@zoryaniy

зоря

Ask @zoryaniy

Sort by:

LatestTop

Яке ваше хобі? Чому вам це подабається?

Pebble37829197336’s Profile PhotoPebble37829197336
фото.
фото мені набагато легко опанувати ніж інші види мистецтва. телефон — завжди під рукою, фотік можна закинути теж. з правилами композиції, освітлення, куту зйомки потрібно підзаморочитись задля гарного результату, задля ще кращого — обзавестися штативом та деяким іншим споряддям, проте для познімати по фану досить навіть й телефону з відносно непоганими характеристиками.
навіть без претензійності на високу якість, фоти зберігають у собі атмосферу, спогади. фото може передати емоцію, недоступні для уваги пересічного глядача деталі, та привчити фотографуючого ці самі деталі помічати. світ навколо гарнішає коли бачиш — що і як хочеться зняти.
https://t.me/zorya_ph — заходьте, як маєте бажання.
Яке ваше хобі Чому вам це подабається
Liked by: blood Интерес

Ви оцінюєте людей по одежі чи по спілкуванню?

ви оцінюєте яблуко за виглядом чи смаком? а вигляд яблука оцінюєте за кольором, формою, стиглістю чи ступенем розкладання? а як ви будете вживати се яблуко — в якості естетичного реквізиту чи у їжу?
цим питанням завжди так бракує контексту.

Related users

Осінь, зима, весна чи літо?

осінь я люблю за можливість врешті-решт видихнути після пекельної спеки. за барви у які вбирається світ, за по-особливому теплі дні та ласкаве сонце, за можливість вдягати в одні дні светри, а в інші — легкі сорочки вересень, геловін у жовтні та передчуття новорічних свят вже у листопаді.
зиму я люблю за сніг, вогні ілюмінації, за відчуття свята навіть у звичайні дні. за довгі темні ночі, за те як сяюче виблискує сніг на морозі, за тихий його скрип під ногами.
весну я люблю за пробудження. перші квіти, за те що сонце нарешті пригріває, і вийти назовні вже не так холодно. за світлу пору доби що чимраз довшає, стає ковтком свіжого повітря після довгих та темних зимових вечорів.
літо любити я ще не навчилися через жахливу спеку, проте влітку можна плавати у ставку, пити прохолодне пиво та ласувати свіжими ягодами та фруктами, ходити травою босоніж.

View more

Що робити, якщо 4 роки відчуваю апатію? І нічого, не можу з цим зробити

сходити до ендокринолога та психітра, поздавати аналізи що вони призначать (також варто перевірити рівень заліза, магнія, вітамінів групи В), і вже від цього відштовхуватися з лікуванням. можливо, ще варто до невролога.
бракує контексту для точнішої відповіді.

Я манала таке життя нехай зеленський сам так поживе

зеля є не коренем проблеми, а радше наслідком та відображенням запитів переважної більшості електорату та безкарності з боку системи та суспільства. ваше обурення можна зрозуміти, проте одне це побажання наврядчи вплине на ситуацію глобально.

Ваша думка про маскулізм?

з побаченого мною, що називали маскулізмом, складно зробити якісь висновки окрім тих що це спроба вбудуватися у патріархальну систему так, щоб не отримати від неї пиздюлін та не називати це патріархальною системою. особливо серед т*спільноти це виглядає вкрай дивно та крінжово.

Якщо друг пропонує тобі зустрічатися, а тобі він в такому плані не подобається, ти погодися зустрічатися, щоб не втратити його?

йти на подібне — найгірша ідея що по відношенню до друга, що до себе самих.
людей в світі достатньо щоб не примушувати себе до стосунків аби не «втратити» друга, і щоб ця людина знайшла собі партнер_ку що відповість щирою взаємністю.
почуття до когось — не вирок. втратити когось як друга (якщо впоратися з почуттями не вийде) — також.
а от знаходження у подібних стосунках може добряче повпливати на обох учасників цього дійства у не найкращий спосіб.

Чому ти тут сидиш?

свого часу аск був важливою частиною мого буття, приніс мені немало знайомст, спілкування, дав можливість розібратися у багатьох питаннях про які у звичайному житті я б наврядчи замислилися, став місцем куди можна приносити те що у інших соцмережах наврядчи би публікували. наразі не сиджу тут так часто, проте інколи заглядаю з цікавості та ностальгії.

Чи був хто у дурці, скільки разів та за яких обставин

Makasimu’s Profile PhotoСум
неправильне призначення АД, що впродовж декількох днів призвело спочатку до неприємних побічних ефектів, а зрештою і до втрати контролю над собою та розполосованих рук що тодішній психіатр трактував як спробу caмoгyбcтвa та запропонував стаціонар. у моєму тодішньому стані ця пропозиція здавалася благословенням — я не могли навіть базової про себе піклуватися, не кажучи вже про те що навчання летіло під три чорти і се все сталося напередодні сесії, а тут нарешті мене позбавили постійного тиску за звинувачень, навіть ціною шрамів та деякого приниження під час госпіталізації.
власне, у стаціонарі було дійсно непогано як для схованки від зовнішнього світу та мого життя, за виключенням того що ніхто нічого, звісно, не лікував. вірніше, лікували, змінюючи призначення як та коли заманеться, і препаратами від розладів яких в мене ніколи не було. не враховуючи пришелепкуватих лікарів згадую ті часи майже з ностальгією.

