Михайло Хращевський

Ну що ж будь-ласка!

---

Вірш «Смерть поета» має викривальний характер, це пристрасний протест, обурення і гнів, звернені проти убивць ( світських вельмож і самодержця), які холоднокровно цькували «свободный, смелый дар» великого поета. Тут і невтішне горе друзів, які не змогли захистити «сердца вольного», і погроза, і вирок «свободы, гения и славы палачам». У цьому вірші перед нами постає у весь зріст Лермонтовбунтар, спадкоємець традицій О.Пушкіна. М. Лєрмонтов писав вірші і до 1837 року, проте ніде їх не друкував. Він хотів, щоб першим поціновувачем його поезій став О.Пушкін. Вони не були знайомими, проте Лєрмонтов мріяв про зустріч зі своїм кумиром і готувався показати йому деякі із своїх поезій. Серед них «Бородіно» — вірш, присвячений війні з Наполеоном 1812 року.

---

Вірш «Бородіно» — це поетичний пам’ятник російським солдатам, які ціною тисяч життів відстояли Батьківщину. «Да, были люди в наше время, не то, что нынешнее племя …». У цих словах захоплення славним і доблесним минулим російського народу і гіркота від усвідомлення того, що сучасне Лєрмонтову покоління не здатне на великі справи.

---

У віршах Лєрмонтова роздуми про своє покоління, про час, про Батьківщину. Через те що твори написані в роки реакції, яка настала після розгрому повстання декабристів, то більшість з них пронизані сумом, гіркотою самотності, усвідомленням того, що сучасники живуть безцільно.

---

Лірика Лєрмонтова поряд з ранньою творчістю Пушкіна стала злетом російського романтизму. Це зумовлено тим, що лермонтовський ліричний герой — романтичний. Він борець, страждалець, поет, повстанець, навіть пророк. Але особливо сильною в образі героя Лєрмонтова є романтична тема самотності. Самотність має різні риси: це і ув’язнення, і любовна самотність, і самотність людини у світі.

---

За своє коротке життя Лєрмонтов створив величезну кількість віршів. Коли читаєш їх, тебе охоплює дивне почуття. У його віршах така глибока гіркота і сум, що серце стискається від болю. Вірш «И скучно и грустно…» був написаний Лєрмонтовим за рік до смерті. У цьому вірші поет розмірковує про самотність і трагізм життя. Центральний мотив вірша — розчарування, смуток від того, що життя не відповідає ідеальним уявленням героя. Розглянемо образнотематичну композицію твору, тобто з’ясуємо, з яких частин складається вірш і як вони розміщені. Риторичні питання та оклики передають схвильованість, небайдужість, щирість ліричного героя, який розмірковує про сенс життя. Йому боляче від того, що реальне життя таке далеке від його ідеальних уявлень.

---

У ,1841 році Лєрмонтов вдруге був засланий на Кавказ. Перед від’їздом поета його друг В.Одоєвський подарував йому записну книжку з написом: «Поету Лєрмонтову дається сія моя стара й улюблена книжка з тим, щоб він повернув мені її сам і всю списану». М. Лєрмонтову, як ми знаємо, не судилося повернути книжку Одоєвеькому, але він вписав у неї багато прекрасних віршів. Давайте послухаємо деякі з них. Попередньо підготовлені учні на тлі ліричної мелодії декламують вірші: «Утес», «Л

View more