Ask @nastupna:

У Вашому розумінні ідеальної країни, чим повинна володіти держава? Зрозуміло що армією, службою безпеки і мабуть правоохоронними органами, а чим ще? Ну, скажімо, чи є у тій тій державі державні школи?

В нашому випадку,тобто у випадку постарадянської країни, акцент необхідно робити на мінімальній пристуності держави в житті суспіьства.
Тобто мета держави - встановення правил і контроль їх виконання. Вся економічна діяльність має здійснюватись самими громадян, а не державою.
В ідеалі це має стосуватись, зокрема, і питання медицини та освіти, адже цими сферами цілком успішно може зайнятись приватний сектор та багодійні організації .

View more

Я ня ведаю ўкраінскую мову, таму буду пытацца па-беларуску(але адказ я зразумею і па-украінскі). Адсюль і пытанне. Як вы ставіцесь да Беларусі як краіны, як дзяржавы? І якія асноўныя памылкі вы бачыце ў палітыцы нашага прэзыдента?

Важко оцінювати Білорусь, як країну, адже сучасна Білорусь в більшій мірі є спадкоємицею БРСР. Існує думка, яку поділяють деякі учасники нашого клубу, що білоруси як нація наразі не проявили своєї державотворчої потуги в достатній мірі, а тому та історико-поітична заплатка у вигляді Лукашенка - цілком логічна.
Білорусам необхідно пройти довгий і важкий шлях націотворення, політичного становення. А це шлях, що потребує прийняття важких рішень.
Однак, приклад Польщі, балтійських країн і, сподіваємось, України може позитивно впинути на ці процеси.

View more

де ви берете переклади іноземних статей?

Перекладаємо за допомогою читачів, які таким чином долучаються до авторського колективу.

View more

Яке майбутнє ви пророкуєте Криму?

Ми не займаємось пророцтвами, ми намагаємось аналізувати ситуацію виходячи з реальних національних інтересів України (які виходять з елементарних потреб її громадян).
Виходячи з цих позицій можливо побудувати сотні варіантів стратегії щодо кримського питання,зокрема. Одну з них ми запропонували в нашому маетріалі: http://nastupna.com/articles/new-crimea

View more

Як і якими методами треба масово боротися з корупцію в Україні? Як змінити менталітет населення?

Менталітет може змінитись особистою роботою над собою кожного українця. Але реалії сучасного світу та нашого в ньому становища цьому цілком сприяють.
Щодо боротьби з корупцією, то боротись з нею треба в першу чергу конкуренцією за законами вільного ринку. Детальніше в нашому тексті:http://nastupna.com/articles/corruption

View more

Яку політику переслідують республіканці щодо ЛҐБТ-спільноти? Якими цінностями та переконаннями користуються у ставленні до сексуальних меншин? Чи мають право представники ЛҐБТ-спільноти у розвитку українського республіканства? Чи є у світогляді республіканців, існування ЛГБТ символом демократизації?

Республіканці, в особі нашої спільноти не переслідуютьжодної політики щодо ЛГБТ-спільноти.
Ми переконані, що особисте маєзалишатись особистим і не має активно виноситись в публічне.
Також ми вважаємо важливим для розвитку українського суспільства - побудова традиційних для євро-атлантичної цивілізації цінностей. Зкоема, про це ви можете прочитати в нашій короткій статті: http://nastupna.com/brief/family

View more

Це ваш покірний читач, що задавав питання про державу і церкву. Щиро дякую і низький уклін за змістовну і ґрунтовну відповідь з цього питання. Але все одно залишилося кілька питань. Я - християнин західного обряду, та ІМХО греко-католицька церква здатна створити національну церкву, чому ні?

Перепрошуємо за таку значну затримку в нашій відповіді.
Одна справа - створення національної (помісної?) церкви, а інша справа - поєднання церкви і держави.
Загалом же, чекайте на ще один великий текст нацерковну те релігійну тематику протягом наступного місяця.

