хотілося б прочитати більше про глобалізацію
Ми ще неодноразово повертатимемося до теми глобалізації, чекайте нові публікації найближчим часом.
Liked by:
HEN
❤️ Likes
show all
Latest answers from Наступна республіка
У Вашому розумінні ідеальної країни, чим повинна володіти держава? Зрозуміло що армією, службою безпеки і мабуть правоохоронними органами, а чим ще? Ну, скажімо, чи є у тій тій державі державні школи?
В нашому випадку,тобто у випадку постарадянської країни, акцент необхідно робити на мінімальній пристуності держави в житті суспіьства.
Тобто мета держави - встановення правил і контроль їх виконання. Вся економічна діяльність має здійснюватись самими громадян, а не державою.
В ідеалі це має стосуватись, зокрема, і питання медицини та освіти, адже цими сферами цілком успішно може зайнятись приватний сектор та багодійні організації .
Тобто мета держави - встановення правил і контроль їх виконання. Вся економічна діяльність має здійснюватись самими громадян, а не державою.
В ідеалі це має стосуватись, зокрема, і питання медицини та освіти, адже цими сферами цілком успішно може зайнятись приватний сектор та багодійні організації .
Я ня ведаю ўкраінскую мову, таму буду пытацца па-беларуску(але адказ я зразумею і па-украінскі). Адсюль і пытанне. Як вы ставіцесь да Беларусі як краіны, як дзяржавы? І якія асноўныя памылкі вы бачыце ў палітыцы нашага прэзыдента?
Важко оцінювати Білорусь, як країну, адже сучасна Білорусь в більшій мірі є спадкоємицею БРСР. Існує думка, яку поділяють деякі учасники нашого клубу, що білоруси як нація наразі не проявили своєї державотворчої потуги в достатній мірі, а тому та історико-поітична заплатка у вигляді Лукашенка - цілком логічна.
Білорусам необхідно пройти довгий і важкий шлях націотворення, політичного становення. А це шлях, що потребує прийняття важких рішень.
Однак, приклад Польщі, балтійських країн і, сподіваємось, України може позитивно впинути на ці процеси.
Білорусам необхідно пройти довгий і важкий шлях націотворення, політичного становення. А це шлях, що потребує прийняття важких рішень.
Однак, приклад Польщі, балтійських країн і, сподіваємось, України може позитивно впинути на ці процеси.
де ви берете переклади іноземних статей?
Перекладаємо за допомогою читачів, які таким чином долучаються до авторського колективу.
Яке майбутнє ви пророкуєте Криму?
Ми не займаємось пророцтвами, ми намагаємось аналізувати ситуацію виходячи з реальних національних інтересів України (які виходять з елементарних потреб її громадян).
Виходячи з цих позицій можливо побудувати сотні варіантів стратегії щодо кримського питання,зокрема. Одну з них ми запропонували в нашому маетріалі: http://nastupna.com/articles/new-crimea
Виходячи з цих позицій можливо побудувати сотні варіантів стратегії щодо кримського питання,зокрема. Одну з них ми запропонували в нашому маетріалі: http://nastupna.com/articles/new-crimea
Як і якими методами треба масово боротися з корупцію в Україні? Як змінити менталітет населення?
Менталітет може змінитись особистою роботою над собою кожного українця. Але реалії сучасного світу та нашого в ньому становища цьому цілком сприяють.
Щодо боротьби з корупцією, то боротись з нею треба в першу чергу конкуренцією за законами вільного ринку. Детальніше в нашому тексті:http://nastupna.com/articles/corruption
Щодо боротьби з корупцією, то боротись з нею треба в першу чергу конкуренцією за законами вільного ринку. Детальніше в нашому тексті:http://nastupna.com/articles/corruption
Яку політику переслідують республіканці щодо ЛҐБТ-спільноти? Якими цінностями та переконаннями користуються у ставленні до сексуальних меншин? Чи мають право представники ЛҐБТ-спільноти у розвитку українського республіканства? Чи є у світогляді республіканців, існування ЛГБТ символом демократизації?
Республіканці, в особі нашої спільноти не переслідуютьжодної політики щодо ЛГБТ-спільноти.
Ми переконані, що особисте маєзалишатись особистим і не має активно виноситись в публічне.
Також ми вважаємо важливим для розвитку українського суспільства - побудова традиційних для євро-атлантичної цивілізації цінностей. Зкоема, про це ви можете прочитати в нашій короткій статті: http://nastupna.com/brief/family
Ми переконані, що особисте маєзалишатись особистим і не має активно виноситись в публічне.
Також ми вважаємо важливим для розвитку українського суспільства - побудова традиційних для євро-атлантичної цивілізації цінностей. Зкоема, про це ви можете прочитати в нашій короткій статті: http://nastupna.com/brief/family
Це ваш покірний читач, що задавав питання про державу і церкву. Щиро дякую і низький уклін за змістовну і ґрунтовну відповідь з цього питання. Але все одно залишилося кілька питань. Я - християнин західного обряду, та ІМХО греко-католицька церква здатна створити національну церкву, чому ні?
