як виглядає ваша пам'ять, та у якому «порядку» розташовані спогади? що зазвичай лежить знаходиться у зоні доступу, а до чого не так просто дістатися? а є у вас якісь штуки, які ніби «тригерять» пам'ять, виймаючи на поверхню те, про що ви давно не згадували?
Моя пам'ять як той лабіринт. Ніколи не знаєш, що чекає за поворотом та яких монстрів приховують його потаємні темні кути.
У моїх спогадах легко заблукати. Деякі з них ефемерні, ледве відчутні, епізодичні. Пригадати їх важко. Лише якийсь випадковий тригер ззовні, такий як знайома музика, якесь слово або легкий аромат, здатен сколихнути ці тонкі, примарні спогади.
Деякі навпаки чіткі та конкретні, начебто висічені у камені. Забути їх неможливо, настільки вони реалістичні та яскраві. Вони повстають з пам'яті, варто лише трохи торкнутися якоїсь пов'язаної з ними теми. Нажаль більшість з таких – це неприємні або навіть травматичні спогади. Чомусь саме вони запам'ятовуються найяскравіше.
Моя пам'ять доволі хаотична. Часом з підсвідомості виринають такі пусті, неважливі спогади чи якісь їх деталі, які здавалося б, й пригадувати нема для чого. А іноді я не взмозі згадати те, що насправді дуже важливо пам'ятати.
Моя пам'ять полюбляє гратися зі мною у такі ігри – зтирати важливе, та пригадувати зайве. І це дійсно засмучує.
На поверхні моя пам'ять зберігає досить звичні, побутові спогади, пов'язані з роботою чи іншими справами. А щоб дістатися більш важливих, потрібно пірнути вглиб свідомості, туди, де доволі хаотично зберігаються найбільш важливі та цінні мої спогади. Іноді для того, щоб дістатися до якогось з них, витягнути його на поверхню, дійсно потрібен якийсь тригер.
Що найчастіше стає таким тригером, здатним розбудити спогади? Найчастіше це сильні емоції, випадкове відчуття дежавю, якась схожа подія або взаємодія з людьми, які з цим пов'язані. Також тригером може стати все що завгодно: випадково почута знайома пісня, кішка, перебігаюча дорогу, знайомий пейзаж або аромат парфуму. Багато що здатне сколихнути мої давні, глибинні спогади та підняти їх на поверхню.
Спогади – складна та загадкова річ. І я можу лише здогадуватися, як саме вони розташовані в моїй голові. Знаю лише, що вони роблять мене тим, ким я є зараз. Без спогадів не було б і мене самого.
У моїх спогадах легко заблукати. Деякі з них ефемерні, ледве відчутні, епізодичні. Пригадати їх важко. Лише якийсь випадковий тригер ззовні, такий як знайома музика, якесь слово або легкий аромат, здатен сколихнути ці тонкі, примарні спогади.
Деякі навпаки чіткі та конкретні, начебто висічені у камені. Забути їх неможливо, настільки вони реалістичні та яскраві. Вони повстають з пам'яті, варто лише трохи торкнутися якоїсь пов'язаної з ними теми. Нажаль більшість з таких – це неприємні або навіть травматичні спогади. Чомусь саме вони запам'ятовуються найяскравіше.
Моя пам'ять доволі хаотична. Часом з підсвідомості виринають такі пусті, неважливі спогади чи якісь їх деталі, які здавалося б, й пригадувати нема для чого. А іноді я не взмозі згадати те, що насправді дуже важливо пам'ятати.
Моя пам'ять полюбляє гратися зі мною у такі ігри – зтирати важливе, та пригадувати зайве. І це дійсно засмучує.
На поверхні моя пам'ять зберігає досить звичні, побутові спогади, пов'язані з роботою чи іншими справами. А щоб дістатися більш важливих, потрібно пірнути вглиб свідомості, туди, де доволі хаотично зберігаються найбільш важливі та цінні мої спогади. Іноді для того, щоб дістатися до якогось з них, витягнути його на поверхню, дійсно потрібен якийсь тригер.
Що найчастіше стає таким тригером, здатним розбудити спогади? Найчастіше це сильні емоції, випадкове відчуття дежавю, якась схожа подія або взаємодія з людьми, які з цим пов'язані. Також тригером може стати все що завгодно: випадково почута знайома пісня, кішка, перебігаюча дорогу, знайомий пейзаж або аромат парфуму. Багато що здатне сколихнути мої давні, глибинні спогади та підняти їх на поверхню.
Спогади – складна та загадкова річ. І я можу лише здогадуватися, як саме вони розташовані в моїй голові. Знаю лише, що вони роблять мене тим, ким я є зараз. Без спогадів не було б і мене самого.
