#львів

Я люблю подорожі усім серцем, проте є фінансові та соціальні причини, які обмежують для мене цю можливість. А тепер до них додалися ще й політичні.
Я завжди мріяла, що коли піду на роботу і буду нормально заробляти, то буду мати за звичку раз на місяць вибиратися кудись у нове місто. Звісно, було б краще, якби ще й знайшла компанію за інтересами, але це вже просто якісь нездійсненні мрії, хах 😅
Що ж, поки що найдалі від дому було моє навчання і проживання в Києві — найкращі часи, за якими я зараз дуже сумую. Але не за навчанням, а саме за тим студентським столичним життям... Я не скажу, що воно було якесь насичене різноманітними подіями, знайомствами чи чимось таким. Навпаки, там було багато і смутку, і самотності, і почуття непотрібності та неповноцінності. Але це не важливо. Сама лише мрія моя тоді здійснилася, бо я з дитинства хотіла поїхати до столиці і жити у великому місті.
Я ж би хотіла просто поїхати кудись заради відпочинку на пару днів, погуляти, подивитися місцеву архітектуру, влитися в ритм. Я це обов'язково здійсню за будь-якої зручної нагоди. І найперше, куди хочу податися — у Львів.

View more

В небі чистому чути грім
В небі свист, але чути гімн
В небі чистому мутний дим
Горить ліс, але чути гімн
В небі чистому чути грім
В небі свист, але чути гімн
В небі чистому мутний дим
Горить ліс, але чути гімн
За нами правда, значить вистоїм ми ваші вистріли
За нами правда, а її ніяк не пристрелить
За нами правда, значить визволим село ми за селом
За нами правда, значить ми з долин повиганяєм зло
Ну, а поки будем бить вас за Азов і Бучу
За Дні-, за Дніпро і кручі
За Ірпінь, який ти мучив
За ла-, за лани квітучі
За Херсон - землю родючу
За До-, за Донбас получиш
За Чернігів - неминуче
За лі-, за ліси дрімучі
За Хмельницького Богдана!
За Фра-, за Франка Івана!
І за Суми, і за храми
ЗСУ прийде за вами!
І за ночі, і за рани
За кожен тривожний ранок!
За Харків і тюльпани
За О-, за Одесу-маму
За Рівне і Здолбунів, за Полтаву, Львів і пулі
За Київ, Луцьк, за Вінницю, за Миколаїв - дулі
За Чернівці, Черкаси, Тернопіль і Кривий Ріг
За Запоріжжя і Житомир, і за Крим забуться - гріх
В небі чистому чути грім
В небі свист, але чути гімн
В небі чистому мутний дим
Горить ліс, але чути гімн
В небі чистому чути грім
В небі свист, але чути гімн
В небі чистому мутний дим
Горить ліс, але чути гімн

View more

Це дуже смачно, коли є така можливість. Згадав собі Львів 😍😍😍. В одній робочій їдальні його робили особливим. Особливо взимку. Вона подивилась на мене і налила мені ще додатково що я як підняв піднос, чуть не розлив 😁 дала два кусочка чорного хліба, який так гарно пахнув, запечений і пишний як молода кобіта. В борщі плавав часник 👀 я подивився на це прекрасне створіння, яка уже була не молода однак її очі блищали ніби зваблювали. Вона посміхнулась і сказала, що зимою можна захворіти. Звісно я би краще з'їв окремо, однак його було не так багато і був нарізаний дуже мілко. Це навіть не псувало смаку борщу (цибулю давали до супів). Ще були два шматочки сала, але це мені прислала люба Валентина із Василівки (Харківська область). Я із собою замість лікарств носив горілочку і наливав собі і їв з цим борщем. Так любив їсти 🥲

