, зі скрипом, допомогло (та як зараз бачу, насправді ж кинуло в іншу крайність). Другого разу ледь не потрапила в німецьку психіатрію і втекла до Польщі 👍🏻 і ковтала по 9-12 пігулок на день, бо інакше не могла існувати у відносно адекватному стані.
________
Відчуваю полегшення лише через творчість та фантазію. Малюю. Багато сплю. Безцільно блукаю містом. Але це не панацея, а лише спосіб зайняти мізки чимось іншим на короткий час.
Спершу я завжди стараюся згладити гострі кути, але це ніколи не працює і доводиться робити напролом. Особливо коли з тебе вижали всі соки, і від тебе залишився лиш оголений нерв.
Приймати складні рішення і нести за них відповідальність - не одне і те ж. Оглядаючись назад, зрозуміла, що після безвиході мені простіше спалити всі мости і ніколи не ритися про те в пам'яті, щоб нічого не нагадувало, наче й не зі мною було.
У всіх є травматичний досвід, але знаю безліч людей, що прямо упиваються своїми стражданнями, і прокручують у голові все знов і знов. Я не кажу зараз про перший рік особистої трагедії, коли пекельно болить, а загалом про весь час.
____
Після 2-ох таких досвідів трохи ходила в терапію, бо не вивозила. Першого разу, зі скрипом, допомогло (та як зараз бачу, насправді ж кинуло в іншу крайність). Другого разу ледь не потрапила в німецьку психіатрію і втекла до Польщі 👍🏻 і ковтала по 9-12 пігулок на день, бо інакше не могла існувати у відносно адекватному стані.
________
Відчуваю полегшення лише через творчість та фантазію. Малюю. Багато сплю. Безцільно блукаю містом. Але це не панацея, а лише спосіб зайняти мізки чимось іншим на короткий час.
+ 2 💬 messages
read all
Liked by:
Капелюшник
Фото фігури
Related users
Селфі
Liked by:
Капелюшник
victor Davila Rivera
Поэт из Днепра
ПД від Капелюшника: Маючи можливість зробити щось божевільне, що ти зробиш? Поясни свій вибір. З якою метою ти це робитимеш?
Хмм.. цікаве питання. Я вже стільки божевільностей натворила, що зараз вже навряд чи погоджуся на подібний екстрим. Комусь і татуху набити - уже божевілля 😅
Пригадалося, як у 2012 я та двоє моїх друзів святкували др третього корєша у мене дома, але чомусь без іменинника . Нам захотілося на дискотеку в Гідропарк, ми туди не доїхали, бо по дорозі нам трапилася шаурма і проїзд на Одесу. Не складно здогадатися, у який гідропарк ми врешті попали. Коротше, було у нас 200 грн на трьох, одна мобілка і хвилина слави по телевізору, бо саме тоді був кінофестиваль, і нас показали в передачі "Неймовірна правда про зірок" 🌚🌚🌚
А з останнього - це рік тому переїхала жити до кента, з яким була знайома аж 2 тижні. І це все іще краще, ніж жити разом з моєю ріднею, так що ризик виправдав себе.
Пригадалося, як у 2012 я та двоє моїх друзів святкували др третього корєша у мене дома, але чомусь без іменинника . Нам захотілося на дискотеку в Гідропарк, ми туди не доїхали, бо по дорозі нам трапилася шаурма і проїзд на Одесу. Не складно здогадатися, у який гідропарк ми врешті попали. Коротше, було у нас 200 грн на трьох, одна мобілка і хвилина слави по телевізору, бо саме тоді був кінофестиваль, і нас показали в передачі "Неймовірна правда про зірок" 🌚🌚🌚
А з останнього - це рік тому переїхала жити до кента, з яким була знайома аж 2 тижні. І це все іще краще, ніж жити разом з моєю ріднею, так що ризик виправдав себе.
Liked by:
Капелюшник
Чкі твої дії коли б якийсь, наприклад, курець прийшов би до тебе додому прямо взяв і закурив, і щоб ви йому зробили?
Я б нагадала, що для цього є окреме приміщення, де є анти-табачні свічки, й хай курить, поки з жопи дим не піде.