View more

Я вас Правільно зрозумів, шо повернення історічних українських земель( Стародубщина, Сх.Слобожанщина, Кубань) немає в ваших планах? (Питає мешканець Східної Слобожанщини.)

Було б дивно, якби в планах нашої скромної спільноти було повернення тих чи інших земель.
Щождо нашого погляду на державну політику в цьому плані, то вважаємо, що ставити питання таким чином булоб контрпродуктивнозі сторони України. "Повертання земель" навіть в ХХ столітті було застарілою практикою. Значно більшу вагу має самовизначення населення тих чи інших територій.

View more

Які перспективи стосунків польського та українського національного рухів? Які тенденції спостерігаються у міжнародних доктринах республіканців? Чи можливе безкорисливе та дружнє відношення один до одного у республіканській закордонній політиці?

Сучасні україно-польські стосунки та їх перспективи є прикладом міжнародного співробітництва, заснованого на спільних цінностях та спільних проблемах.
Питанню української міжнародної політики було присвячено ряд текстів, серед яких наша нещодавня серія, що описує українську міжнародну стратегію і складається з двох частин:
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )
Україна та Польща – є прикладом еволюції Європи у ХХ столітті, адже обидва ці національні проекти були майже знищені тоталітарними наднаціональними об’єднаннями, однак вижили і тим самим продемонстрували , що націоналізм є рушійною державотворчою силою сучасності.
Попри надскладну історію стосунків двох націй, сьогодні Україна та Польща знаходяться у схожих геополітичних умовах і мають спільні загрози. Це, а також спільні цінності, що викристувалізувались в ході антирадянської боротьби обох народів, є серйозним підґрунтям для тісної співпраці двох країн.
Зважаючи на економічні та політичні успіхи Польщі останніх років, а також на вкрай оптимістичні для поляків прогнози на наступне десятиліття, україно-польске співробітництво є важливим і перспективним для Києва.
Розгорнутий погляд на українську міжнародну стратегію ми виклали у вищезгаданих текстах, одна коротко підсумовуючи (і нехай це не викликає ні зайвих страхів, ні зайвого ентузіазму у палких любителів історії), наш погляд на міжнародне співробітництво в регіоні можна викласти буквальним перекадом назви нашої республіканської спільноти польською мовою – «Następna Rzeczpospolita».

View more

Як ви ставитесь до створення та перспектив Балто-чорноморського союзу?

В якості відповіді на це питання мипідготували великий матеріал, що складається з двох частин
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )

View more

Може,щось впустив,але вдячний буду за відповідь на наступні два питання: 1.Чи ассоціює,, Наступна республіка" свою ідеологію за італійським фашизмом або фалангізмом? 2. Чи планується створення партії або руху за межами Інтернету?

Не знаємо, як багато ви пропустили з того, що упродовж двох років писалося авторами "Наступної республіки". У відповідь на ваше запитання рекомендуємо ознайомитися із важливою статтею, у якій ми з легкістю пояснюємо, чому республіканство крутіше за фашизм: http://nastupna.com/articles/better-than-lib
У відповідь на ваше друге питання: наприкінці 2014-го року "Наступна республіка" зареєстрована у якості громадської організації, а з лютого 2015-го наша спільнота почала зустрічі із читачами. Тож можна констатувати, що поза межами інтернету ми розвиваємо наш клубний формат.

View more

Парламентаризм не здатен ефективно керувати: з 1 боку парламенти-балагани, з іншого - особистості типу Саакашвілі/Яна Сміта, які робили реформи та правильну політику. Проте також очевидною є небезпека необмеженої влади. Як знайти баланс, щоб не скотитися ні у дикатуру/колективну безвідповідальність?

