От що за задниця. ці збіги мене переслідують.
вже порадила одній людині.
доля, ти мене лякаєш
Якщо піца, то з коржем чи з сиром ?
Жила, Жила і Жила б.
" про речі,які ніколи б не знати"
Я далека від реальних проблем, далека від типових планів на життя, далека від людей, хоча є такі, що далекі зі мною. Далека - бо не зрозумію те, чим більшість дихає, бо не сприйму їх дим за повітря.
Мені здається, тонуть.
Хоча, хтозна
АМ
Мені казали, що я дивна. Думаю, це зараховується.
З кожним роком я відмовляюсь від більшої кількості речей та людей. Коли починаєш розуміти, що це вже не твоє, що прагнеш кращого, тоді відрізаєш всі дроти і нитки. Не цікавлять мене безголові люди, типові представники дна, музика, в якій нормальних слів немає, банальні фільми і надто пусті розмови, а ще безграмотні люди і "планктон". Виговорилась.
Я все життя не хотіла бути тою "Настею", яких сотні. Та зараз розумію, що без цього імені і мене як особистості не буде. Це частина мене, з якою варто змиритись...