-фобія дуже глибокої води; -фобія закритого приміщення,де мало простору і свіжого повітря; -фобія їзди при швидкості 180 км/год і більше_; а найбільша моя фобія-це стах втратити дорогих мені людей.Можливо через те,що вдома мене чекають два чудесні синочки,і якщо щось зі мною станеться,-не знайдеться в світі жодної людини,яка б змогла замінити їм рідну маму...
коли мене люблять і радіють моїй присутності;коли я потрібна тим,хто потрібен мені;коли в тепленькій хатині пахне чимось смачненьким і чути веселий сміх усміхнених і здорових дітей;коли впевнений у завтрішньому дні;коли радієш що живеш,бачиш,чуєш,маєш ноги,щоб ходити,адже багато людей позбавлені такої можливості.І взагалі,в наш час,коли повно радіації,вірусів і хворіб,і хворіти чи вмирати стало дуже дорого і невигідно,для всіх людей найбільшим щастям є не гроші,не машини,не вілли,не рахунки в банках,а саме ЗДОРОВ'Я,яке не купиш навіть за найдорожчу валюту світу.