Перепрошуємо за таку значну затримку в нашій відповіді.
Одна справа - створення національної (помісної?) церкви, а інша справа - поєднання церкви і держави.
Загалом же, чекайте на ще один великий текст нацерковну те релігійну тематику протягом наступного місяця.
Одна справа - створення національної (помісної?) церкви, а інша справа - поєднання церкви і держави.
Загалом же, чекайте на ще один великий текст нацерковну те релігійну тематику протягом наступного місяця.
Я вас Правільно зрозумів, шо повернення історічних українських земель( Стародубщина, Сх.Слобожанщина, Кубань) немає в ваших планах? (Питає мешканець Східної Слобожанщини.)
Було б дивно, якби в планах нашої скромної спільноти було повернення тих чи інших земель.
Щождо нашого погляду на державну політику в цьому плані, то вважаємо, що ставити питання таким чином булоб контрпродуктивнозі сторони України. "Повертання земель" навіть в ХХ столітті було застарілою практикою. Значно більшу вагу має самовизначення населення тих чи інших територій.
Щождо нашого погляду на державну політику в цьому плані, то вважаємо, що ставити питання таким чином булоб контрпродуктивнозі сторони України. "Повертання земель" навіть в ХХ столітті було застарілою практикою. Значно більшу вагу має самовизначення населення тих чи інших територій.
Які перспективи стосунків польського та українського національного рухів? Які тенденції спостерігаються у міжнародних доктринах республіканців? Чи можливе безкорисливе та дружнє відношення один до одного у республіканській закордонній політиці?
Сучасні україно-польські стосунки та їх перспективи є прикладом міжнародного співробітництва, заснованого на спільних цінностях та спільних проблемах.
Питанню української міжнародної політики було присвячено ряд текстів, серед яких наша нещодавня серія, що описує українську міжнародну стратегію і складається з двох частин:
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )
Україна та Польща – є прикладом еволюції Європи у ХХ столітті, адже обидва ці національні проекти були майже знищені тоталітарними наднаціональними об’єднаннями, однак вижили і тим самим продемонстрували , що націоналізм є рушійною державотворчою силою сучасності.
Попри надскладну історію стосунків двох націй, сьогодні Україна та Польща знаходяться у схожих геополітичних умовах і мають спільні загрози. Це, а також спільні цінності, що викристувалізувались в ході антирадянської боротьби обох народів, є серйозним підґрунтям для тісної співпраці двох країн.
Зважаючи на економічні та політичні успіхи Польщі останніх років, а також на вкрай оптимістичні для поляків прогнози на наступне десятиліття, україно-польске співробітництво є важливим і перспективним для Києва.
Розгорнутий погляд на українську міжнародну стратегію ми виклали у вищезгаданих текстах, одна коротко підсумовуючи (і нехай це не викликає ні зайвих страхів, ні зайвого ентузіазму у палких любителів історії), наш погляд на міжнародне співробітництво в регіоні можна викласти буквальним перекадом назви нашої республіканської спільноти польською мовою – «Następna Rzeczpospolita».
Питанню української міжнародної політики було присвячено ряд текстів, серед яких наша нещодавня серія, що описує українську міжнародну стратегію і складається з двох частин:
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )
Україна та Польща – є прикладом еволюції Європи у ХХ столітті, адже обидва ці національні проекти були майже знищені тоталітарними наднаціональними об’єднаннями, однак вижили і тим самим продемонстрували , що націоналізм є рушійною державотворчою силою сучасності.
Попри надскладну історію стосунків двох націй, сьогодні Україна та Польща знаходяться у схожих геополітичних умовах і мають спільні загрози. Це, а також спільні цінності, що викристувалізувались в ході антирадянської боротьби обох народів, є серйозним підґрунтям для тісної співпраці двох країн.
Зважаючи на економічні та політичні успіхи Польщі останніх років, а також на вкрай оптимістичні для поляків прогнози на наступне десятиліття, україно-польске співробітництво є важливим і перспективним для Києва.
Розгорнутий погляд на українську міжнародну стратегію ми виклали у вищезгаданих текстах, одна коротко підсумовуючи (і нехай це не викликає ні зайвих страхів, ні зайвого ентузіазму у палких любителів історії), наш погляд на міжнародне співробітництво в регіоні можна викласти буквальним перекадом назви нашої республіканської спільноти польською мовою – «Następna Rzeczpospolita».
Як ви ставитесь до створення та перспектив Балто-чорноморського союзу?
В якості відповіді на це питання мипідготували великий матеріал, що складається з двох частин
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )
1. Українська стратегія. Геополітичні імперативи ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-i )
2. Українська стратегія. Балто-Чорноморська Унія ( http://nastupna.com/articles/ukr-strategy-ii )