Ask @Sabinka13:

Давай фото(картинку), связаную с сегоднешний днем..

cacktus’s Profile Photoубиваю взглядом
Просто без лишних слов я оставлю здесь это фото
Чтобы каждый мог прочесть в этом что-то
Каждый сантиметр собственных тату
Шаг за шагом воплотил девичью мечту
*_*

View more

Давай фотокартинку связаную с сегоднешний днем

"✪➊✪ Привет)…Людям, у которых есть совесть, присущи ее угрызения. Нам бывает стыдно за свои поступки - это нормально. Вопрос: а бывает ли Вам, стыдно за свои мысли ? Хватит ли Вам, смелости рассказать о некоторых из них публично ? ✪➊✪"

pravdolubka’s Profile Photo♀ Падший Ангел ♂
Говоря откровенно,мне очень часто бывает стыдно за многие мои мысли,поступки и решения,но они неотъемлимая часть меня,как бы я этого не отрицала.
О многих я стараюсь умолчать или преподать в шутливой форме,но люди,знающие меня,сразу почувствуют подвох;)
в моей жизни есть важный человек
он для меня много значит
и мне,ничуть,не стыдно признаться,что я часто ловлю себя на работе на мысли,что сейчас бы с удовольствием поцеловала бы его в колючую шею,провела бы языком по его идеальным и сладким губам,нежно прикоснулась,со сбивающиимся дыханием,к его уху..
любовь наполняет мой разум подобными мыслями и я получаю от этого удовольствие.
скромно надеюсь,что и он тоже..

View more

Может ли секс помешать дружбе?

mcRex’s Profile Photo✖✖ KaIIItaNov ✖✖
да.
[сегодня почувствовала себя одинокой
этого ощущения не залить гектолитрами алкоголя
и не прогнать из себя спазмами разрывающей боли
у меня было всё
сейчас в край обнищавшая
я должна оставаться сильной
ради той дружбы,которая согревала меня зимними вечерами
ради той дружбы,которая утирала мои слёзы
ради той дружбы,которая была моим всем.]

View more

Related users

что сейчас в мыслях?

Peklina’s Profile Photoviks
мы знаем друг друга 43 месяца.
между нами тонны предательств,вдвое больше лжи и еще примерное такое же количество счастливых улыбок,нежных соприкосновений и учащенных ударов любящих сердец.
что несет нам день грядущий?

View more

что сейчас в мыслях

С кем тебе бы хотелось хорошо провести время?)

(Drugs)↷
с ней.
в последнее время мы плохо ладим.ссоримся да и плачет она часто=(
мне бы остаться в удобных обстоятельствах с ней тет-а-тет,чтобы наконец-то прояснить происходящее..но,пожалуй,нам об этом остается только мечтать
график учеба-работа-дом-учеба оставляет мало сил и желания.
но еще два месяца и мы рванем на свободу,вдохнем полной грудью этот кайф.
расставим правильные приоритеты и возможно уедем подальше от этих пыльных улиц родного города туда,где нас никто не будет знать.
она-хорошая у меня,но уж слишком наивна и доверчива,не пойму,пройдя через сильные моральные лишения оставаться такой-просто безумство.

View more

С кем тебе бы хотелось хорошо провести время

что тебя может довести до слёз?

AlisaKovaleova’s Profile PhotoАлиса Ковалёва
наша дружба поместилась в картонную мини-коробку
у предательства запах горького-горького шоколада
внутренности коробки это наше ушедшее счастье
и это твое молчаливое "мне от тебя больше ничего не надо"
ты бы сказал,что мне с этим дальше делать,
выбросить,сжечь или забыть,что быстрее?
я швыряла вещи в стены,они как всегда молчаливы
..очередной сбой системы.
я делила с тобой минуты,часы и просто мгновенья,
находила особое в обыкновенном
следующий раз,когда мне покажется,что человеку
можно доверять,ударьте по лицу и отрежьте крылья.
я плакала и повторяла "за что?" а еще "почему?"
прошла одна ночь и у меня есть ответы.
а дальше..
продолжаю скитаться..
Sidewalk Prophets – Keep Making Me

View more

что тебя может довести до слёз

Выскажитесь, если гложет что-то душу. Если это не секрет. Хотелось бы стать Вашим слушателем... ♍ Беженка из реальности ♍ , 14.10.2013

