@KendyGofFrau

Kvitka Kasey

Ask @KendyGofFrau

Sort by:

LatestTop

What do you wish ?

Думаю, багато людей зневірюються і втрачають надію.
Я хотіла б, щоб вогник надії, віри в дива не згасав до кінця життя.
Останніми роками з'явилася традиція просити відомих особистостей написати напередодні Різдва листа Святому Миколаю. Особливої популярності набув лист, написаний британським актором Бенедиктом Кембербетчем.
Дорогий Батьку Різдва,
мій друг попросив мене написати тобі...
Маю зізнатися, було важко придумати, що сказати. Насамперед тому, що я, як і більшість дорослих, почуваюся безглуздо, коли прошу тебе про щось, адже наш з тобою час давно вийшов.
Тепер ми самі робимо собі подарунки, контролюємо свої долі, самостійно відповідаємо за свої вчинки і живемо в тому світі, який самі створили... тож ми не можемо повернутися назад і благати тебе допомогти з навколишнім середовищем, міграційною кризою, Національною службою охорони здоров'я, освітою, їжею для бідних, правами людини, фундаменталізмом і війнами.
Хоча Бог знає, що нам дуже потрібна твоя допомога з усіма цими проблемами, які створили люди, і не тільки.
І це не тому, що ти не співчутливий і не сповнений радості.
Ти чудовий.
Незважаючи на те, що тебе переодягають у різні кольори на догоду корпораціям, які представляють матеріалізм.
Незважаючи на те, що початковий язичницький ритуал за мільйон миль від прохань про самозаймання ховербордів...
Дорослі цинічно вказують на це після їхнього моменту віри в тебе, витрачаючи твій дорогоцінний час.
Тому що ти існуєш не для них.
Ти існуєш для дітей.
Дітей, які потребують хоч трохи дива в світі, де кордони між невинністю і відповідальністю, грайливою уявою і холодним дорослим розрахунком поступово стираються.
Це те, що я хотів би тебе попросити.
Трохи більше часу для того, щоб діти могли лишатися дітьми, щоб дива та ігри тривали якомога довше. Відверни дітей від реалій цього божевільного світу, щоб вони могли сміятися до упаду, а не ридати, захлинаючись сльозами.
Особливо тих, хто піклується про членів сім'ї або страждає від хвороби, голоду чи бідності.
Особливо тих, хто ховається в будинках від падаючих бомб, тих, кого занурюють у лихоманці від страху або холоду в човен заради втечі від екологічного лиха чи війни.
Будь ласка, допоможи засвітити їхні світи миттю радості та надії.
Коли я замислююся над цим, то розумію, що в тебе був важкий рік...
І коли я справді думаю про це, то не певен, що можу попросити тебе про світловий меч (якого в мене, до речі, так ніколи і не було).
Хоча ти, як відомо, можеш керувати просторово-часовим континуумом і здатен подовжити благо дитинства трохи довше.
...

View more

...

Але ти вселяєш трепет і благоговіння тим, хто пише тобі листи і лягає спати, сподіваючись, що їхні бажання на ранок здійсняться.
Ти надихаєш на хорошу поведінку і, принаймні в моїй пам'яті, до декількох відчайдушних спроб спокутувати в останню хвилину свої погані вчинки, щоб не залишитися без твоєї уваги.
Задумайся, будь ласка, про ті мільйони дітлахів, що хотіли би написати тобі, але не можуть через свою неписьменність.
Почуй їхні слова і дай їм шанс навчитися читати і писати, щоб вони могли покращити свої життя і врятуватися від бідності.
Мені трохи соромно перед тобою.
Здається, я зробив саме те, чого не хотів робити... Я попросив тебе допомогти вирішити дорослі проблеми і розвіяти одні з найбільших наших побоювань, які стосуються наших дітей.
Я обіцяю залишити для тебе трохи портвейну і пиріжків на підвіконні.
З любов'ю,
Бенедикт
P.S. Будь ласка, чи можу я отримати той світловий меч зараз?

View more

Liked by: Vladix.Official

Ти творча людина? Якщо так, то якою творчістю займаєшся?

Все наше життя – творчість.

People you may like

Чи можуть люди змінюватися з плином часу?

Можуть, звичайно.
Ще й як змінюються.
Не тільки зовні, а й звички.
Це якщо захотіти.
І змінити навколо інших.
І все, що ти змінюєш у собі, стає звичкою.
Посієш вчинок – пожнеш звичку,
посієш звичку – пожнеш характер,
посієш характер – пожнеш долю.
Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе.

