Dużo się dzieje w moim życiu w ostatnim czasie i nie umiem do końca jeszcze do tych zmian się przystosować 🥺 Też nwm dlaczego znowu wróciłam tu, ale jestem zaskoczona tym przypadkowym pytaniem. Nie chcę nic więcej tu pisać, ale niemniej jednak, zostawię tą odpowiedz, aby kiedyś na nią trafić i przypomnieć sobie, że wszystko mija z czasem 📝
мама все ще називає мене по телефону "дарусь" :) хоча маленькій Даринці давно вже не 15, майже закінчила універ (на хвилинку, третій), і так як з журналістикою і медіа поки любов склалась не дуже, то дружу з кондитеркою. до кінця не впевнена чи це моє, але Бодя завжди тішиться домашнім тортикам, та й клієнти на роботі здається теж :) а взагалі, трохи більше року назад переїхала з України, відпустила багато людей і тепер намагаюсь все ще якось звикнути до нового міста, хоча без сумнівів готова в будь-який момент зібрати валізку і відправити кудись далеко подорожувати :)
Як ставишся до такого поняття як громадянський шлюб (спільне проживання без штампу у паспорті)?
тільки я могла із міліону дивних запитань в скринці вибрати саме це :)взагалі, цілком нормально ставлюсь. якщо людям добре разом, якщо вони готові до самостійного і спільного життя, то чому б і ні? + дуже добрий спосіб перевірити чи взагалі ви підходите один одному, і чи згодні будете терпіти його брудні шкарпетки у ванній, чи її косметику і крємушкі по всьому дому:) то я звичайно так жартую, але короче ви ж поняли, що я маю на увазі перевірити свої відносини на фоні цієї всієї буденної рутини замість квіточок/цукерок/милих побачень?знаю, що особисто для мене якийсь штампик в паспорті чи його відсутність нічого не змінить у відносинах, правда це би хтось ще моїм знайомим і родичам пояснив) хоч ми і живемо вже з моїм котуном більше року разом, хоч вже і встигли заручитись, але в рацс ще спішити не біжимо. і так добре, і нас все влаштовує ♥
вмію знаходити фотофони вдома навіть там, де ніхто і не міг би подумати. взагалі, то я так намагаюсь жартувати) краще запитайте мене про це якось іншим разом.
чесно кажучи, майже кожен вірш Жадана називаю своїм улюбленим, але цей один із особливих) // Вночі я не встиг про це сказати. Ніч – це серця з золотими нервами. А на ранок виходиш зі своєї казарми – сонце вгорі і туман між деревами. Діти його просвічують душами, основи його – вологі, останні. Якщо не хочеш про мене думати – думай про ці дерева в тумані. Думай про них, коли тобі радісно, думай, коли тобі хочеться плакати. Дерева в тумані схожі на радіо – діляться бідами, діляться планами. Якщо не хочеш про мене згадувати, якщо не маєш сили та спокою, думай про ліс, що стоїть загатою – міцною, надійною та високою. Думай про сталеве коріння, думай про надрізи й крону. Нехай ця земля, смоляна і осіння, наповнить теплом ніч твою чорну. Думай про мокру траву між дюнами, думай собі, ніби так і треба. Я ж знаю, про що ти насправді думаєш, коли ти думаєш про дерева. Я знаю, я все це собі переховую серед туману й огрому нічного. Немає нічого випадкового. Немає нічого. Зовсім нічого.
ну, ми знайомі ще з ліцею, тому можна сказати, що знала його ще 8-9 років назад) а зустрічаємось лише 2,5 з яких живемо разом вже рік ♥ отакі от справи. правда, не думала/здивована, що ще отримуватиму тут такі особисті питання, а не лише оті прибиті питаннячька дня.
Який твій тип особистості?
я взагалі із тих людей, які спочатку роблять каре, а потім ниють "нааащоо" ?
Яка подія змінила твоє життя настільки сильно, що можна впевнено сказати: все життя пішло би зовсім інакше, якби цього не трапилося?
одночасно я б написала тут щось про свій еразмус експіріенс закордоном і про минулорічний переїзд від батьків. бо якось взагалі не уявляю себе і своє життя зараз, якби не пережила всі ці життєво важливі для себе етапи)
У тебе є такий друг чи подруга, що ви двоє неначе рідні? Розкажи!
Якби можна було відновити зруйновані стосунки з однією людиною, хто б це був?
я вас прошу, не ускладнюйте собі життя такими проблемами/питаннями :) як правило, минулі стосунки ніколи і ні до чого хорошого не приводять. якби вам того не хотілось, але люди не змінюються (!), і рано чи пізно ваші старі граблі знову трапляться вам на шляху.
читай мою попередню відповідь, потім вмикай трошки логіки або режим "блек-меджік" іііі... привильно – я з житомира ♥ але, якщо чесно, буваю тут лише декілька разів на рік. тому можливих випадковостей зустріти чи познайомитись тут зі мною в тебе аж нуль цілих і нуль десятих відсотки, сорі :)
Чи це нормально, коли дівчина запрошує хлопця на побачення?
якщо вам по 15 років, то да, буде якось дивно. із репертуару "я ж дівчинка/а що він подумає/а як відреагують подружки/ і тд"але якщо ви вже можете назвати себе цілком дорослою людинкою, яка не бачить нічого страшного в справжніх відносинах/почуттях, хоче їх розвивати і підтримувати то вай нот? загалом, я нормально до цього ставлюсь :)треба, мабуть, буде запросити свого Бодю на наступному тижні на побачення в Ашан.
однозначно, то було б щось про еразмус і мій експіріенс життя/навчання в Польщі. і на додаток, можу вже бути безкоштовним консультантом по отриманню будь-якої візи, бо вже задовбалась трошкі усім друзям/знайомим пояснюваи по 100500 разів на день нові правила на подачу документів. короче таке)