YakoKatsuragi’s Profile Photo♍ Беженка Туда и Обратно ♍
она стояла перед ним.пытаясь найти толику понимания в его глазах,но он был неумолим и даже жесток.обнимая рукой колени,выдыхала и вдыхала едкий дым сигареты.когда она начала говорить,в ее словах звучала горечь,горечь,которая сжимала горло настолько,что хотелось разнести стены в пух и прах,чтобы жизнь начала пульсировать в происходящем.
-знаешь..-запнулась.задумалась:"а стоит ли открывать душу?в меня же внутри такие дебри,что ему там делать?"
-знаешь,иногда мне кажется,что это все это происходит не со мной.я просто наблюдаю за чьей-то невероятной дерьмовой жизнью.в этом многосерийном сюжете имеют место быть как и высокие чувства,так и полнейший бред..
ей было больно продолжать,не каждый день наступает необходимость исповедоваться перед человеком,в глазах которого хотелось бы быть святой,правильной и способной чувствовать.
-я сама виновата,я знаю это и ты знаешь.но ты не упрекаешь,это озадачивает и хочется слышать твои крики,маты,в конце-концов,но не твою молчаливую поддержку.она мне не нужна.я совершаю глупости,за которые буду платить уж слишком высокую цену,а ты молчишь и пытаешься меня вытянуть наверх.как можно вытянуть человека,который скатился по наклонной вниз,которому хотелось бы что-то изменить,но это уже невозможно?
он продолжал молчать и она зарыдала на его плече.

View more

Выскажитесь если гложет чтото душу Если это не секрет Хотелось бы стать Вашим

Осень греет меня своей надеждой. Чем осень греет тебя ?

Lestat8’s Profile PhotoСтранник
я сидела и 17 минут думала "а греет ли меня вообще что либо?есть что-то стоящее,чем можно было бы гордиться или восхищаться?"
и знаешь,пожалуй что-то есть.
эта осень встретила меня осознанием того,что мне уже многого не простят,поставив в вину возраст;что многие мои поступки еще длительное количество дней будут будоражить мою память;что самые важные и дорогие люди теряют свой вес,желание независимости и отсутствие привязанности делает меня уязвимой.
в общем,я могу смело заявить-осень греет меня своими переменами,какими бы они не были-тяжелые,неправильные,радостные..
но они есть и это в приоритете для меня.

View more

Осень греет меня своей надеждой Чем осень греет тебя

Хотели бы Вы вернуться в детство?Почему?

tishinaispokoistvie’s Profile PhotoДорога к морю
почему никто не сказал,что "взрослеть" это так страшно и сложно?что времени будет ничтожно мало и на близких людей его не будет оставаться ?что не на что не будет оставаться времени?
почему в школе мы учили литературу и математику,а не то как найти себя в этом мире и как суметь преодолеть его преграды?
это же важнее
есть масса универсальных энциклопедий,но нет не единого пошагового издания,как прожить эту жизнь,не растеряв внутреннюю силу и радость от прожитого дня.
собирая себя каждое утро,нахожу причины идти дальше.иногда мне хочется махнуть на всё и всех рукой,да что скрывать?живу же так на данный момент.кручусь вокруг своей оси,изредка вырываюсь в ту прошлую жизнь,общаюсь с людьми и понимаю-все проходит мимо,не затронув ни капли.
кто-то идет домой готовить ужин любимому человеку,кто-то помогает своему ребенку делать домашнее задание.
а я стою,молча наблюдаю,как оно.
и знаете..оно никак.

