Склєпай вірш на ходу
Тихо нічка наступала,
а мила Христя ше не спала.
Собі здоровя підісрала,
допоки модулі всі здала.
Останній залік нині був,
її "фак є"весь світ почув.
І розум крісті в мить заснув
і про екзамени забув.
Та не забула її мати,
яка кричала на пів хати.
І в голові бурхливі мати,
і те чаруюче"насрати".
Але не довго христя срала,
стипендію собі згадала.
На місяць ще свій сон послала,
і по-маленьку розгрібала.
І ось вже скоро друга ночі,
а крісті не стуляла очі.
Приклеєні повіки в скочі,
чотири моцних кави в мочі.
Та христя руки не впускає,
лиш тихо стогне та ридає.
Ібо вона прекрасно знає,
шо Бук на сон її насрає.
Насрає Бернар і Пастух,
останній промінь здох,потух...
а мила Христя ше не спала.
Собі здоровя підісрала,
допоки модулі всі здала.
Останній залік нині був,
її "фак є"весь світ почув.
І розум крісті в мить заснув
і про екзамени забув.
Та не забула її мати,
яка кричала на пів хати.
І в голові бурхливі мати,
і те чаруюче"насрати".
Але не довго христя срала,
стипендію собі згадала.
На місяць ще свій сон послала,
і по-маленьку розгрібала.
І ось вже скоро друга ночі,
а крісті не стуляла очі.
Приклеєні повіки в скочі,
чотири моцних кави в мочі.
Та христя руки не впускає,
лиш тихо стогне та ридає.
Ібо вона прекрасно знає,
шо Бук на сон її насрає.
Насрає Бернар і Пастух,
останній промінь здох,потух...