Але якщо хтось курить біля мене траву - цього не стерплю навіть не вдома.
Але якщо хтось курить біля мене траву - цього не стерплю навіть не вдома.
Liked by:
✨NiceQuadrado11 ✨⭐
ПД від Капелюшника: Чому для людей таке важливе досягнення цілей? Як дійти до мети і не впасти духом? Яка причина того, що багато хто опускає руки за крок до мрії?
5 років тому на сесії у психолога я почула питання "щоб що?", і це буквально перевернуло моє життя. І є такі цілі, на які ти працюєш з усіх сил, бо отримаєш за це винагороду. Навіть якщо важко, боляче і страшно. І не здаєшся. Всі ж щось роблять задля перемоги, чи не так? Я от хочу в свої бірюзові стіни і на своє ліжко, говорити рідною мовою не лише в інтернеті, або хоча б не переживати за дорогих мені людей.
Думаю, з оцим все ясно. А є ще й нав'язані цілі. Типу, закінчити музичну школу чи вийти заміж за багатого, мабуть кожен з нас не виправдав якихось сподівань своїх батьків чи близьких людей, бо знову ж таки - щоб що? І можеш хуярити роками задля відчуття якоїсь гордості, але ходиш як обісцяний, нє-нє, то золотий дощ, вмийтеся і напийтеся.
Коли опускаються руки - найкраще, що можна зробити, це дослухатися власної інтуїції. І не боятися кидати справу, навіть якщо вкладено ого-го. По собі знаю, усе найкраще дається просто так і без зусиль. Щасливий збіг. Щось чарівне. Магія, якої не ждеш.
7 років дерлася кар'єрними сходами як педагог і науковець. І шо? Пустила коріння у Польщі, і якось некомільфо усе руйнувати. І шо? Хуйові стосунки, які тупо мене нищать, але вже не перший рік, сім'я, бізнес, діти.. і шо??
Від того, що будеш більше працювати, швидше станеш віслюком.
Життя багатоваріантне, і дійсно треба відрізняти свої цілі від нав'язаних, чи від не закритих травм. Бо іноді досягнувши своєї мети - ніби прокидаєшся з бодуна, і розумієш, що воно було того не варте.
А щоб не впасти духом посеред шляху.. треба бути максимально чесним із собою. Розуміти "щоб що?".
Думаю, з оцим все ясно. А є ще й нав'язані цілі. Типу, закінчити музичну школу чи вийти заміж за багатого, мабуть кожен з нас не виправдав якихось сподівань своїх батьків чи близьких людей, бо знову ж таки - щоб що? І можеш хуярити роками задля відчуття якоїсь гордості, але ходиш як обісцяний, нє-нє, то золотий дощ, вмийтеся і напийтеся.
Коли опускаються руки - найкраще, що можна зробити, це дослухатися власної інтуїції. І не боятися кидати справу, навіть якщо вкладено ого-го. По собі знаю, усе найкраще дається просто так і без зусиль. Щасливий збіг. Щось чарівне. Магія, якої не ждеш.
7 років дерлася кар'єрними сходами як педагог і науковець. І шо? Пустила коріння у Польщі, і якось некомільфо усе руйнувати. І шо? Хуйові стосунки, які тупо мене нищать, але вже не перший рік, сім'я, бізнес, діти.. і шо??
Від того, що будеш більше працювати, швидше станеш віслюком.
Життя багатоваріантне, і дійсно треба відрізняти свої цілі від нав'язаних, чи від не закритих травм. Бо іноді досягнувши своєї мети - ніби прокидаєшся з бодуна, і розумієш, що воно було того не варте.
А щоб не впасти духом посеред шляху.. треба бути максимально чесним із собою. Розуміти "щоб що?".
Liked by:
Капелюшник
Нічого цікаво, п'ю пиво 🙂
Добре тобі
Зараз як почуваєш себе? Та норм ніби)
Зараз нормально. Що в тебе нового-цікавого?)
Шо ти?
Та нічого, кілька тижнів мала кон'юктивіт, то було не весело.
Вступила в Goethe-Institut, буду вчитися з наступного тижня. Таке.
А ти як? Давно не писав.
Вступила в Goethe-Institut, буду вчитися з наступного тижня. Таке.