View more

-візьми себе в руки!!! ти розплачуєшся тільки за свої помили, і немоя в тому вина. Ходімо далі. Раптом вони з'явились на добре знайомому їй місці. Це була Голова Чацького. - ти ніразу не сприймала це місце, як позбавлення всіх проблем. Вона обережно підступила на край скелі. Скелі-гімну смерті.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
вона стояла і дивилась униз,у темну воду.обернулась назад,шукаючи підтримки та він заклав руки у кишені,даючи їй право самій зробити цей вибір.
-скільки я себе пам'ятаю,увесь час в мені боролись дві мене-одна завжди знала,як вчинити правильно,а інша просто діяла.
потім ми сиділи та аналізували.та,правильна увесь час плакала,а я вперто казала "все буде добре"
ми все одно всі помремо,чи не так?-вона обернулась та він продовжував мовчати.
-я знову багато говорю.стою зараз на межі,за крок до свободи,але все одно наївна і так багато говорю.ти ж таких не любиш.
вона повернулась на край скелі та промовила:
-роблю це не через безвихідь,а тому що це правильно та логічно.зараз тут помре ота дитяча наївність і постійний пошук утопії.тут має померти моє нужденне тіло аби у майбутньому душа була вільною,незалежною.більше ніяких дитячих ілюзій,більше ніяких марних сподівань.я ж увесь час кажу,що я реалістка.Голова Чацького,ти маєш виконати ту місію,на яку ми колись з ним тебе нарекли.
вперед..

View more

візьми себе в руки ти розплачуєшся тільки за свої помили і немоя в тому вина

Не промовивши ні слова, він підштовхнув її в насупні дері. Вони ступили на морський пляж. - ти повинна знати це місце. адже ти приїхала сюди забути минуле. Невже ти думала, що тут серед моря і безлічі туристів ти не обпечешся? Сабіна підійшла до моря і раптом заплакала.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
її плач-це було щось страшне,вона плакала і плакала і не могла заспокоїтись.
-скільки разів я приходила до цього моря?безліч.Я ПОЇХАЛА ЛІКУВАТИ СВОЮ ДУШУ!-зірвалась вона на крик-та що ти хочеш від мене?декорації не мають значення,якщо людина не здатна приймати
розумні рішення,а може лише сліпо довіряти,навіть після того,як її пекли тим вогнем у саме серце,тьфу,та про яке серце може йти мова?
давай я назву останню свою вихідку курортним романом,там же не місце серйозності.так просто були разом,тепер-ні.
слухай,я взагалі хочу кар'єру і більш нічого мені не треба.дайте працевлаштуватись і задовольнити свої амбіції.до речі,я б хотіла стати кондитером.тобі це цікаво.чи,лікарю,ви продовжите лікувати?
давай ми не будемо згадувати минулого,його занадто багато,я волію не пам'ятати.це досить зручно.-в її голосі не було жодної інтонації,лише одна приреченість.
вона підняла голову,знову подивилась у ці очі:
-послухай,так,зізнаюсь,за моєю спиною купа помилок.я від них не відрікаюсь.
може море справді мене змінило?в кращий бік.чому б ні?я думаю,тобі б цього хотілось.

View more

Не промовивши ні слова він підштовхнув її в насупні дері Вони ступили на

- ти нічого не розумієш. Відповів хлопчик. - ти сподіваєшся, що всесвіт кружлятиме навколо тебе. Він підійшов до вікна. - замовкни і відповідай, якщо хочеш розібратися в собі. Ти згадуеш лише останнього, а ти пригадай усіх. Згадай той момент, коли розуміла, що між вами все скінчено.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
-ти справді гадаєш,що я така егоїстка?-вона скривилась-дай мені сигарету,кажуть,коли куриш-стає легше.
вона шумно вдихнула і посміхнулась:
-в голові паморочиться..про що ти казав?пригадати усіх?вона прикрила очі,не забуваючи змушувати дим проходити у легені та виходити назовні через її покусані губи-що ж давай я спробую..хоча якщо дивитись назад,то..краще не дивитись.але ж ми аналізуємо мої особисті помилки- саркастично промовила вона.
-отож,я знаю одне,я завжди була винна у тому,що відбувалось у моєму житті.лише я одна.ти ж знаєш якою я можу бути-граюсь собі у якісь дитячі ігри,влаштовую скандали,істєрики,бігаю туди-сюди замість того аби зупинитись і запитати сама себе "чи воно тобі потрібно?"повір,якщо я так робила б..тоді..сотень дурних слів могло б не зависнути над моєю головою..і я могла б пишатись своєю душевною чистотою.я була б такою собі 18-річною юною дівчиною.а натомість-вона кинула недопалок на землю і злісно промовила-натомість перед тобою скалічена душа,
вона піднялась,поклала руку на серце і прошепотіла:
-момент.коли я розуміла,що між мною і моїм хлопцем все скінченно завжди був неочікуваним.
він міг мене обіймати,а я вже знала-ось він-фінал.це жіноче.це інтуїція.
а могла прокинутись зранку,наївно думаючи,що все ще гаразд,а вже ні.
я заплуталась.
я знаю одне-в мені немає ні цента гордості.