Яка твоя улюблена пора року?

Холоднюща сніжна зима з завірюхами і непроглядними хуртовинами.
Темрява. Стоїть тиша.
Сніг, який виблискує у місячному сяйві.
Дивишся на будинок, з димаря якого легко піднімається струмок диму. І відчуваєш запах смаженого дерева.
Не дивлячись, що взимку нема співу пташок, мало сонячного світла. Але навколо все біло і чисто.
І це все не дає сумувати.

Що повинен вміти робити справжній чоловік?

Вміти любити своїх дітей і дружину, захищати і оберігати їх.
Бути однолюбом.
Відстоювати себе, залишатися собою, незважаючи ні на що.
Завжди тримати слово.
Не опускати руки.

What gives you happiness in life??

Ніколи не будеш щасливий на 100%, щастя не має меж. І не знаєш, коли воно прийде.
Для кожної людини щастя своє, і розуміння його змінюється протягом життя.
З часом усвідомлюєш, коли ти був щасливим.
Це стан душі, здоров'я близьких людей, друзі, рідні душею.
Щастя – це кожен раз повертатися додому, бачити своїх рідних.
Це складений іспит, кожна перемога, люди, які тебе люблять і яких любиш ти.
Щастя – це гарний настрій, добре проведена година, хвилина, мить.
Liked by: kljet

What has life taught you so far??

Людина повинна весь час до чогось прагнути.
Давати собі якийсь виклик протягом усього життя.
Якщо у людини нема якоїсь мети, вона вмирає і тілом, і мозком.
Кожна справа, доведена до результату, дає впевненості.
Step by step досягати мети.
І іти далі.
Коли людина перестає чогось прагнути, вона вмирає ментально.

Have you ever liked someone & never told them? Why?

Сама ніколи не скажу.
Такі стосунки зазвичай не довгі.
Буду чекати нагоди відповісти взаємністю.
Якщо дівчина не викликає бажання її бачити другий, третій раз, то своїм зізнанням вона тільки зменшує шанси бути з ним.
Ніколи не знаєш, кому сподобаєшся сам.
Іноді допомагає випадок.

Post your most favourite lyrics?

Айстри задумані, квіти останнії,
осені пізньої сльози багрянії...
Сумно шепочеться вітер над вами,
і обмиває вас небо дощами.
Ви як любов, що весни не зазнала
І як вечірня зоря одсіяла
Айстри задумані, квіти останнії,
осені пізньої сльози багрянії...

Якби тобі доводилося відчувати голод, втому та поганий запах від себе, що ти зробиш спочатку — поїси, поспиш чи приймеш душ?

душ

Do you ever feel close to anyone on here, even though you don't know them in a real life?

/ Ви коли-небудь відчували себе близькими до будь-кого тут, навіть якщо ви не знаєте їх у реальному житті? /
Тут можна написати свою проблему, отримати підтримку, заспокоїтись, знати, що тобі допоможуть морально.
Але в той же час можуть і обманути, і даремно обнадіяти, тому краще мати реальних друзів, яких ти чуєш і бачиш.
Це як гра з вовками, ніхто нікому нічим не зобов’язаний.
Ти можеш познайомитись, але чи надовго це.
Тому не можна тут зближуватись, бо тебе можуть образити і дуже часто посміятися.
Це не те, що ти прийшов до рідної людини, яка може тебе вислухати.
Це все одно що на вулиці натовпу розказати про свої проблеми.
Просто зроби якийсь вчинок назустріч людині, а вона у відповідь нічого. І ти будеш знати чи варта ця людина довіри, чи ні.

Why is everyone around me depressed? how can I make them happy?

Better to be away from such people.
The psychiatrist will help them.
Depression is normal.
The main thing is not to get hung up, to look for a positive, to be active, to turn to spirituality.
A healthy person is not one that has no problems, but one that can overcome them, sees a lot of outputs from difficult situations, does not sit still, but operates
( different occupations, any sport, read different literature, understand yourself, converse with friends).
The pendulum swings again, because everything always changes and black is replaced by white.
Main - wish.

Do you like poetry? Have you tried to write poetry sometime?

I love poetry, but I never wrote it myself.
Вечірня пісня
За вікнами день холоне,
У вікнах — перші вогні...
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма —
В задимлений морок, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою —
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті —
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
Олена Теліга

Next

Language: English