Вокруг нас много людей, только вот «ТЕМИ», кто меняет нас, оказываются единицы
⠀
Чья-то цель в нашей жизни заключается в том, чтобы научить нас любить, чья-то стремить нас к идеалу, чья-то – достигать огромных вершин. Кто-то приходит, чтобы научить нас бояться и не доверять, опасаться, рассчитывать только на себя, быть избирательнее, когда речь касается собственной души и близости. Но важны и те, и другие. Ведь без первых, мы никогда не познаем вторых. А без вторых, никогда не оценим первых.
⠀
И, что самое важное, без тех и других, мы никогда не станем собой. Теми НАМИ, которыми мы созданы быть. Ведь, вспомните, все, что вы имеете, это результат какой-то боли и разрушенных мечт. В моей жизни, почему-то всегда было именно так. Все всегда начиналось с моего разбитого сердца. Но оно никогда не разбивалось окончательно, у Пришвина есть такой замечательный оборот речи — «неоскорбляемая часть души». «Неоскорбляемая, то есть, не поддающаяся действию извне, свято хранимая тобой и тебя хранящая.»

---

И каждый раз, когда мое сердце разбивалось, какая-то незримая, свято хранимая часть, восстанавливала его по частям.

View more

Скористаюся цим питанням, щоб розповісти про життя в Харкові, бо я обіцяла написати про це десь в себе в коментарях.
Ч1.
Харків дуже великий, тому багато чого залежить від району.
Комунальні служби протягом війни робили неймовірну роботу, тому більшість районів виглядає непогано. Але сліди війни помітні, якщо придивитися - то фанери замість вікон, то чорні сліди на стінах, то гола земля замість газону, то десь трапиться зруйнований будинок.
А так в місті дуже чисто - воронки засипані, більшість вибитих вікон забито фанерою або затягнуто плівкою, зламані дерева спиляні і вивезені, уламки прибрані. І не тільки чисто, комунальні служби також займалися й облагородженням території - садили квіти, підстригали траву, підрізали дерева тощо.
У мене в коментарях було питання щодо бізнесу - працює майже все. В перший день приїзду я ходила в кафе поїсти рамен і у них можна було сидіти навіть на вулиці. Працюють доставки, магазини, супермаркети, ринки, заправки, всілякі фірми з послугами тощо.
А сьогодні я їздила на Північну Салтівку, яка постраждала найбільше. От там картина зовсім інша.
Добиратися туди довелося з пересадками, метро туди зараз не доїжджає. До речі, в метро зникла вся реклама, але є плакати, на яких попереджають про небезпеку мін або інформують, що не можна чіпати іграшки, бо вони можуть бути заміновані. Центр був мені по дорозі, тому я вийшла подивитися на адміністрацію - її почали ремонтувати, вже вставили частину вікон. Також біля неї з землі стирчить здоровенна ракета, яку чомусь не прибрали.
Далі їхала в таксі. Салтівка була... Понівеченою? Я не можу підібрати слів.
В моєму будинку в сусідньому під'їзді дірка замість квартири на 13 поверсі - там був прильот. З мого вікна було видно полосу чорних будинків - туди постійно прилітало і всі квартири вигоріли. Багато де вибиті вікна або дірки в стінах, куп магазинів зруйновано, деякі розмародерили.
Я не ходила в сторону окружної дороги, де була найбільша інтенсивність обстрілів (фото), там взагалі одні руїни

View more