View more

Привіт.
В мене багато знайомих і мало друзів. Але надовго в моєму житті люди чомусь не затримуються, втрачають інтерес. Або просто ми з ними не змогли налаштуватися на одну хвилю. Чому саме - хз.
• З однією дівчиною ми дружимо ще з дитинства. І звичайного слова "подруга" для неї недостатньо, тому що вона для мене як молодша сестра. Ми не завжди часто спілкуємося, але завжди знаємо, що ми є одна у одної. Після закінчення школи вона поїхала вчитися до Києва, де там і мешкає зараз. Але у лютому вона повернулася додому, чому я була дуже рада. За ці пів року ми з нею витягали одна одну на прогулянку щовихідних і зблизилися ще більше. Післязавтра вона знову повертається до Києва на роботу і я вже за нею сумую.
• З другою дівчиною ми познайомились на роботі. Подружилися ми не відразу. Спочатку, коли я намагалася потоваришувати з нею, вона дивилася на мене поглядом: "Ти хто ващє така і що тобі від мене треба? Не чіпай мене і навіть не дивися в мою сторону". Але це змінила наша робоча поїздка у Львів, де ми зрозуміли, що у нас дуже багато спільного. Ну і ми обидві трошки з прибабахом, аха (а може і не трошки).
Коли наша банда на роботі декілька років тому розпалась через звільнення співробітників, то ми ще міцніше стали триматися одна за одну. Тож коли вона повідомила, що з червня звільняється, то в мене всередині щось рухнуло. Так, я за нею досі сумую, але рада, що вона звільнилася, тому що тут не цінували її так як треба (але це вже зовсім інша історія). Але ми і досі спілкуємося, хоч і на різних роботах. Сподіваюся, що так буде і надалі.
• І ще в мене був друг з рф, з яким ми товаришували більше 7 років. В кінці лютого виявилося, що в нас дуже різні погляди на війну (не буду заглиблюватися у подробиці) і з того часу він нічого мені не писав і не цікавився, чи взагалі я жива. Спочатку мені дуже боліло, але я все-таки змирилася і відпустила його.
А сьогодні він порушив цю тишу і знову написав, що було несподіванкою для мене. Але його бачення ситуації не змінилося. Він просто скучив за мною і хотів бути в моєму житті, не зачіпаючи тему війни (яку він досі називає спецоперацією). Але він не врахував того, що війна вже вплелася в моє життя і я просто не можу її не обговорювати. Хоч він своєю появою трохи здер ті рани, які за пів року загоїлися, але сьогодні ми з ним остаточно попрощалися. Це дуже сумно і навіть боляче, тому що він був моїм найліпшим другом і був поруч навіть в темні часи, але.. Але я не можу закрити очі на те, що відбувається довкола і робити вигляд, що за вікном немає війни.
⠀
⠀
⠀⠀« Дружба з тобою принесла цілий феєрверк фарб в моє життя. Ти був поруч навіть у найстрашніші моменти, і я дуже вдячна тобі за це. Сподіваюся, що відповіла тобі тим же, сподіваюся, що так. »
⠀⠀⠀
⠀⠀
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀... Wιth ᥣovᥱ, Shᥱᥣbყ ♡
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⸻⭑ 05.09.2022 ⭑⸻
⠀
⠀
⠀⠀⠀