View more

Як день пройшов? Що цікавого було?

сьогодні в мене ювілей. не думали що доживу до його.
вночі розмовляли з улюбленими людьми.
о 4.30 виходили гуляти з собаками у суцільну темряву — хіба що місяць час від часу визирав з-за хмар освітлюючи порожні поля.
з'ясували що в іншої людини також день народження в сей день.
пили вино, шампанське.
загалом день як день, хіба що вітання розрадили.

Хто був вашим першим улюбленим музичним виконавцем?)

cosmicat’s Profile PhotoMargo's Ravens ࿐ ࿔*:・゚
шер!)
гадаю, се була шер.
дарма що її пісень бали небагато (усього дві штуки, believe та piu che puoi; принаймні, їх я пам'ятаю найяскравіше), серед усього іншого музла 70-х - 00-х я її чітко відрізняли, та розповідь про те що її голос такий через пластичні операції (які мені здавалися ледь не чудом) засіли у моїй голові аж дотепер.
(хоча окрім шер однією з моїх гіперфіксацій було оце: https://youtu.be/exRaVIumBO4?si=XoYIWjiW8ebfUOffzoryaniy’s Video 176032646312 exRaVIumBO4zoryaniy’s Video 176032646312 exRaVIumBO4)

хочете сказати ця платформа не мертва?

час робити чекісти та бінго типу «не сказав що платформа мертва — не трушний користувач аску» чи щось подібне.

Відкрий одну свою таємницю

думали-думали що ж згодиться в якості публічного ексбігіціонізму, та так і не придумали нічого більш таємного ніж особлисті паролі. а інфу яку не поширюю у одному соціальному колі, але не засвічую решті кіл таємницями не назвеш.
якось нудно виходить.

Війна в країні, мабуть не потрібно одружуватися і народжувати дітей? 🤔

не потрібно впадати в крайнощі. між «війна в країні — не потрібно продовжувати жити» та «війна в країні — можна робити що заманеться, бо раптом сьогодні останній день» варто втримувати баланс.

Які відчуття, коли отримуєш не повну відповідь, а загалом?

жодних, насправді.
для загалу аску це звично, особливо для щітаута. отримати розгорнуту, аргументовану або просто відповідь по справі є майже сюрпризом, не враховуючи звичного кола з резонуючими відповідями, але якщо і ці люди відповідають більше про своє щось — well, це їхній вибір я моя справа розсилати питання, на цьому моя відповідальність усе.
у особистому спілкуванні залежить від контексту. за часів коли я ще мали якісь очікування це періодично завдавало неабиякого болю чи розчарувань. зараз вже або байдуже, або цікаво, але рівно настільки наскільки сама людина готова/бажає ділитися.

Ви б змогли самі, поїхати жити в іншу країну?

змогти — за необхідності змогли б, але маю великі сумніви щодо комфортності такого життя для мене. like, не дивлячись на те що складнощів і без того вистачає, незнайоме та чуже середовище могло б вплинути на менталку як позитивно, так і негативно.

Якщо тобі було погано в одному місці/ситуації, ти будеш осиерігати щоб цього знову не повторилося?

Чайник
від подібного твердження так і тхне ознаками посттравматичного розладу, що для мене, втім, актуально, бо надто багато патернів закріпилися в мене на рівні рефлексів, і загалом я надто добре в значаю логічно-послідовні зв'язки патернів загалом, і часто використовую це як мірило де варто і не варто.

Ви залежні від комфортного життя?)

залежність надто гучне слово, бо якось важко залежати від того чого зроду не мали.
проте, коли складається так що я опиняюсь в умовах в яких почуваюсь більш ок ніж загалом по життю, повернення у цей загал сприймається дещо болюче; це при тому що можу навіть не помітити що стали більш ок доти, доки не мине достатньо довго часу задля усвідомлення цього, або поки це ок не зникне.
але я не маю і близького уявлення про свої ідеальні норм умови, бо майже скрізь зтикаюся з чимось що завдає значного дискомфорту, і це часто псує абсолютно усе.

Шкільні оцінки вас мотивували?

«мотивували» мене дві речі — стрес якого я зазнавали від тиску батьків / обставин або час від часу виникаюча зацікавленість. усе інше — обіцяні нагороди, довгострокова мета, амбіції (останніх, щоправда, я ніколи не мали) не ворушили у мені анічогісінько, чим я лише викликали чергову порцію звинувачень у тому що я, а) нічого не хочу, б) усі мої бажання швидкоплинні, в) уся мотивація мені до сраки, і що або берися за голову та дисциплінуй себе, або не починай взагалі, бо тобі воно набридне, а гроші та час будуть втрачені.
yep, mom. this is called a disorder.

Next

Language: English