Почуття гумору, впевненість в собі, вміння вислухати та підтримати в хвилину розпачу... Я ціную такі вчинки.🤗 Насправді ці риси притаманні більшості хлопців, вся справа в тому, по відношенню до кого вони ці якості проявляють.😌🌼
Ретельно вибираючи оточення ми вибираємо не тільки людей, з якими радісно йти по життю, ми вибираємо самих себе: наповнених світлом, упевненістю в своїх силах і любов’ю, або ж тугою, невпевненістю і недоречністю. Ми вибираємо те, що зможемо потім нести в світ. Ми вибираємо те, якими ми будемо завтра.💚
Так-так, наші птахи вже вирушили, самі знаєте куди, на спєцаперацию по асвабаждєнію.😏😉😉 Гаразд, то всьо жарти звісно, але ж цю фігню хтось таки придумує. Тобто, чийсь мозок і справді знаходиться в межах фантастики...😄😄
Пожалуйста хватит говорить о Россиянах плохо, и писать постоянно о специальной операции это вообще то так называется! 80% это дизинфы. У ВАС НЕТ других интересов и занятий?
Я не хотіла, справді не хотіла починати цю тему. От справді. Але мене дістали такі "розумники" як ти! Коли твою країну стирають в порох і називають це "спецоперацією", погодьтеся, трішки дивно звучить. Це повномасштабне вторгнення в Україну. Це по-перше. По-друге, у нас дезінфа? Золотко, приїжай! Подивися, що відбувається у Маріуполі, Харкові, Запоріжжі. Подивися, як російські солдати нас "рятують", розстрілюючи мирних людей, які стоять в черзі за хлібом. Подивишся, як вони стріляють по "стратегічним об'єктам", кидаючи бомби на мирні будинки. Поспиш трошки в підвалі, бо місто цілодобово гудить від сирен. Попереживаєш трішки, щоб бомба не йобнула саме на твій будинок, і щоб ти в одну мить не залишився без всього, що нажив за життя. Поспостерігаєш, як вони вбивають "нацистів" - немовлят і онкохворих дітей, які справді становлять "велику загрозу людству". Не треба читати ваші мирні російські новини, побачиш на власні очі. І тоді зробиш висновки, якщо виживеш, звісно. Геройствувати в інтернеті то одне, прокидатися від сирен і вибухів - зовсім інше. І кожного дня боятися за своє життя та рідних. Я писатиму про війну, оскільки, це вже частина життя кожного українця. Але я пишу, як вона стосується мене. За весь цей час я не зачепила жодного росіянина, не сказала нічого поганого в їхню сторону, оскільки мирний народ не винен, що високопоставлені дядьки з іншої країни вирішили погратися у війну, а наш президент просто не дав поставити Україну на коліна. Але коли вам насцяли у вушка, мовляв, що ви такі мирні прийшли нас рятувати, хоча ніхто не просив, сидите в теплих квартирах, ваші рідні живі і здорові, а люди моєї країни залишилися без житла і сімей, то вибачте мені, не треба розказувати хто що і кому пише. Щоб судити нас, послухайте спочатку дві сторони: вашу і нашу, подивіться новини обох країн, і без власних інтересів робіть висновки. Але вам того не зрозуміти ніколи, поки не відчуєте це все на собі. Бо як відчуєте, то перші в інтернеті будете проклинати всіх і все.