View more

Взагалі - абсолютно кожен, бо до цього часу мало де бувала.
Проте, якщо мислити не так масштабно, то це звісно Херсонська область. Я дуже сумую за легендарним пам'ятником, що присвячений смачнющим херсонським кавунам. Кожного разу, на шляху до омріяного відпочинку та моря, ми зупинялися біля нього і робили фото на згадку. Це викликає дійсно такі приємні та теплі спогади, що словами не передати.
Далі - Харків. То моя любов з першого погляду, що потрапила прямісінько у серце, яку вщент зруйнували та продовжують руйнувати:( Стільки чудових місць, що мені запам'яталися, уже я не побачу. Але вірю в те, що обов'язково все відбудуємо та я зможу знову насолоджуватися кожною миттю, проведеною у цьому місті.
Київ, вибач, що так і не встигла відвідати тебе взимку. Проте ти вистояв і міцно стоїш далі. Тому я виконаю свою обіцянку і обов'язково приїду до тебе, помилуюся каштанами, прогуляюся усіма твоїми вуличками та зазирну у кожен куточок.
Львів - це теж щось неймовірне. У це місто можна закохуватися знову і знову, тому я хочу поїхати на нашу першу зустріч, залишити після відвідин приємні враження та емоції собі на згадку, рекомендувати його прекрасні місця іншим.
Захід України - це не тільки гори, ліси та ріки. Це привітні люди, які гостинно зустрічають кожного. Зараз він став найбільшим осередком гуманітарної допомоги та прихистку, за що окреме "дякую!". Тому кожне місце і місто на Заході України варте того, щоб його відвідати.
Схід, наш рідний Схід, який нахабно відірвали. Ми неодмінно повернемо усе наше і всіх наших собі, відновимо, відбудуємо і Схід знову розквітне.
Південь. Я мала змогу у минулому році відвідати Одесу, а ще раніше відпочивала у Херсонській області. Проте впевнена, що і у інших містах є безліч місць, які варто побачити.
Окремий привіт нашому українському Криму, куди я точно поїду після нашої перемоги;)
Центр України, кожне місто якого має свої прекрасні пам'ятні місця, огорнуті історією, іноді легендами та такими чудовими видами.
І Північ України. Вам також не дуже пощастило із сусідом, проте це не привід відмовити у відвідуванні кожного з вас. Тому що на півночі також є на що подивитися і чим милуватися. А відтак я неодмінно це зроблю;)
Отож, що хотілося цим сказати?
Відвідайте кожен куточок України, зануртеся у історію міст, відчуйте їх неповторний колорит та закохайтеся так, як не кохали їх раніше.
У нас дійсно прекрасна країна. Так було, так є, так буде. Це не можливо змінити. Вони можуть окупувати території, але ніколи ці землі не стануть їхніми. Бо це наша країна, наші люди і правда на нашому боці.
Як писав свого часу Тарас Григорович Шевченко: «Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»♥

View more

комент до картинки з попереднього допису.
Напевне ви помітили дивовижну подібність трьох символів кулака - на СССР-івській пропаганді, на символіці БЛМ у США і на символіці радикальних фем-організацій в Україні.
Тому що "Остап не балує васюкінських шахістів розмаїтістю дебютів" ) У даному випадку - розмаїтістю символів )
==
А ось так самопрезентувалась ГО ФМ на форумі видавців:

---

Феміністична майстерня як громадська ініціатива утворилась у
червні 2014 року.
Наразі це одноіменна неприбуткова громадська організація (НГО), що була
зареєстрована в березні 2016 року.
Залучаючи жінок різного віку та з різним досвідом, ми створюємо середовище взаємної підтримки та солідарності. Ми віримо, що
фемінізм здатний змінити світ,
звільнивши суспільство від
збройних конфліктів і конкуренції
для побудови соціуму, в якому заохочуються співпраця та самовираження.
==
""Ми віримо, що
фемінізм здатний змінити світ,
звільнивши суспільство від
збройних конфліктів і конкуренції""

---

**отака у цих дівчат РЕЛІГІЯ ))
**при тому на практиці вони явно розхитують човен, який і без того на ладан дише і провкують міжстаттеву Війну ))
Але між теорією і практикою у всіх УТОПІСТІВ завжди була дуже велика різниця )
==
**Фем-майстерня мала на форумі видавців у 2018 ось такі акції, яко організатор:

---

19 Вересня
ЖІНКИ, БЛИЗЬКИЙ СХІД ТА ФЕМІНІЗМ: ТЕОРЕТИЧНІ СИТУАЦІЇ ТА ПОВСЯКДЕННА ПРАКТИКА ЖІНОЧОГО ІСНУВАННЯ В МУСУЛЬМАНСЬКИХ КРАЇНАХ (БЛИЗЬКИЙ СХІД ТА МАГРИБ).
Презентація
13:00 - 14:45 пл. Ринок, 42, м. Львів Феміністична майстерня (вхід з двору)

---

21 Вересня
ФЕМІНІСТИЧНІ ЧИТАННЯ СТАТТІ Л. ІРІГАРЕЙ: ЦЯ СТАТЬ, ЯКА НЕ ОДИНИЧНА
http://bookforum.ua/participants/?24151

