Я дуже боюся прожити це життя дарма ,щоб не лишити після себе ні згадки,щоб не виконати свої найзаповітніші мрії,щоб не побути щасливою і не дарувати щастя ближнім)
Ахматова Анна Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености или со скуки Все поверили, так и живут: Ждут свиданий, боятся разлуки И любовные песни поют. Но иным открывается тайна, И почиет на них тишина… Я на это наткнулась случайно И с тех пор все как будто больна. _ або оцей, я взагалі дуже люблю вірші Анни Ахматової, Ліни Костенко і Лесі Українки, сильні жінки і поезії у них шикарні .