Всю ніч валяв дурника з друзями, котрі проживають в інших країнах. Вони мені подобаються. Вони би багатьом сподобалися, бо не пхають носа і не намагаються змінити твою власну думку.
Краще за все проконсультуватися у лікара-дієтолога, котрому потрібен твій список аналізів, проблем зі здоров'ям, що дає зрозуміти як працює система твого метаболізму і котрі дієти для схуднення тобі взагалі підійдуть.
Наприклад, що ми дихаємо автоматично. Спробуй дихати навмисне, а потім відчуй як ти вдихаєш та видихаєш повітря зі своїх легень. Відчуваєш як ти змушуєш свій організм ковтати кислород знову та знову? А потім видихати його. Ми всі з цим лягаємо спати, з автоматичною вентиляцією. Усередині нас так само працює серце та інші органи. Вони всі автоматизовані. Тобто, ми не контролюємо це. Ці самі процеси. Вони існують без нашого втручання. Кожен орган це організм усередині організма, котрий залежить від функціонування інших. І навіть над власними мізками ми не маємо 100% контролю. Розумієш? Ми - біороботи.
Кохання на відстані не існує, це самообман, котрий розум створює щоб пережити стрес, самотність та моральну біль. Люди завдяки самотності просто прив'язуються одне до одного, бо всередині кожного з нас з філософської точки зору є вогник. В одній пісні взагалі таку хворобу називають ошийником, котрий звужується коли людина не отримує любові і починає їхати розумом. Кохання це коли ти бачишся з людиною, розмовляєш і розумієш що ви одне одного любите. При зустрічі люди розуміють що між ними взагалі ніякого кохання не існувало. Розуміють що вони створили ілюзію і занурилися в неї з головою.
З того самого, в котрому ще до часів війни хочуть опинитися інші. П.с. важливо не місто, а те, що ми частина глибокої віртуальної симуляції, котру не зможемо покинути.
Привет, мое Солнце. Я
тебя очень люблю. Я
давно хотел тебе
сказать, но не
решался. Только
сегодня я додумался
написать тебе, что ты
для меня очень
дорога, и я не могу
без тебя.
Я тебя очень прошу -
выходи, пожалуйста,
за меня замуж.