#однією

привіт, сонечко!
також рада тебе бачити. як повернулась сюди то хотіла якось написати тобі, бо бачила, що ти лишилась, але все ще досі не в ресурсі, тож мої значні якісь вилазки до соціальних мереж відбуваються рідко й частіше за все трішки імпульсивно)

---

я загалом в нормі, на скільки це зараз можливо. звикаю до нової реальності, починаю по троху впроваджувати у це "нове життя" дещо зі свого "старого", та якось починати щось робити крім того, що гортати новини, якось там працювати та взагалі робити лише те, що потрібно для хоч якось існування. зрозуміла, що ще трохи в такому ритмі і я просто згорю остаточно, а вигорівша я була ще до цього всього.

---

почала знову дивитись дорами, та зрозуміла, наскільки я за цим скучила за ці два місяці, адже перший місяць не могла дивитись взагалі нічого, крім новин. це вже потім на телевізорі канал переключився на інші, де показували фільми та серіали, але й вони були фоном, бо концентрації не було ніякої. зараз новин мінімум, бо вже просто морально не витримуєш, тому читається лише загальне та те, що надто важливо (взагалі чи особисто мені).

---

намагаюсь почати знову читати книжки. навіть наче вдається, хоч і не кожного дня. звісно читала і в ті два місяці, але дуже мало й увесь текст йшов наче повз, наче я просто гортала все не читаючи, а продивляючись.

---

мабуть, саме це все і відволікає: книжки, дорами, мої дівчата, яким я дуже вдячна за підтримку у перші дні. та ще музичний гурт, за яким слідкую)

---

а так... п’ю таблетки, працюю зі спеціалістом та хочу трішки знову поринути у навчання. повернутись до вивчення англійської, почати самостійно вивчати ще одну мову та пройти курси копірайтингу. сподіваюсь, не закину, бо я можу. не однією ж тільки роботою обмежуватися) картину ось з алмазної вишивки нарешті закінчила, яку почала ще на початку лютого)

---

ти там як? що тобі допомагає триматися? знаю, що зараз і вам стало ще більш не солодко, аніж було на початку.

View more

Бо при читанні таких питань як саме те твоє постає інше питання: чому все звужується до однієї з двух відповідей? Я хочу повірити що любов, саме кохання може бути вірним, коли люди поважають одне одного, а тут приходить таке питання, котре може знищити залишки віри у щось хороше?
Це питання може спричинити біль. Сильний моральний біль. Особливо, коли люди мали гіркий досвід і стикалися з чимось схожим. Питання обмежує варіанти до двох. Ніби не можна, не можна просто взяти і вибрати кохання з вірністю. Таке питання призводить до того, що стара рана знову починає хворіти у людей, які пережили гіркий досвід.
Дехто взагалі міг мати такий досвід. Ось уяви ситуацію: відповідач пережив увесь цей біль. Пройшов через обидві ситуації і зневірився у коханні. І ось у ньому знову запалився вогник надії у щось світле. Таким питанням цей вогник легко погасити. Таким питанням можна перекреслити все життя людині та надії на світле. Особливо у час самоізоляції. Люди таким чином відчувають стрес. А це питання може морально добити.
Ті, хто зробив вибір "вірність" просто не стикався з відносинами, в яких віддав перевагу вірності, але не відчував любові до партнера. Коли дозволяли себе любити. Обидві сторони при цьому страждають.
У другому випадку, коли було використано слово "любов", стало ясно, що тут позбавили вірності. Це також моральний біль. Все це звужує мислення до вибору одного із двох болючих варіантів. Болючих. Без можливості вибрати світлий варіант. Наче скрізь суцільна безвихідь.
Відносини і так іноді приносять моральний біль, а тут ще й темний пейзаж був доданий цим питанням, безперспективного майбутнього. Таке питання у багатьох викликає моральний осад.
Все це нагадує серії та фільми, які знімали за однією книгою, сюжет якої доходив до пітьми та мороку. Як результат, ніхто не закінчив знімати ті серіали та фільми за тією книгою до кінця. Через чорноту їх закинули.

View more

Привіт)
▫️думаю, що нічого доброго з цього не буде. людям треба давати не легкі гроші (я ж правильно вас зрозуміла?), а спонукати міняти свою свідомість!
причому, змінити її можуть виключно вони самі, з власного бажання до змін і праці в цьому напрямку.
▫️скоріше, це буде демотивацією.
якщо б ми розглянули, як живуть-думають люди інших країн, наприклад Данії, ми б можливо почали розуміти, чому вони живуть краще від нас, в тому числі й фінансово.
зараз мене, мабуть, закидають помідорами, бо ж "звісно! з такими зарплатами ми й самі б стали однією з найщасливіших країн по статистиці!" - ні, не стали б)
▫️але я не збираюсь нічого доказувати іншим, бо для цього той, хто хотів би мене зрозуміти, повинен бути відкритим до альтернативної думки.
▫️я могла би так багато написати - але це буде марна трата часу) ніхто цього не сприйме, на жаль.
- людям комфортно жити на ті гроші, які вони мають, як би парадоксально це не звучало.
- людям комфортно скаржитись на своє життя, бо привикли, що є кому їх підтримати в цьому, а не сказати: "та чого ти ниєш? роби шось! в тебе все не так вже й погано"
- людям комфортно жити те життя, яке вони живуть - цього мене навчила психологія, відкривши очі. я якось написала про це тут, а мені нахамили, сказали, що це все дурня (бо цій людині комфортно, вона не збирається нічого змінювати)
▫️для того, аби вижити, в людей існує потреба важко здобувати гроші (й скаржитись на все і всіх), якщо ви заберете це в них, вони просто вимруть. і я не в прямому сенсі зараз висловлювалась, бо можна жити, а можна виживати - кардинально велика різниця в цих словах, чуєте? (це сумно, бо ніхто цього не хоче навіть чути, не те що бачити й допоки не захочуть, будуть жити так, як живуть і нічого не буде мінятись). на виправдання можу сказати, що це логічно, бо іншого вони не знають, так жили їхні батьки.
- все в наших руках і це беззаперечна істина, приймати її чи відкидати, це вибір кожного)
▫️Петре, ваша думка щодо цього питання?)

---

02.11.21

View more