View more

ти нічого не розумієш Відповів хлопчик  ти сподіваєшся що всесвіт кружлятиме

- заспокойся! знову завелась. Він подав їй носовичок. - ходи за мною. І вони пішли. Згодом вони стояли біля якогось кафе. - заходь! чого стала? І Сабіна ступила за поріг. Але за дверима вона побачила ліжко. І одразу згадала це місце. Колись саме тут вона вперше відчула ЙОГО запах...

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
відразу стало якось холодно.мурашки витанцьовували своє на її тілі.
-навіщо ти сюди мене привів?думаєш я зроблю якісь висновки?чи намагаєшся дати мені урок?
вона присіла на ліжко,роздивляючись свої різнокольорові нігті
-час грає в свою гру,встановлює свої правила,змінює людей,ти не знаєш,навіщо?бо я не розумію.знаєш,я полюбила правду,якою б вона не була,ціную її понад усе,а ніхто мені її не каже.
маски-їх я також не люблю,але кожен вважає за правильне-одягнути її і ходити так все життя-вона почала кричати-чому люди брешуть,йдуть,зраджують,роблять боляче,чому?
а ти приходиш і граєш в правильного,намагаючись відкрити мені очі,а ти не думав,що може мені так зручно?зручно грати дурну ляльку,яку можна полюбити один раз і залишити помирати.та ж не померла.сміюсь,сижу тут перед тобою.що ти дивишся на мене?скажи хоча б щось..у виправдання цього дурного світу..

View more

Ранок не змусив себе чекати, а дзвінок не розбудив... Бо не спала. На двір вибігла мов обпечена, де на дитячому майданчику, зовсім голим її чекав він. - Не холодно? - Не бреши. Ти не здивована. Ну що почнемо? Коли ти бачила його в останне?

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
-коли я бачила його востаннє?по-моєму,це немає аніякого значення.важливим є те.коли я останній раз його відчувала,відчувала його близькість,те що він належить мені,що ось я обіймаю кохану людину,а він стискує мене і сміючись,додає,що мене раз-і зламав.
так і сталось.
раз і зламав..
вона опустила очі,який вже раз за останню добу,опустила не те тому що спогади чи сльози.їй було соромно перед ним.соромно було говорити про те як вона знову помилилась.
ну що,чому ти не насміхаєшся з мене?чому не кажеш,яка я дурепа.ти ж все про мене знаєш.ти ж бачиш мене наскрізь.

View more

Ранок не змусив себе чекати а дзвінок не розбудив Бо не спала На двір вибігла

- На, затягнись! Він дав їй цигарку. Сабіна засумнівалась. Занадто вже дивним він виявився. - Не соромся, бери! Вони закурили. - Я стомився від тебе. Зателефоную завтра. Одягни, те в чому була з ним. І приготуйся! Буде весело.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
вона скривилась,їй хотілось кричати.дим дер горло.
-чорта з два.що за дивна гра?
і чому це я маю грати за твоїми правилами?
а якщо я була з ним оголена,що тоді?
в неї починалась істерика,вона продовжувала щось кричати,проте його вже не було.
вона майже опустилась на коліна і намагалась стримати сльози.
-щось я стала занадто плаксива в останній час,пора з цим закінчувати та й взагалі і додому було б піти не погано-промовила вона сама до себе-завтра буде день,завтра буде істина

View more

На затягнись 
Він дав їй цигарку Сабіна засумнівалась Занадто вже дивним він

- далі? Ахахах!!! Цей божевільний сміх налякав її і вона не розуміла що відбувається. - Далі ти підеш до нього і будеш вимолювати місце в його житті!!! Він ставав усе страшнішим і тепер Сабіна взагалі не розуміла, що коїться. - Я розповім тобі хто я! Я той уламок твого серця до якого ти ніразу не д

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
не дослухалась!
-слухай,що ти таке кажеш?Боже,та я ж навіть не запитала твого імені!ти лякаєш мене.я хочу піти.
він схопив її за руку.
-невже ти не розумієш?якщо ти підеш зараз,все залишиться,як було в твоєму житті.ти ж прагнеш змін.чому ти зараз тікаєш від правди?невже ти настільки боїшся її?
вона стояла розгублена і просто не знала,куди себе подіти.їй було страшно від усвідомлення того,що зараз чи не найголовніша подія всього її життя,що зараз вона стоїть на порозі за крок до того аби прийняти чи не найважливіше рішення.
вона опустила очі додолу.зібралась з думками,шумно видихнула і прошепотіла:
-допоможи мені,обіцяю минуле залишиться у минулому.зараз я потребую твоєї допомоги.стань тим,ким був народжений бути.

