я з того покоління,яке росло без ютуба✌🏼ютубери мого дитинства:Чіп і Дейл,які,насправді,зададуть будь-яким сьогоднішнім блогерам у питаннях потрапляння в якісь халепи і тримання у деякій напрузі своїх глядачів,з їх так званими челенджами,плюс до того то була досить непогана така дрім тім,і котрих я кожного ранку,коли хворіла і залишалася вдома сама,бо решта розходились по роботам і школам,бігла до телевізора дивитись.уткач-богач,що,якби,непоганий такий смм-ник,так піднявся,і в принципі може навчити тебе робити так само як він і так само любити гроші,але при цьому не хоче цього робити,поки ти йому не заплатиш.злюки-бобри,на яких ти дивишся і розумієш,що то ютубери-екстремали,ну і,якби самі по собі трошки дурні,яким необхідно постійно щось робити,чесно,завжди дуже вболівала за Деггета,коли ти вмикаєш,починається серія і ти протягом усього часу молишся просто щоб вони дожили до кінця,щоби вижили попри все.Джекі Чан,такий пранкер-невдаха,який спочатку усіх пранкує,а потім бігає від них наче його бджоли в дупу покусали.але дід то окрема любов,і завжди подобалось як Джекі виходить з тих всіх ситуацій вкінці.Джиммі Нейтрон,який просто ідеальний коуч з уроків впевненості у собі та своїх силах:ти лажаєш,але ти продовжуєш робити.Фінес і Ферб,це просто феєрверк ідей того,що можна зробити вдома,поки батьків немає.Черепашки-ніндзя,які покажуть тобі пару прийомчиків і як можна любити піцу.і багато інших класних мультфільмів.перший комп'ютер в принципі з'явився в нашій родині,коли я була вже,якщо не помиляюсь,класі четвертому-п'ятому,може навіть шостому.тобто,з першими іграми на дисках на кшталт Шрека і Гаррі Поттера,з першими соціальними мережами якимись.коли ми використовували його(комп'ютер) досить довгий час лише для пошуку чогось в Гуглі,перегляду фільмів і звичайних іграх таких як онлайн шахи.здебільшого.не те,щоби не було ефекту вау,він був присутній,проте тоді цікавили інші речі,інші розваги і то було нормально.як і зараз є нормальним час технологій.життя змінюється.