А ти як? Давно не писав.
Зі святом маленька 💙
Дякую, сонце, тебе теж зі святом
Селфі
Liked by:
nonameo
ПД від Капелюшника: «Машини часу є у кожного. Т що переносять в минуле називаються спогадами, а ті що переносять в майбутнє – мріями…» Як ти вважаєш – людина здатна змінювати події в часі? Тобі хотілося б змінити минуле? Чому і чи варто це робити? Додаток до питання фільм «Машина часу 2002р»
Фільм не дивилася, та можу порадити книгу "11.22.63" Стівена Кінга, саме про подорожі в часі та їх наслідки.
Людина може викривити сприйняття реальності, через що "раніше й трава була зеленіша", і фальшиві спогади стають замінниками справжнім. Бо ми пам'ятаємо здебільшого те, що відчували, а не сухі факти, як воно справді було.
Для мене такими "машинами" є музика і запахи. Асоціативно, ще з дитинства так.
І може трохи не в тему, моя свідомість занесла мене в спогади до нового 2022 року, з карантином і масками їбучими. Я була настільки виснажена, з розбитим носом і тривожним настроєм, що у новорічну ніч тупо лягла спати, і снилося мені дитинство.
Наче я у баті дома, дідусь ще живий, стоїть ялиночка зі старими гірляндами, а по телевізору Песня года 98. І так мені добре в тому сні було..
Після того кілька днів я передивлялася мюзикли Влада Ряшина, і з ким не говорила - всі робили те ж саме. Хоча сидіння вдома перед ноутом на різдвяні свята - не про мене і мою компанію. Та і якісь радянські фільми, вже не пам'ятаю які.
І ця необгрунтована туга за дитинством якось так тоді накрила, що я не могла дати собі ради. А за 2 місяці почалося повномасштабне вторгнення, і я назавжди втратила ті мирні, щасливі спогади. Бо навіть кумедні мюзикли тепер для мене отруєні їбальниками тих, що бажають нам смерті. І мені складно прийняти це прозріння, що навіть коли мені було 6 років - вже тоді було не норм з їхньою пєсньою года та постсовєцкою дружбою народів, але ж, але ж..
Зараз хіба ношу з собою старі пісні в плеєрі та кілька флаконів парфумів, що нагадують мені найкращі періоди життя та найкращих людей. Те, за чим дійсно сумую, і що вже не повернеться, але це моє, власне. Те, чого в мене не відберуть.
Людина може викривити сприйняття реальності, через що "раніше й трава була зеленіша", і фальшиві спогади стають замінниками справжнім. Бо ми пам'ятаємо здебільшого те, що відчували, а не сухі факти, як воно справді було.
Для мене такими "машинами" є музика і запахи. Асоціативно, ще з дитинства так.
І може трохи не в тему, моя свідомість занесла мене в спогади до нового 2022 року, з карантином і масками їбучими. Я була настільки виснажена, з розбитим носом і тривожним настроєм, що у новорічну ніч тупо лягла спати, і снилося мені дитинство.
Наче я у баті дома, дідусь ще живий, стоїть ялиночка зі старими гірляндами, а по телевізору Песня года 98. І так мені добре в тому сні було..
Після того кілька днів я передивлялася мюзикли Влада Ряшина, і з ким не говорила - всі робили те ж саме. Хоча сидіння вдома перед ноутом на різдвяні свята - не про мене і мою компанію. Та і якісь радянські фільми, вже не пам'ятаю які.
І ця необгрунтована туга за дитинством якось так тоді накрила, що я не могла дати собі ради. А за 2 місяці почалося повномасштабне вторгнення, і я назавжди втратила ті мирні, щасливі спогади. Бо навіть кумедні мюзикли тепер для мене отруєні їбальниками тих, що бажають нам смерті. І мені складно прийняти це прозріння, що навіть коли мені було 6 років - вже тоді було не норм з їхньою пєсньою года та постсовєцкою дружбою народів, але ж, але ж..
Зараз хіба ношу з собою старі пісні в плеєрі та кілька флаконів парфумів, що нагадують мені найкращі періоди життя та найкращих людей. Те, за чим дійсно сумую, і що вже не повернеться, але це моє, власне. Те, чого в мене не відберуть.