View more

Він знав, що вона хотіла. Він знав про неї абсолютно все. Але не міг їй цього дати. Адже в нього була інша місія. "Місія" - дивне слово. Подумав він. - Хто ти? Запитала Сабіна. - Навіщо це тобі? Відповів він. І їх погляди зустрілись.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
-хотілось би знати,кому я довіряю в перший день знайомства більше аніж тим,кого знаю декілька років.хоча знаєш,можливо мені не варто знати,хто ти.але мені цікаво,що буде опісля того,як ти підеш?як оце йшов кудись,коли..коли це все трапилось.
здавалось,що пройшли віка,а минуло лише декілька годин з тієї зустрічі.
в її голові роїлись питання,а він мовчав,хоча напевно знав відповіді.
-я..я почуваю незручно.пробач мені цей фізичний потяг.напевно,проблема у тому,що я звикла до того,що нікому не потрібна душа,а лише...ну ти сам розумієш.
він продовжував проймати її своїм поглядом,тепло якого вона відчувала навіть тепер,коли хотілось заховати очі руками..
-і знову плутаються думки.я не знаю.ти дав мені так багато.а я-нічого.
так не можна.я так не можу.
скажи,що буде далі?

View more

Він знав що вона хотіла Він знав про неї абсолютно все Але не міг їй цього дати

Вона знову не відповідала. І хлопчик зрозумів, що зараз вона думками далеко за межами їх затишного кафе. Вирішивши її залишити саму він почав збиратись. - Ти куди? Промовила вона.

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
він якось трішки злісно та ображено запитав:
-можливо було б варто хоча б зробити вигляд,що тобі цікаві мої розмови?
-гей,зачекай,пробач,я ніяк не мала на меті тебе образити своєю неувагою,пробач,залишся..
та затишок покинув їх столик,тихенько крадучись до парку,що розташовувався неподалік.
прозвучало несміливе та таке бажане:
-тоді прогуляємось алеями?
вони йшли поруч,майже рука об руку та наввипередки розповідали смішні історії з дитинства.вона сміялась так голосно,що люди заглядались.як завжди ці погляди-ярлики!проте,на щастя,він підтримував її,з погордою дивився на всіх,мов "дивіться,вона щаслива і сміється так щиро,як може мала дитина,а ви йдете-злі,ображені,понівечені,а хіба так багато треба для того,щоб сміятись.."
вона зупинилась перед ним,заглядаючи зверху вниз у блакитні очі і чекала.

View more

Вона знову не відповідала І хлопчик зрозумів що зараз вона думками далеко за

Кафе було переповнене і жваво гомоніло. Вони сіли в крайній куток. - Я прооную випити американо. Промовив хлопчик, ніби пробудривши зі сну свою нову знайому, яка знову старанно над чимось думала. - Смак гіркої кави, трохи нагадує біль втрати. Як ти вважаєш? Сабіна наче і не звертала уваги на співро

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
змовника.
пройшла секунда,піднявши очі,вона задумалась ще на мить і промовила:
-я згодна.та досить вже смакувати біль та втрати.давай чогось солоденького?можливо зупинимо свій вибір на глясе?
-хід твоїх думок імпонує мені.тоді я замовляю два глясе.
..кава вже давно була випита,а розмова набирала обертів,минали хвилини,а час наче зупинився.
зупинився для цих двох,повз проходили люди,кутаючись у осінню прохолоду,проїжджали брудні машини,загалом,все продовжувалось.Всесвіт існував.
її темно-карі очі вдивлялись у того,хто сидів напроти,вона уважно слухала та ледь помітно посміхалась.на душі стало так легко,ніби весь біль,зради,обмани-все вийняли і втиснули в груди нове життя,нову душу.вона страшенно боялась що це відчуття зникне,якщо її новий друг зникне за рогом цього кафе,яке стало місце народженням її..нової..
..він зупинився на мить,помітивши,що вона знову в полоні своїх думок:
-Що трапилось?

