I N N A A L E X A N D R O V A

В якій формі ти розцінюєш любов? Любов, як почуття, чи любов, як вдячність \ прив'язаність? Доречніше було б ділити почуття на любов та кохання.
Люблю я батьків, друзів, тварин, фільми, красиві речі, смачну їжу і т.д
А не кохаю нікого. Кохання, це вже більше , мені здається, почуття до однієї ( декількох в деяких випадках) певної людини. Кохання і любов - різні речі. І , безумовно, любов сильніша за кохання. Адже потрібно докласти чимало зусиль, щоб зрівняти почуття до певної людини з рівнем почуттів до батьків, хоча це зовсім інші почуття. Просто з певним часом ми до людини звикаємо, і не можемо вже говорити про кохання, бо кохання, це - мить. Кохання хитке, незрозуміле. якесь. А любов, любов дійсно повинна бути раз в житті, або , принаймні, ми маємо жити кожного разу по-новому, коли дійсно любимо, адже життя непередбачувана річ, і не завжди залежить від нас самих. І завдяки цій любові ми , жінки, повинні дарувати свою любов дітям, яких народжуватимемо.
Поки що не кохаю нікого. Люблю - читай третій рядок зверху.
А ти сам визначся, що мав на увазі.
І не розкидайся словом "люблю" направо і наліво.

View more

Я то розкажу, але який тобі сенс з цього?
Любов - це така річ, яка не сприймає ідеалів, вона сприймає людину, як середину, як щось набагато важливіше, ніж наші ідеали. Але якби в мене було право вибрати будь - якого чоловіка на світі, який мені до вподоби, то це був би приблизно такий:
Зовнішність.
Ріст був би високий, неодмінно, бо я дуже люблю високих. Це моя слабість. Фігура...я б не сказала, що він повинен бути супер - мега накачаним, він повинен бути статним таким, тіло повинне бути великим, м'язистим http://panoramanews.ru/wp-content/uploads/2012/02/Dzherard-Batler.jpg ось приблизно. Велике тіло, руки - це просто АХ.
Колір волосся в принципі не важливий, але темненьких я більше люблю, не обов'язково брюнетів, але темні брови, вії :) . Колір очей також неважливий, головне, щоб були очі АХАХА) Але обов'язково повинна бути красива усмішка і міміка, піднімання брів, губ.І http://s60.radikal.ru/i167/1008/90/304fbf4bf5c0.jpg . А , і ще я люблю старших,не люблю, коли хлопці на вигляд юні.
Характер.
Ооо, на цю тему можна говорити вічно, особливо мені. Яких же я насправді люблю? Таких, яких я ніколи не бачила і не побачу. НАЖАЛЬ....
Характер для мене є дуже важливим, важливішим, ніж зовнішність, бо закохуються в душу, а не в зовнішність, коли в зовнішність, то це симпатія, пристрасть. Я люблю такий характер...мммм... він , безумовно, повинен бути милим, галантним, вихованим, щоб не стидно було на людях. Розумним, і освіченим, щоб з ним було про що поговорити, бо стосунки - це не тільки секс і поцілунки, стосунки - це дещо більше, хочеться знайти людину не тільки для тіла, але й для душі. Але найголовнішим для мене те, що він повинен бути пристрасним, сильнохарактерним, бо я не люблю нюнь, на мою думку, мужчина - голова у всьому. На ньому повинне триматись все, бо він сильна частина людства. Він повинен тримати контроль на ді мною, не дозволяти мені робити дурниці, і я сама не захочу це робити. Ну, для мене ідеальний характер, це суміш Джарерда Батлера і Джуда Лоу - пристрасть, ніжність і сексуальність. Він повинен любити мене, бути ніжним і турботливим, але якщо він не пристрасний, не може інколи мені закрити рота, накричати, поставити на місце, закатати скандал - не доля нам бути разом. Я люблю брутально - ніжних . Тому, як бачите, у мене немає хлопця. І не буде доти, доки я не знайду те, що шукаю. Нехай я знайду в 20,30,40 чи 50 років, але я буду з тим, з ким хочу бути, а не просто для статусу , матеріальної підтримки і сексу. І взагалі матеріальний стан не є найважливішим чинником . Разом ми зробимо більше, і треба буде - я з ним вбиватиму і закопуватиму трупів в землю, але я буду з ним, завжди.
Ну ось можна зрозуміти що мені потрібен нервовий і ніжний психічнохворий чоловік:)

View more

Краще мати одного - двох друзів, але справжніх. А всі інші - колеги, товариші, знайомі, але далеко не друзі. Неможливо подобатись всім, адже всі ми різні і в кожного з нас різні уявлення про ідеал. Я прямолінійна і люблю таких же прямолінійних людей. Якщо мені не подобається людина, то я ніколи не усміхатимусь їй і не робитиму компліментів, а за спиною обзивати. Я одразу говорю людині , як є, що вона мені не подобається, наприклад, і хай не буде потім до мене ніяких претензій, що вона від когось почула, що я її десь обізвала. Я ніколи нікого не обговорюю, а якщо мені хтось дійсно дуже не подобається, то я говорю це тільки близьким друзям, виливаю душу, просто я звикла і живу правилом, що якщо мені не подобається людина, то я не буду їй писати на аск, обговорювати її зі всіма за спиною, косо дивитись на неї, я просто перестану спілкуватись з нею, тоді я не знатиму що вона і як. Не розумію людей, які , наприклад, пишуть мені на аск анонімно, яка я погана і т.д , і як я їм не подобаюсь. Так в чому проблема? Не цікавтесь моїм життям. Ви самі провокуєте себе, читаєте мій аск, заходите на мою сторінку. Раді Бога, не цікавитесь - не знаєте про мене нічого. Я не любила одну таку дівчину, ну не подобалась вона мені, і я їй також, ми обоє знали про це і не чіпали один одного. Це тривало досить багато років, в принципі від 5 класу, напевне :) Але ось цього року ми якось ближче познайомились, бо як сказав мій друг "Водка конектен піпл" , і блін. вона виявилась дуже хорошою людиною, я їй так і сказала " я думала, що ти якась пизда, серйозно, не любила тебе взагалі, а тут, бачу, ти класна, ти дуже класна" , говоріть людям правду в очі, і будете знати, хто вам друг, а з ким краще не спілкуватись взагалі. Тому, кажу, я всім одразу говорю про свої почуття до нього, бо краще мати декількох близьких друзів, ніж мати багато друзів - лицемірів...

View more