Який найчудернацькіший із твоїх шрамів, і яка в нього історія?
випустили малого пиздюка, з народження ім"я дане цому припиздку було Яна, а церквою награждьонна Іоанна, і жизнью приречена, гуляти. тільки це дитя світле і прибите навчилось ходити, і виєбнутись рішило побігти по вулиці, а що ж бігти як од роду було то рік десь. набрало це дитя ходу, і як йобнеться на землю і там камінчики розкидані природою були, і один маленький, щоб провчити дитьо і щоб менше виєбонів було, прийшов прямо в лоб і на пам"ять залишив шрамик маленький. припиздьонок поняв шо лихе діло ходити і після цього випадку місяців два не ходив. ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- підросло дитя мамине і татове, до літ великих і мудрих, 4 чи то 5 років було з початку життя, і не сиділося припиздьонку, бігати схотілось ну і побігло, забувши що ходити зле діло, і у висновку на правому коліні шрами такі 4 штуки.