View more

Кафе було переповнене і жваво гомоніло Вони сіли в крайній куток
 Я прооную

- ти не забула його. Сказав хлопчик, яки з*явився просто на вулиці, неначе з під землі. Сабіна здивовано подивилась на нього і відповіла. - .................................................................

id42416344’s Profile PhotoТы блефуешь
-слухай,це занадто!як я можу?це означало б зрадити усе те,до чого ми йшли так важко.попри всі перешкоди,попри час та відстань.хіба ж я можу забути його?
блакитні очі допитливо дивились наче намагались знайти відповідь у моїй душі.та душа,наче чорна хмара на осінньому небі,виглядала похмуро та непривітно.він відвернувся.
а я затулила рукою губи,намагаючись стримати те,що вже прозвучало в цю хвилину.
сказаного не повернеш,а він продовжував мовчати.
в моїх очах збирались сльози,бинти на ранах тріщали і емоції,наче потік води,затуманювали мені голову.в очах пролетіли спогади.а цей руйнівник стояв та мовчав..мовчав..мовчав..
наче давав мені час згадати все,що колись було вартісним,а сьогодні-це абсолютне ніщо.
-як ти себе почуваєш?-прошелестіло
-а як я маю себе почувати?я розгублена і спантеличена тим,що відбулося.та ще й ти мовчиш.відкіля ти взявся?звалився наче з неба чи піднявся з-під землі,я вже не знаю.
-слухай,заспокойся,будь ласка.я просто йшов поруч і розмовляв по телефону.проходячи повз я промовив "ти не забула його",а твоя реакція..це щось неймовірне і не пояснювальне.я розгубився і зупинився,поклавши слухавку в кишеню.ти стоїш зараз переді мною і твої очі,Боже,ти пронизуєш мене наскрізь.скільки болю,скільки відчаю в них!хто ж зміг образити тебе,чуєш,хто?
..вона стояла і плакала,повз йшли люди і не звертали уваги,чи ж люди то були?він обійняв її,намагаючись заспокоїти,серце билось з шаленою швидкістю,а сльози стихали.аромат його парфумів,тепло рук,щире намагання допомогти-все це містичним чином заспокоювало та надавало сил.
-я вдячна тобі за підтримку.пробач,що так вийшло.
..-можливо на каву?я не можу тебе так швидко відпустити,та й не хочеться..

View more

ти не забула його
Сказав хлопчик яки зявився просто на вулиці неначе з під землі

веришь в любовь?

любовь..я пробую это слово-горький вкус предательства не дает покоя.
но,без сомнений,верю.верю потому что люблю,хоть так и не нашла повода об этом сказать.
ограничилась тем,что произносила это мысленно,обнимая его каждый вечер перед сном.
его лицо понемногу стирается из памяти,тело забывает прикосновения,а губы холодны и плотно сжаты.я так нуждаюсь в том,чтобы увидеть его.заглянуть в любимые глаза и сжать в своих объятьях.
я бы..
я бы вернулась назад,чтобы еще раз проснуться в плену твоих рук,чтобы беситься с тобой,чтобы просто чувствовать тебя своим,еще на долю секунд..а не жить сейчас с эмоциями,которые рвут меня на части.
ты есть смысл,но я лишь контакт в твоем мобильном.
мне осталась на память твоя футболка и два месяца счастья,всего лишь два..немного-немало,но жизнь продолжается и скоро я перестану ждать звонка,перестану вздрагивать,слыша твое имя,скоро я скажу "отпустила"
но сейчас я переживаю наши моменты,точнее уже мои,потому что тебе они не нужны,ты влюблен и вероятно счастлив,а я топлю все это,как топят котят,маленьких,беззащитных котят.
[Моя любовь как бесполезный препарат
Моя любовь она как тихий водопад,
не знаю я где ты сейчас,что мне теперь делать,
как же мечты, я не могу верить..]