---

**нажаль лінк вже не є дійсним і знайти сілди ГО ФМ на сайті форуму видавців мені теж не вдалося )
Але це може і не мати жодного ідеологічного підтексту а може бути спричинене тільки криворукістю програмістів сайту форуму видавців )
==
І повертаючись до теми Косарчин, яка почата у попередньому дописі.
Паче чаяння я не знайшов у батьків Косарчин якоїсь суттєвої крамоли ) Очікував що це будуть якісь понаїхавші з рОсії, а вони виявились обоє уродженцями Львова і живуть від доченьки буквально у сусідньому будинку:
Косарчин Юрій Володимирович
ДН 10.10.1960 м.Львів
Адр м.Львів, вул.Стрийська, 84, кв.7
Косарчин Олена Тарасівна
ДН 19.02.1966 МН м.Львів

---

**Олена Тарасівна. зовсім не москалі... Але ж буває і на старуху проруха...
==
Львівський поліграфічний коледж УАД
Циклова комісія дизайну друкованої продукції
КОСАРЧИН Олена Тарасівна
Викладач, спеціаліст ІІ категорії, член Спілки дизайнерів України http://lpkuad.com/about/cyklovi/dizajn_drukovanoji_produkcziji.html

---

**член? не членкиня? )) Треба буде щоб її донька виписала втик керівництву "коледжу УАД" ) тобто колишньому чи то ПТУ чи то технікуму )

---

Ще одна цікава метаморфоза сталася з ось такою людиною, яка за цією адресою вже не живе:
КОСАРЧИН ВЛАДИМИР НИКОЛАЕВИЧ 629961 1932-04-09 ЛЬВІВ ПЕТЛЮРИ 24 0 16

View more

Справедливості заради треба додати, що ці москалихи не вигадали нічого нового, а просто мавпують поведінку деяких галичан, які на початку 1990х поїхали до Києва чи далі на Схід і пробували там запровадити Галицькі порядки. Чим власне і спровокували антиукраїнський рух, який в кінцевому підсумку привів і до віджатія Крима і до бунту на Донбасі.
**тобто тепер маємо симетричну "віддачу" ) із затримкою на 30років
==
продовж цитати звідси:
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/lvivska-maysternya-feminizmu-yak-z-yavilasya-organizaciya-i-chim-vona-zaymayetsya-50127773.html
«Потрапила у майстерню уже як активістка, а не відвідувачка, майже випадково: погодилася на спонтанну пропозицію
подруги Рімми
допомогти одній з учасниць „Феміністичної майстерні“ підготувати лекцію з сексуальної освіти для
підлітків
для міського дівчачого табору».

---

**Рімма ) які чудові українські імена ))

---

Сьогодні Квітка — адміністраторка приміщення «Феміністичної майстерні», відповідальна
за безпеку
на публічних акціях
та маршах, проводить читацький клуб.

---

«Безпекою займаюся відколи вперше подала повідомлення в міську раду про 8-березневу демонстрацію у 2017 році. Так ця функція за мною і закріпилася, як і комунікація з поліцію, представниками влади, координація скаутів і волонтерів безпеки на акціях. Відстоювання і реалізація права на безперешкодні мирні зібрання
сильно мене надихає.
Крім цього, займаюся цифровою безпекою як спорідненим напрямом».

---

«Феміністична майстерня» проводить вуличні акції і марші на 8 березня з 2015 року.

---

**отже те, що раніше було тільки версією, тепер має письмові підтвердження. У акціях на 8 береня 2019 і у 2020 представники ГО "ФМ" брали активну участь. А далі - найцікавіше :

---

«За останні роки ситуація змінюється на краще: поліція налаштована дружно, хочуть, щоб їх похвалили. Цього року на нашому мітингу один працівник поліції підійшов до мене, і каже: „Квітко,
ми ж сьогодні
добре все зробили, правда?“», — розповідає активістка.

