В мене їх багато, тому зараз просто згадаю деякі моменти, пов'язані з річкою) народитися та вирости мені довелося в ідеальному для цього місці) неподалік дому є і лісок, і пустир, і стадіон, і, звісно, герой цього випуску, річка) зветься вона Іква, і в дитинстві я часто називала її Ікрою з чого мої батьки постійно сміялися (ні от щоб дитину до логопеда зводити)) ми з моїми друзями Вовою та Ромою любили рибалити. Звісно, хлопці ловили більше та вправніше, але що, хіба я не мужик, думалось мені в мої юні літа і, виклянчивши вудку в тата, або діда, запасалася хлібом чи тістом, бо ще надто мала, щоб втримати лопату та накопати черв'яків, я з гордим виглядом минала будинок, двір та город і йшла НА РИБОЛОВЛЮ! Ще варто сказати, що в мене були фанати, які обожнювали це моє заняття. Ряди їхні поповнювали у різні часові проміжки кіт Мурчик, пес Піф (той, що на фото, де я мала), кішка Лялька, пес Пуфік та інші котячі, про яких я вже мало чого пам'ятаю. В свої юні роки я вміла розрізняти "верхаводку", "краснопьорку", ляща та окунів. Найяскравішою подією всього мого рибальського життя був випадок, коли я закинула вудку, тут же вийняла (не пам'ятаю чого, але там явно був замішаний Вовік, якого я, імовірно, хотіла прибити, бо він часто мене діставав). Але мої садиські пориви були перервані тим, що на гачку була маленька жирненька верхаводка. Це був і шок, і радість, і неймовірна гордість до того моменту, поки Вова не сп*зданов, що в нього теж таке раз було) щасливі були всі, особливо собаня, який обожнював рибу)
Ще в мене була одна пригода, коли в пориві допитливості я ловила на вудку жаб. Доволі успішно. Настільки, що в сльозах прибігла до батька і благала його "забрати її з гачка") може, це був мій шанс залапати прекрасного принца, але жаби виявилися настільки бридкими та слизькими, що я знехтувала цією чудовою можливістю)
Ось такі історії)