Парламентаризм працює — для цього подивіться на приклади цивілізованих та нецивілізованих країн. Але для ефективної демократії потрібна ціла низка умов. "Наступна республіка" вже давно писала про те, що потрібно для успішної республіки та ефективного парламентаризму в Україні: http://nastupna.com/articles/democracy
Ми сформулювали наступне визначення демократії — це не народовладдя, а консенсус між елітами та масами, своєрідна угода. Її безпосередній прояв — в електоральних механізмах.
Парламент — це не стільки механізм керування, скільки орган законодавчих та представницьких функцій. Тобто це своєрідний спосіб вирішити систему зв'язку між суспільством і правлючою елітою, який, з одного боку, забезпечує змінність керівних груп, що дозволяє уникнути узурпації, а з іншого — додає стійкості системі влади, якої вона набуває завдяки власній динамічності.
І влада відповідальна настільки, наскільки їй дозволяють це громадяни.

View more

Порадьте будь ласка гарні книги по єкономіці, та менеджменту. Чудова група до речі, читаю вас з цікавістю:)

Дякуємо на доброму слові. По темі економіки радимо звернути вашу увагу на роботи Людвіга фон Мізеса та Фрідріха фон Хайєка, а от на тему менеджменту є сенс почитати щось практичніше. наприклад, Пітера Дойля.

View more

хотілося б прочитати більше про глобалізацію

Ми ще неодноразово повертатимемося до теми глобалізації, чекайте нові публікації найближчим часом.

View more

Довго відповідь чекати?

Ми дамо відповідь на кожне питання, як і обіцяли. Проте, радимо все ж набратися терпіння.

View more

Чи повинна Україна відстоювати свою територіальні інтереси перед РФ ? Мова не про Крим і Донбасс, а про Кубань .

Перегляд кордонів в стилі "повернути Крим"(у випадку Росії) чи "повернути Кубань"(у випадку України) - це навіть не минуле, це позаминуле століття.
Геополітичка ХХІ століття - це не про територію, це - в першу чергу - про цінності, про самоідентифікацію.
Першопричиною втрати Криму і проблем на Донбасі була не російська агресія, а непевна по відношенню до України самоідентифікація населення цих регіонів. Якщо ми на даний момент не змогли "завоювати" Крим та Донбас, роблячи мінімум зусиль для реальної українізації (читай - дерадянізації) кримчан то дончан,то про які претензії на Кубань може йти мова?
В націоналістичному середовищі України чомусь поширена думка про сильні симпатії кубанців до України та їх бажання приєднатись до України чимшвидше і лише кремлівський гніт стоїть на заваді об'єднаню історично українських земель. Але ці мрії юних націоналістів та старих калнових патріотів - лише фантазії.
Дон, Кубань, разом з Кавказом і всім північно-східним причорномор"ям є регіоном, що має стратегічну вагу для України, для її безпеки. А отже, наші інтереси до цього регіону обумовлені не історією чи етнологією, а раціональним підходом до міжнародної політики. І мова вжодному разі не йде про приєднання Кубані. мова йде про переформатування всього регіону, яке сприятиме забезпеченню українських національних інтересів, в першу чергу в сфері безпеки. Яким буде цей формат - залежатиме від обставин і наших можливостей.
Що ж до інструментів переформатування регіону, то вони, на нашу думку, мають бути саме ціннісними. Інформаційна політика, мережа громадських організацій та - головне - позитивний приклад України, який має стати орієнтиром для населення регіонів, що мають для нас стратегічну вагу.

View more

Буду щиро вдячний за відповідь! Держава і Церква, яким чином повинні існувати, відділено чи регульовано? Як можна суміщати політику і релігію, щоб не вийшов ІДІЛ? Концепція взаємостосунків держави і церкви в українському контексті?