---

**тобто фактично виходить, що поліція вже підпорядковується якимось лівим дівахам. Мєнти професійно дуже тонко чують звідки вітер дує і де зараз ВЛАДА і заздалегідь підлаштовують під цей вітер свої дупи ))
**оскільки Квітка, на відміну від понаїхавших москальок, - львівянка, то саме до неї і буде найбільше запитань )
При тому легкість у спілкуванні з мєнтами наводить на думку про те що її дорога родина працює десь саме там ))
Тому що де-де а в цій сфері ніяких чудес у Львові не буває ))
==
Фемінізм для тінейджерок

---

Одними з найуспішніших постійних проектів «Феміністичної майстерні» є табори та школи для дівчат-підлітків. Вони виконують просвітницьку роль і формують спільноту серед молоді.

---

Слава Огороднік, студентка-лінгвістка, власне, й приєдналася до «Феміністичної майстерні» після участі у дводенній школі для тінейджерок у віці 16 років.

---

**по-суті феміністична піонерія ) Остап не балує васюкінських шахістів розмаїтістю дебютів і методологічно йде добре протореним більшовицьким шляхом )

View more

(продовж до попереднього)
Але вже не на захист Церкви-мучениці, а з критикою частини ієрархів, в основному прибулих з Риму. Іван Гречко при зустрічі на вулиці (ми - сусіди) вручив мені одну з таких прокламацій, найсвіжішу й доволі каверзну. "Знаю, що друкувати не будеш, бо не пхаєшся в ті справи, але почитай, аби знав!" У редакції я між іншим проронив, що отримав статтю на трепетну тему.
Наступного дня кур'єр приніс фірмове запрошення розділити трапезу з Митрополитом Любачівським. Я розчулився - нарешті, подумав, рідна Церква моєї дружини, більшості дітей, частини співробітників та друзів вирішила наблизити до себе "Пост-Поступ", не ортодоксальне, але по-своєму віруюче видання. З певною дозою пієтету переступив поріг історичної трапезної, був представлений Блаженнішому та іншим достойникам, мило повечеряв у цікавому товаристві. Навіть удостоївся дозволу разом з іншим редактором
покурити
в палатах. І, як водиться, тільки наприкінці дійства почув фразу, задля якої мене запрошували: "Не поспішайте друкувати все, що вам приносять", - ніби напівжартома сказав
отець Дацко.
"Бога ради, отче, - подумалось, - чи я колись друкував усе. А в міжконфесійні чи внутрішньоконфесійні колізії газета ніколи не пхалась і пхатися не буде", - але замість відповіді лише посміхнувся, як мені здавалось, інтригуюче. Однак, інтрига не вдалась, бо більше ніколи на вечерю в Палати мене
не просили.

---

**повна версія цієї цікавої, але традиційно-недоговореної книжки є у паперовому виданні Слово-і-Комерція-1997 "Енциклопедія нашого українознавства"

---

ЗМІСТ-1. Тема довкола Германича (вкрай низька якість російських недо-європейських аналітиків та лідерів громадської думки) і тема Джоан Роулінг (специфічно-британська провокаційна політика)
https://ask.fm/lvvskbatyari/answers/165669326003

---

ЗМІСТ-2. жж-Германич.ру, Олександр Шевченко, Дарина Мізіна і Джоан Роулінг.
https://ask.fm/lvvskbatyari/answers/165670099635

View more

доброго дня.
знаєте, є такі люди, які можуть зробити домом будь-яке місце, будь то розкішна квартира в центрі міста чи облуплений барак в забутому Богом селі. вони знають де що лежить, заводять душевні бесіди з місцевими, беруть участь у громадському житті, загалом, досить швидко і успішно обживаються на новому місці.
я, на жаль, не з таких.
мені потрібно прийти на все готове. потрібно, щоб домашню обстановку створили за мене, щоб можна було після важкого дня зайти в обігріту квартиру, сісти за стіл з ароматною їжею, зайнятися самонавчанням, іншими приємними справами і з чистою душею заснути. інакше ніяк. натура в мене така: коли розумію, що комусь це потрібно менше, бажання робити щось для спільного блага з цими людьми зникає.
і, так, я бачу, що відхилилася від суті питання, але для мене дім і рідне місто - не тотожні поняття. в будь-якому випадку нічого нового точно не скажу. воно й без того достатньо розпіарене.
так, мій дім знаходиться у Львові, але в той же час Львів не є моїм домом. отакий от парадокс.
дякую за питання!

