Были у меня отношения, я думала, что они особенные, что это навсегда, а выяснилось, что всё было ложью, вот вообще всё, человек меня не любил, а просто справлялся со скукой

---

Разочарование было не в нём, изначально я подозревала, что что-то не так, а в себе

---

Как можно было верить в слова, что это "один раз и навсегда", если это не подтверждалось ничем? А я была выше мнением о своём интеллекте 😀

---

Как справилась? Осознанием, что по-настоящему любящий человек любит не словами, а поступками
И если тебя оставили одну вопреки обещаниям всегда быть вместе, значит, впереди тот, кто именно это и сделает

Розставання
Якось виплуталась, але не до кінця

Не справилась. Оно стремительно переросло в депрессию в которой я уже год как нахожусь. Пошёл второй.

Непомітно

Мабуть,коли я зрозуміла,що нікому в цьому житті не можна довіритися на 100 відсотків,бо найближчі люди травмують найсильніше. Тож, не зачаровуйся,аби не розчаровуватися :)

Розчарувань було стільки що їх не злічити просто 🙂

---

Але зневірюватися в людях чи в житті не варто, хоча це дуже важко.
Люди і цей світ не досконалий, тому не варто надто перейматися тим на що ми не можемо впливати.

Не раз разочаровывалась

В чому ти розчарувався?

Ще не справилась. Найбільша помилка - купити дім, куди через півроку прийшла війна, і тепер принижуватися, жити у дядька, тітки, брата і мами чоловіка. Ще й цілим кодлом.

Воно наразі. Ще переживаю. Спілкуватись взагалі не хочу. Поїду на кілька днів туди де немає людей. Потім спробую адаптуватися до цього. Мені зараз важко. Ніколи не почувалась ще так. Дуже боляче. Наче душу рве. 😔😑🤐