На що тобі болісно дивитися?
Якщо чесно, то боляче дивитися на людей похилого віку, які не мають рідних і близьких людей, через що, змушені жити в будинку пристарілих.
Вони також хочуть, щоб до них прийшли діти і внуки, щоб обняли їх, і сказали слова підтримки. Ці самі діти, віддали в будинок пристарілих батьків - тих, хто недосипав ночей через них, годував з ложечки, витирав сльози, допомагав робити перші кроки, які так важко давалися. І враз це все так швидко забулося, батьки стали тягарем для своїх дітей, займають багато місці в будинку, потребують, щоб їм допомагали підвестися, подавали руку, готували їсти.
Але, батьки здатні пробачити будь-які помилки дітей, готові прийняти їх, такими, як вони є. Але в дітей нове життя, без старих батьків.
Хтось не може дивитися на дітей сиріт без сліз, а я ж не можу дивитися без сліз в наповнені розпачем і смутком очі, які пережили багато в своєму житті, виховали дітей, а тепер повинні доживати свої останні дні без роду і племені.
В дітей сиріт ще є можливість прожити життя в родиному колі, є можливість, що їх забере додому якась не байдужа сім"я. А цих людей, ніхто не візьме вже додому, доживати останні дні. Вони, нажаль, вже нікому не потрібні!
=(
Вони також хочуть, щоб до них прийшли діти і внуки, щоб обняли їх, і сказали слова підтримки. Ці самі діти, віддали в будинок пристарілих батьків - тих, хто недосипав ночей через них, годував з ложечки, витирав сльози, допомагав робити перші кроки, які так важко давалися. І враз це все так швидко забулося, батьки стали тягарем для своїх дітей, займають багато місці в будинку, потребують, щоб їм допомагали підвестися, подавали руку, готували їсти.
Але, батьки здатні пробачити будь-які помилки дітей, готові прийняти їх, такими, як вони є. Але в дітей нове життя, без старих батьків.
Хтось не може дивитися на дітей сиріт без сліз, а я ж не можу дивитися без сліз в наповнені розпачем і смутком очі, які пережили багато в своєму житті, виховали дітей, а тепер повинні доживати свої останні дні без роду і племені.
В дітей сиріт ще є можливість прожити життя в родиному колі, є можливість, що їх забере додому якась не байдужа сім"я. А цих людей, ніхто не візьме вже додому, доживати останні дні. Вони, нажаль, вже нікому не потрібні!
=(
Liked by:
Lyubomir