View more

Не думала ще за + і -, але зараз спробую нашкрябати.
Попереджаю, що це виключно моя суб'єктивна думка.
+
1. Як собі хочете, але саме під час його головування Львів став тим Львовом, якого знають туристи (створив його як бренд, туристичне місто, розвиток ІТ-кластеру, співпраця з ЮНЕСКО та МБРР, Львів отримав багато нагород і відзнак);
2. Кажуть, Євро-2018 у Львові було нічого так. (Не знаю, бо тоді не було мене на Зх Україні).
3. Трамвай на Сихів. Звучало воно,правда, як Тесла на Марс, але стало реальністю.
4. Дороги трошкии ремонтував.
5. АТП-1, власником якого є місто (читай Садового), забезпечує новими автобусами Електрон і Маз маршрути, які обслуговують.
-
1. Грибовичі і сміттєва тема. Багааато років відкидав різні проекти сміттєпереробних заводів та відкладав рекультивацію Грибовичів. На цій темі багато спекуляцій і купа неправди на нього ллється (підкидають чеки в інші міста нібито з воно зі Львова і починають його компрометувати і т.д.).
2. Деякі дороги, навіть майже в центрі з вирвами і ямами не одних 10 років...
3. Проїзд 7 гривень, відсутність обіцяного не один рік електронного квитка, маршрутки інших власників брудні, майже металолом, хамовиті водії, відсутність маршрутки ввечері, у вихідний день, і т.д.
4. Місто ніколи не готове до снігу і дощів. Дощоприймачі не розраховані на таку кількість опадів, а снігоприбиральної техніки у місті одиниці (якщо і є, то їх майже ніхто не бачив), як і чистих і не слизьких вулиць взимку.
5. Недогляд за будинками в центрі міста, які входять до спадщини ЮНЕСКО - падають уламки цегли людям на голову, шматки штукатурки, балконів зимою бурульки

View more

Привіт.)
Довго вчора роздумувала над цим питанням, але все тепер я можу спокійно порадити дійсно цікаві місця, які варто відвідати, коли приїдете до Львова.
Почнемо з театрів. Головним і найгарнішим із них є Театр Опери та Балету. Для дітей буде цікавим Театр ляльок.
Йдемо далі. Я б радила відвідати Церкву Святого Юра, яка ввечері світиться синьо-жовтим. Також варто завітати до костелу Святих Ольги та Єлизавети, Преображенської церкви, церкви Святого Андрія Первозваного, церкву Святого Климентія папи, храм Святих апостолів Петра й Павла, та інші.
Серед музеїв є Львівський історичний музей, Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (будинок, де колись проживаа сам Іван Франко), музей зброї "Арсенал", Музей народної архітектури і побуту "Шевченківський гай", "Личаківський цвинтар".
Для любителів випити гарячої чашки кави чи шоколаду запрошуємо у Копальню кави на Площі Ринок.
Також можете завітати у Ратушу та подивитись на центр міста з її висоти. Але для кращого краєвиду раджу піднятися на Високий Замок. Там ви зможете побачити весь Львів повністю.
Якщо ви зголоднієте, то у Львові є дуже багато затишних кав'ярень. Ви можете завітати у будь-яку з них на Площі Ринок або на вуличках, прилеглих до цієї Площі, а також у проїзді Крива Липа.
Хочу виділити два ресторани, "козирі" Львівської ресторанії. Перший з них, "Реберня під Арсеналом", славиться тим, що ви зможете поїсти свіжі, щойно просмажені реберця з медом, а також на папері, який вам дають на стіл, намалювати собі тарілки, вилки та ножики. У "Криївці" крім того, що ви зможете смачно поїсти та послухати українські народні пісні, та й самому їх заспівати, ще й побувати у тирі та вільно користуватися зброєю. Але тут є своя цікавинка: перед тим, як зайти туди, ви повинні сказати пароль ("Слава Україні!" - "Героям Слава!") та випити склянку медовухи.
Це ще не все, про що можна було б розповісти та куди піти у Львові, але якщо вас цікавить, то питайте. (ліміт символів у відповіді, якщо щось)

View more