Что, если завтра начнется война?
🌿А если не шутить, а серьёзно?
🌿Что, если война уже несколько лет, как продолжается, на востоке моей страны? И это уже давно не АТО.
https://www.instagram.com/p/BfGywFoAQHmYXKlcJoEklzZhc58h-JhriwSdPY0/?utm_source=ig_share_sheet&igshid=1dcdno7q7g9h2
🌿🌿🌿
Дивитися в той новий день,
Де сповнений щастя світанок,
Де мама обійме дітей
І тато їм вдячний за ранок…
Це казка, якої немає,
Яку хтось колись написав…
На жаль, так у світі буває,
Що хтось комусь щось сказав…
Тоді усе й почалося.
І факти стали не ті,
Бо їх коверкають й досі.
"З щитом або на щиті!"
Люди! Агов, схаменіться!
Що з Вами? Чому ворожнеча?
Колись Ви були одним цілим,
А зараз - примхлива малеча.
Народи братами за волею,
Братами за духом були…
Та знехтували усі долею!
Ви до агресій дійшли!
А я спати не можу ночами
Мені знову сниться вона —
Страшна, вся з кривавої слави —
Чорно-біла Вкраїнська війна
І боляче й страшно водночас:
Як нас розділили тоді,
Коли було соромно в очі
Комусь зазирнути в ті дні.
У ті рокові дні Майдану,
Було це шість років тому…
Як молодих убивали…
Як клали їх у труну…
І жовті з блакитними квіти
Під стрічкою там майоріли…
Ці транші, поблажки, привіти…
Вони ж бо війни не хотіли.
Можливо. Усе прикривали
Протягом кількох років —
Українці на Сході страждали,
А цього "ніхто не хотів".
"Все це АТО й не насправді," —
Мовили знову і знов.
Та впала крапля остання —
ВІЙНА це! Погляньте, ось кров…
Рука Божа, буцімто тінь,
Героїв Майдану забрала.
А тих, хто лишився живим —
Держава мобілізувала…
Хтось вижив, а хтось — інвалід,
Є й ті, що вже зовсім не з нами.
Сорок другого був мій прадíд
На фронті не задля Майдану.
Шість років… Як страшно і довго…
А й досі війна не вщуха.
Молилися й молимось Богу,
А Миру чомусь ще нема.
Як припинити страждання,
Повернути суверенітет?
У Раді важливіші є запитання:
Коли затвердять в Черкасах бюджет?!
"Ви б краще про пенсію дбали
У двадцять, а не в шістдесят!" —
Щось типу free tips чи реклами
Нам через ТБ все кричать.
(продовження👇фото)
🌿Что, если война уже несколько лет, как продолжается, на востоке моей страны? И это уже давно не АТО.
https://www.instagram.com/p/BfGywFoAQHmYXKlcJoEklzZhc58h-JhriwSdPY0/?utm_source=ig_share_sheet&igshid=1dcdno7q7g9h2
🌿🌿🌿
Дивитися в той новий день,
Де сповнений щастя світанок,
Де мама обійме дітей
І тато їм вдячний за ранок…
Це казка, якої немає,
Яку хтось колись написав…
На жаль, так у світі буває,
Що хтось комусь щось сказав…
Тоді усе й почалося.
І факти стали не ті,
Бо їх коверкають й досі.
"З щитом або на щиті!"
Люди! Агов, схаменіться!
Що з Вами? Чому ворожнеча?
Колись Ви були одним цілим,
А зараз - примхлива малеча.
Народи братами за волею,
Братами за духом були…
Та знехтували усі долею!
Ви до агресій дійшли!
А я спати не можу ночами
Мені знову сниться вона —
Страшна, вся з кривавої слави —
Чорно-біла Вкраїнська війна
І боляче й страшно водночас:
Як нас розділили тоді,
Коли було соромно в очі
Комусь зазирнути в ті дні.
У ті рокові дні Майдану,
Було це шість років тому…
Як молодих убивали…
Як клали їх у труну…
І жовті з блакитними квіти
Під стрічкою там майоріли…
Ці транші, поблажки, привіти…
Вони ж бо війни не хотіли.
Можливо. Усе прикривали
Протягом кількох років —
Українці на Сході страждали,
А цього "ніхто не хотів".
"Все це АТО й не насправді," —
Мовили знову і знов.
Та впала крапля остання —
ВІЙНА це! Погляньте, ось кров…
Рука Божа, буцімто тінь,
Героїв Майдану забрала.
А тих, хто лишився живим —
Держава мобілізувала…
Хтось вижив, а хтось — інвалід,
Є й ті, що вже зовсім не з нами.
Сорок другого був мій прадíд
На фронті не задля Майдану.
Шість років… Як страшно і довго…
А й досі війна не вщуха.
Молилися й молимось Богу,
А Миру чомусь ще нема.
Як припинити страждання,
Повернути суверенітет?
У Раді важливіші є запитання:
Коли затвердять в Черкасах бюджет?!
"Ви б краще про пенсію дбали
У двадцять, а не в шістдесят!" —
Щось типу free tips чи реклами
Нам через ТБ все кричать.
(продовження👇фото)