+ 1 💬 message
read all
Liked by:
Капелюшник
ПД від Капелюшника: Як ти ставишся до рукоділля? Чи було у тебе якесь хобі пов'язане з рукоділлям? Що ти можеш зробити своїми руками, якщо є бажання творити?
От що-що, а до рукоділля в мене руки з жопи. Вишивка, в'язання, ліплення - ну зовсім не моє.
Думаю, із такого, що можна відносно назвати рукоділлям, то я малюю і роблю гарні букети.
Думаю, із такого, що можна відносно назвати рукоділлям, то я малюю і роблю гарні букети.
+ 1 💬 message
read all
Liked by:
AMİR أم͠ي͠ر
Доброго ранку)
ПД від Капелюшника: «Існують речі, до яких людина має дійти сама. Якщо людина цього не зробила, значить час ще не настав...» До чого має дійти самостійно кожна людина? Коли настає час таких дій? Як ти вважаєш, що саме можна вважати за такі речі?
Що життя надто коротке. Мене це чомусь завжди шокує. Перші зморшки в 27, чи он сивина , яку я виявила цього тижня. Як швидко діти ростуть, як ось ти вже розбираєшся з пенсійним фондом, і подумки насміхаєшся "якщо доживу до того часу".
____
Мене бісить, від усієї душі бісить німецька повільність та інертність, оці їхні всраті лінощі, ніби вони житимуть вічно. Поїдьте в Україну хоч на день, та обісріться разок від звуку вибухів. Побачте дрон чи ракету у себе над головою, та уявіть, що ось ти є, а ось тебе нема, наче ніколи й не було.
_____
Є дуже багато речей, до яких треба дійти самостійно, і ти приходиш до них, коли вже досить зрілий. І це не погано, бо це має бути самостійна робота, а не психолохи в інсті, які напарюють якусь дічь.
____
Мене бісить, від усієї душі бісить німецька повільність та інертність, оці їхні всраті лінощі, ніби вони житимуть вічно. Поїдьте в Україну хоч на день, та обісріться разок від звуку вибухів. Побачте дрон чи ракету у себе над головою, та уявіть, що ось ти є, а ось тебе нема, наче ніколи й не було.
_____
Є дуже багато речей, до яких треба дійти самостійно, і ти приходиш до них, коли вже досить зрілий. І це не погано, бо це має бути самостійна робота, а не психолохи в інсті, які напарюють якусь дічь.
Liked by:
Пьєр Дунн
Капелюшник
ПД від Капелюшника: Що для тебе означає дружба? Які якості цінуєш у дружбі? Як стати твоїм другом? Чому вона може припинитися?
Я не маю друзів. У мене є або "сімейні", або приятелі, з якими ми спілкуємося час від часу. З друзями перейшли в статус приятелів через розбіжності в поглядах, здебільшого.
Раніше дружба сприймалася мною як спільне проведення часу, зацікавлення, взаємопідтримка і розуміння, щось таке щире і просте.
Але маю зазначити, що мала певну дитячу травму, яка в подальшому відбилася на моєму ставленні до дружби. Коли мої батьки розлучилися (мені було 10), то я почула, як мама моєї подружки заборонила їй зі мною спілкуватися, бо у розлучених батьків з мене не виросте нічого, окрім хвойди. Да, дічь, яка зараз вже просто не вкладається в голові, але з 10 років я хвойда👍🏻
_____
Мій "золотий" час, коли я щиро вірила у дружбу, припав на юність. Нас було четверо подруг, і це було супер круто і цікаво, поки Оля не сказала Юлі, що перед пляжем варто робити депіляцію. Нічого поганого, але вони навіть не вітаються вже 16-17 років 🌚 Наша компанія, не дивлячись на це, не розпалася. Поки Оля і Аня не втратили свої цноти з Нікітою на випускному. То був скандал на 2 роки.
Я вилетіла з першого університету, і півтора роки працювала. Юля хизувалася, що вступила до НАУ за хабар. Але в той час, ще не знаючи, що у цей самий НАУ, я теж подала документи, і мене без хабара взяли на бюджет. А її ні, не поступила. Вона так образилася, що наше спілкування припинилося.