Перш за все рекомендуємо ознайомитись з нашими уже опублікованими текстами на тему релігії та її ролі:
Церква: фантомний біль Європи - http://nastupna.com/articles/religion-pain
Навіщо нам релігія? -http://nastupna.com/articles/religion-ukraine
Східне християнство: дещо гірше за смерть - http://nastupna.com/articles/worse-than-death
Якщо ж конкретизувати відповідь до окресленої Вами теми, то необхідно зауважити, що модель світського суспільства – це одне з найбільших досягнень Західної цивілізації. Свобода вибору, в тому числі і релігійна свобода, убезпечують цивілізований світ від загрози тиранії, що спирається на певну релігію чи ідеологію, а також народжують конкуренте середовище, в якому життєздатні (в цьому контексті релігійні) течії розвиваються та вдосконалюються.
На цій ноті пропонуємо поглянути на питання не з точки зору ліберальних захисників всього спектру громадянських свобод (які часто бувають упереджені в релігійних питаннях і зводять свою діяльність до антирелігійної), а з точки зору цервки. Для прикладу візьмемо християнську церкву, яка з очевидних причин, є близькою українській нації.
Суть християнства полягає в його глибоко вкоріненому індивідуалізмі. Особисті вчинки, особисті рішення, особисті переживання та особиста жертва – на цьому збудоване християнське вчення. І в певній мірі саме ця його характеристика – перенесення проблематики на рівень особистості – стала його конкурентною перевагою над існуючими релігіями і допомгла першим християнським спільнотам за декілька століть здобути той вплив, який вона здобула, істотно вплинувши розвиток Західної цивілізації.
В подальшому, зі зростанням ролі церкви в питаннях державного управління, вона набула ряду дещо неприродних для неї функцій, що змусили її рухатись в сторону колективізму. Сучасний стан речей, забезпечений принципами світського суспільства, повертає християнство у природнє русло, переносячи питання релігійності кожної окремої людини від форми певного соціального стандарту до усвідомленого особистого вибору. Фактично, в сучасному світі, віра та релігійність перестають бути обов'язком і стають свого роду привілеєм, що залежить від особистого вибору і здатності до пізнання релігійного вчення.
Продовження відповіді на сайті: http://nastupna.com/brief/church-and-state

View more

Які шанси на здійснення ваших планів?

Фома Аквиньский писав: "Кого можна вважати розумним? Того, хто прагне цілей, яких досягти можливо". Тож, намагаючись берегти і приможувати свій розумовий рівень, ми ставимо лише можливі та реалістичні цілі.
Наші плани і щодо нашого проекту, і щодо України загалом — цілком реалістичні, інакше про них не було б жодного сенсу говорити взагалі. Інша справа, скільки часу буде потрібно для їх реалізації? Проте відповідь на це питання залежить не лише від нас особисто, але й від оточуючого нас контексту. Упевнені, у нас у всіх є всі шанси на власні очити побачити початок великих зрушень.

View more

Маркс писав, що капіталізм завжди веде к інфляції через накоплення бізнесменами грошей. Також про те що, через конкуренцію підприємці змушені занижувати працівникам зарплату. Чи це так? Як що ні обгрунтуйте будь-ласка Дякую:)

Інфляція — річ природня, справа не лише про накопичення грошей, але й про збільшення їх обсягів через абсолютно невідворотнє з демографічної точки зору збільшення кількості учасників ринку, що прямо тягне за собою збільшення грошової маси. Інша справа, що стрімка інфляція — сигнал того, що економіка праціює неправильно і має хиби. Оточуючий світ сповнено прикладами цього.
Є різні способи перемогти у конкуренції: підвищення якості або згадане вами здешевлення товару чи послуги. Це, своєю чергою, можливе або за рахунок використання більш дешевих матеріалів, або за рахунок економії на оплаті праці, або за рахунок запровадження нових, більш економних способів виробництва. Економія на оплаті праці робітників — це лише один із можливих способів, проте далеко не ідеальний, зокрема і для виробника. Адже він зацікавлений у зростанні купівельної спроможності споживачів, від чого прямо залежить його дохід. А робітники — це теж споживачі, тож робіть висновки.
Загалом, ми б радили не сприймати тези Маркса та лівих ідеологів взагалі на віру, а піддавати їх здоровму скепсису, який лежить в основі будь-якого аналізу. Пересмикування та підбір аргументів під завчасно вигадану та сформульовану ідею — улюблений метод "міркувань" різного штибу соціалістів, тож уникайте такої спокуси всіма можливими силами.