View more

веришь в любовь

видео-обращение^^:

Sabinka13’s Profile Photoнежность чужого ребра
тут должно было быть видео,но мой микрофон меня подвел=(
итак,дорогие пользователи аска,мне безумно жаль,но я вынуждена с Вами попрощаться на три месяца,так как я уезжаю работать на море.
об этом я писала неоднократно.
вот,долгожданный день наступил и мое лето начинается,моя новая ступенька в жизни,виток спирали и т.д. и т.п.
в общем,я желаю Вам всем хорошего лета,много ярких впечатлений,везения и улыбок,ну и вдохновения,я надеюсь аск себя до конца за эти три месяца не растратит.
до встречи!

View more

видеообращение

Что может человека побудить совершить измену? И что вообще для Вас измена? Изменяли ли когда-нибудь в одном из ее смыслов, например, морально?

leona32’s Profile PhotoFrozen
оборачиваясь на свои прошлые отношения,могу сделать вывод,что к измене толкнуть человека может что-угодно в общем-то-непонимание,обида,даже та же любовь может привести к физической измене.
для меня,лично,измена-это секс.
никаких там левых 5-секундных мыслей о том.как может быть хорошо с кем-то другим,мне на это все равно,ведь человек остается же со мной,если так подумать,то многие из вас уже "моральные шлюхи",мысленно вы ушли,забыли и счастливы.но вы остаетесь вместе,потому что любите и "измены на уровне серого вещества" никаким образом не меняют вашего "семейного положения"!
по поводу измен морально..не могу припомнить каких-то ярких примеров,которые бы подтвердили или опровергли измены в этом плане,поэтому,с вашего позволения,эту часть вопроса я опущу.
[держите крепко друг друга за руку]

View more

Что может человека побудить совершить измену И что вообще для Вас измена

Многие,кто никогда не гуляли по ночному городу,говорят ,что любят его,но видели лишь фото.А Вы гуляли по ночному городу? Чем он лучше дневного города,где много разговором и народу?

prizrak01’s Profile PhotoWitch †
в Вашем вопросе уже есть ответ..=)
ночной город молчалив.от него не хочется спрятаться за звучанием битов в наушниках.
ночной город прекрасен и открыт,как на ладони.чувствуешь себя один на один с ним.
ночной город одинок.по сути редко,кто гуляет пустыми улицами,культура у нас нынче не та.
хотя я предпочитаю город "ближе к утру"-вроде бы ходят люди,которые спешат на работу,едут машины по своим делам,а ты стоишь и наслаждаешься утренней прохладой и внутри царит покой.
в 5 утра город необычайно прекрасен.
подарите себе возможность насладиться ночным городом,уверяю,не пожалеете!

View more

Многиекто никогда не гуляли по ночному городуговорят что любят егоно видели лишь

Твой следующий ответ будет юбилейным) 2000-м. Расскажи пожалуйста то, чем хочется поделиться.

mechtatelnitsa’s Profile PhotoTamara Goodwin
спасибо за такое внимание к моему профилю,без сомнений,приятно=)
#я живу словно в поезде,кочую с одного города в другой,толком не понимая,куда ведет меня дорога,ведь поезд едет по собственному маршруту.у меня нет машиниста или проводника.
есть я..и поезд.который несет меня вдаль от "мирской суеты".
иногда я выглядываю в окно и замечаю очевидные вещи,например,что вовсе я не взрослая,просто слишком много себе о себе возомнила.или то,что вокруг люди.
странно,верно?
я люблю бродить по улицам и заглядывать в лица людей,читая эмоции,которые владеют ими.
напротив меня стояла маленькая девчушка с парнем,они улыбались друг другу и сладко целовались.на остановке сидел парень и грустно поглядывал по сторонам.а со второго этажа общежития девушка ругалась с парнем,стоявшим внизу.он спрашивал у нее "Ксюша,ты правда хочешь чтобы я ушел?",а она не хотела.и он продолжал стоять,говоря ей о своих чувствах.
я поняла одну очевидную штуку-люди вокруг меня живут.они полны жизненной силы,а я будто стою за стеклом,вроде вижу,вроде тоже могу,но на самом деле есть граница,которую мне сложно преодолеть.
осталось 6 дней,собираю чемоданы,
а пока смотрю ему в глаза и хочу обнимать его плечи бесконечно.

View more

Твой следующий ответ будет юбилейным 2000м Расскажи пожалуйста то чем хочется

Next