З Олею закінчилося на її весіллі. Виявилося, що ми змагалися, і вона тепер кохана і заміжня, а мені не допомогли мої ноги і очі, і я заслуговую на самотність. Ми довго не спілкувалися після того, але вона права - заміжжя це тупо не про мене і не для мене. Недавно з нею говорили на цю тему.
А з Анькою-Моською у нас були якісь незрозумілі срачки за хлопців. Спершу вона хотіла відбити у мене Тарасика, потім вона побачила фотки, як я цілуюся із її хлопом (а я поняття не мала, що вони взагалі знайомі, і тим більше, зустрічалися тоді вже більше року 🗿🗿🗿) дуже не гарно. Тим не менш, ми періодично спілкуємося й досі.
Раніше дружба сприймалася мною як спільне проведення часу, зацікавлення, взаємопідтримка і розуміння, щось таке щире і просте.
Але маю зазначити, що мала певну дитячу травму, яка в подальшому відбилася на моєму ставленні до дружби. Коли мої батьки розлучилися (мені було 10), то я почула, як мама моєї подружки заборонила їй зі мною спілкуватися, бо у розлучених батьків з мене не виросте нічого, окрім хвойди. Да, дічь, яка зараз вже просто не вкладається в голові, але з 10 років я хвойда👍🏻
_____
Мій "золотий" час, коли я щиро вірила у дружбу, припав на юність. Нас було четверо подруг, і це було супер круто і цікаво, поки Оля не сказала Юлі, що перед пляжем варто робити депіляцію. Нічого поганого, але вони навіть не вітаються вже 16-17 років 🌚 Наша компанія, не дивлячись на це, не розпалася. Поки Оля і Аня не втратили свої цноти з Нікітою на випускному. То був скандал на 2 роки.
Я вилетіла з першого університету, і півтора роки працювала. Юля хизувалася, що вступила до НАУ за хабар. Але в той час, ще не знаючи, що у цей самий НАУ, я теж подала документи, і мене без хабара взяли на бюджет. А її ні, не поступила. Вона так образилася, що наше спілкування припинилося.
З Олею закінчилося на її весіллі. Виявилося, що ми змагалися, і вона тепер кохана і заміжня, а мені не допомогли мої ноги і очі, і я заслуговую на самотність. Ми довго не спілкувалися після того, але вона права - заміжжя це тупо не про мене і не для мене. Недавно з нею говорили на цю тему.
А з Анькою-Моською у нас були якісь незрозумілі срачки за хлопців. Спершу вона хотіла відбити у мене Тарасика, потім вона побачила фотки, як я цілуюся із її хлопом (а я поняття не мала, що вони взагалі знайомі, і тим більше, зустрічалися тоді вже більше року 🗿🗿🗿) дуже не гарно. Тим не менш, ми періодично спілкуємося й досі.
Liked by:
Капелюшник
Нового нічого, все стабільно. Хотілось би щоб краще було) І вірити що цей рік буде кращий
Ну, хочеш - листівку тобі поштою пришлю))
Сподіваюся, стабільно-нормально, а там і правда поверне на краще
Сподіваюся, стабільно-нормально, а там і правда поверне на краще
На новий рік така гарна і сексуальна була... мм)
Дякую) іноді хочеться свята
О Веселуха в тебе там))) Хоча б не тебе туди забрали і то добре))
Ахахахахах 😂 в мене де сядеш - там і злізеш) та тут через день як не війна з індусом, так між собою щось не можуть поділити. Але вчора то було феєрично, посуд літав, валізи з 2 поверху, багато машин з мигалками..)
Добре відсвяткувала новий рік?
Нормально. Звісно, не те, чого б хотілося, але ок.
А ти? Що у тебе нового?
А ти? Що у тебе нового?
Сумна пісня...
Останнім часом полюбила Portishead
Є ще якісь зміни в новому році? окрім того що хворієш?
Одні пригоди. Влаштувала скандал у садочку, наприклад. Або вчора вранці була веселуха - власник будинку так посрався зі своєю дівчиною, що тут була поліція, і цю подружку забрали в психіатрію 👍🏻
Кицька)
Сфоткайся зараз, якщо можна)
Next