View more

Почему Украина слабо проводит АТО? Берите пример с рашки http://vk.com/wall-61401517_45334

По-перше, Росія знаходиться у стані війни протягом останніх двох десятиліть, тоді як в Україні реально бойові частини почали формуватися лише цього року. По-друге, Росія — взагалі поганий приклад для наслідування.

View more

Людина вчиняє добре, сподіваючись на винагороду. Чи можна оцінити цей вчинок як моральний? Чому ви так вважаєте?

Перш за все, наша скромна роль не дає нам права бути суддями моральності того чи іншого вчинку.
Однак, варто зауважити, що людині властивий егоцентризм і це не обов'язково має бути негативною стороною людської сутності.
Ми всі хочемо благ для себе - як матеріальних, так і нематеріальних. Скажімо, бажаючи жити в кращому світі, в кращому суспільстві, ми намагаємось чинити добро по відношенню до інших людей, сподіваючись на таке саме добро від них. Хіба сподіваючись на таку винагороду ми применшуємо доброту власних вчинків?
Тож наврядчи можна говорити про аморальність доброго вчинку лише тому, що людина, яка його чинить сподівається на винагороду для себе. Добро залишається добром, незалежно від винагороди.

View more

Ваш проект дуже мене зацікавив як журналіста. На чистоту - у вас шедевральні перспективи у політиці чи у громадській діяльності. Чи можна поцікавитись хто керівники/засновники даного проекту? Низький, Вам, уклін! Красавци. _)

Дякуємо на доброму слові. «Наступна республіка» починалася майже два роки як мій особистий блог, проте згодом стала спільнотою справжніх однодумців. За цей час сформувалася команда авторів проекту, серед яких ваш покірний слуга, Олег Вишняков, а також блискучі автори: Віталій Нелепов, інженер, міжнародний оглядач та проповідник, економіст за освітою та історик за покликанням Іван Дубченко, юрист і спеціаліст по Сходу Ярослав Деяк та Гнат Кубов, наш головний книжник і творець сайту nastupna.com. Усі автори познайомилися між собою завдяки «Наступній республіці», яка для кожного стала відкриттям не меншим, аніж для наших читачів.

View more

Чи не хочете ви спробувати опублікувати Ваші аналітичні статті на відомих українських ресурсах, таких як Українська Правда наприклад. У останніх, зокрема, є така можливість навіть ще не дуже відомим людям (чого не скажеш про вас).

«Наступна республіка» публікує авторські статті на сайті та на наших сторінках у соціальних мережах, які і є основним майданчиком спілкування із читацькою аудиторією нашого проекту. Не впевнені, що існує резон у дублюванні публікацій у вигляді блогів на різноманітних майданчиках: ми не женемося за масовістю, ставимо якість вище кількості. Про публікації у виданнях поки не йдеться — ЗМІ не висловлюють бажання співпрацювати із «Наступною республікою», принаймні поки що.

View more

Як стосуєтесь до соціал-демократії?

Скоріш за все ви мали на увазі "ставитеся до соціал-демократії", адже цілком очевидно, що до цієї ідеології ми жодного, власне, стосунку не маємо.
Соціал-демократія — специфічна спроба переосмислення лівих ідей, яка, втім, зберегла такі методи як штучний перерозподіл, тиск на підприємців та віру у "велику державу" з усіма похідними від цього. Тож, відповідь про ставлення проста: ставимося скептично.

View more

Яка Ваша думка про ресурс "Хвиля" hvylya.net і Юрія Романенка? На мою суб'єктивну думку ваші погляди мають деяку спільність)

Чесно кажучи, ми не надто знайомі із діяльністю чи чітко окресленою позицією Юрія Романенка особисто, окрім його Маніфесту середнього класу, який отримав певну популярність після оприлюднення у 2009-у та навіть планувався як платформа для якогось громадського руху.
Спільність же поглядів, відмічена вами, полягає у тому, що ці погляди звернено на середній клас і бізнес як рушійну силу необхідних країні змін. Так що спільною рисою виступає здоровий підхід та адекватність оцінки ситуації, принаймні у згаданому питанні.

View more

Next