Коли тобі востаннє доводилося виходити з зони комфорту чи пробувати щось нове?
той момент, коли вчора звільнилась з роботи на якій працювала поки що найдовше в своєму житті, а ось після завтра вже лечу зовсім до іншої країни, до якої планую переїхати найближчим часом. виходити з зони комфорту кажете? та легко :)
дякую за привітання, проте день конституції, у мене сьогодні відійшов трошечки на інший план. але тим не менш, + ще одна життєво-важлива подія в копілку :) он з отієюї довгоочікуваною бумажечкою в руках знаю хіба що добренько усі закони, які стосуються змі, преси, видавничої справи та авторсько-видавничих відносин.
Сегодня Международный день друзей (International Friends Day), скажи, много ли у тебя друзей????
загуглила, і вікіпедія мені каже, що ти на півтора місяці конкретно таки помиляєшся, дружелюбний невідомий мені чілавєк, уви. а щодо друзів – достатньо, щоб було з ким подуркувати, погуляти, поговорити "по душами" і не тільки, відчути себе потрібною та важливою комусь.
Як Ви справляєтесь з пережеваннями, сумнівами щодо чогось? Яквзагалі краще зробити перший крок до однієї справи і не боятись?
нарееешті хтось сьогодні склав перший державний іспит на відмінно. #майжебакалавр, так що (користуючись моментом) можете вітати^^ саме тому ваші "пережевання" не дуже то й радують моє за освітою – напівфілологічне око, але взагалі за хороший вапросік дякую :) не знаю, чи вам допоможе, але буквально свіжа жизнінно-важна(!) нова історія з сьогоднішнього деку, яка класно вписується під поставлене питання: // на вулиці далеко за 30 градусів спеки, сидимо в коридорі з дівчатами, чекаючи своєї черги, мокрі, морально змучені, вже не знаємо що робити перед ціми дверима до екземанаційної аудиторії вже другу годину, звичайно ж капець як переживаємо і завчасно накручуємо себе на погане (куди ж без цього на іспиті), і тут приходить любімий рішатєль наших проблем – одногрупник, або просто класний парніша, якому майже вже от 25, але через ато йому доводиться все ще закінчувати з нами цей нащасний бакалаврат. дивиться на нас такій весь веселий і щасливий, а потім каже: – дівчат, от свої ж, тому вам по секрету скажу, як ми один одного з хлопцями в армії заспокоюємо. просто берете і щоб перестати нервуватись/переживати згадуєте свій перший секс і всьо, переживашкі щодо теперішньої проблеми зразу уходять на інший план. тут би чисто з жіночої солідарності я мала була б конкретно такі образитись на єта вот вот всьо, але стало реально смішно, бо замість першого сексу, чомусь згадались свої перші відносини, після якіх слова в голові типу "сложна" і "іспит" просто вже перестали між собою поєднуватись :) \\ а тепер для тих, хто не зрозумів той сложний/філософський підтєкст:
корочє, головне – відволіктись/переключитись на якусь іншу думку/справу, яка змусить вас думати що не все ще в цьому житті так погано зараз, як було колись. і що й не з такіми проблемами в житті, красавчік в житті я раніше стикався й всьо вирішував. похваліть себе за щось, полюбіть себе ♥ переступіть через свої принципи, перстаньте думати а так правильно/неправильно, потрібно для когось чи ні, зрозумійте, що вам треба зробити це "щось" саме для самого себе і тоді у вас все реально вийде ♥
якщо чесно, у мене зараз такий "веселий" період у житті, коли на це запитання не можу дати точної відповіді, тому що тільки після опівночі от тільки життя починається :\
Ты смогла бы жить в другом городе или другой стране? Если да, то где?
у свої 18 якось спонтанно після першого курсу махнула закордон з компанією друзів. щоб ви розуміли, до того я: - постійно жила вдома з батьками; - мої кулінарні шедеври обмежувались хіба що якімись бутербродами, мівіною чи омлетом (соромно. але от так от); - в мене був якийсь там мінімальний бюджет (від батьків) на витрати типу поїсти в столовці, на проїзд і шось там таке по дрібницям. а власними грошима тоді ще як слід не вміла користуватись/заощаджувати; - абсолютно не знала мови тієї країни, в яку збиралась.але! я просто взяла і поїхала :) за перші три місяці, я вже знала чим відрізняється ячка від булгуру, варила супчікі, готувала котлети і пекла вкусняхі для дівчат по кімнаті; прала/прибирала/ходила на закупи, знала в яких супермаркетах дорожче молоко, і на якому ринку дешевша картопля; самостійно вирішувала побутові проблеми на роботі/в банку/в страховій/в мед закладах; сама плануваала свій розпорядок дня/бюджет (власно зароблений)/найближчі плани та поїздки.ну, кароч ви поняли.да? самостійне життя конкретно змінює людей :) потім такий період ще повторювався в моєму житті двічі + навчання по обміну закордоном теж дало про себе знати. зараз би без будь-яких питань/вагань змінила б своє місце проживання, що і планую найближчим часом)
«Каждая наша ложь составляет долг правде. Рано или поздно долг надо оплачивать. Именно так и взрывается ядро РВМК — из-за лжи». ?для когось це буде черговою беззміствною цитаткою з просторів інтернету, але у мене після неї досі мурашкі по руках, сльозкі на щоках, і міліон думок в голові. #chernobyl
Маєш вже готові плани на літо?
поки що маю тільки півтора готові розділи кваліфікаційної, яку треба було сьогодні здати :) тому в найближчих планах: - не спати - випити ще ще десь біля 3-4 чашок кави - дописати то всьо (хоч колись!) - а потім знову вмирати під час держ іспитів. взагалі, відчуваю, що в мене це літо буде сповнене такими ж сюрпризами, як і 4 роки тому назад після випускного)
Про що ти думаєш саме зараз?
– про те, що мій "пост-ерасмус" синдром затягнувся щось не на жарт – про дипломну, куди ж без цього – про котусика, за яким вже встигла занадто сильно скучити за останні три тижні ♥ – про те, що хочеться змінити щось кардинальне у житті, а не просто заставку на телефоні – про майбутні справи/клопоти/переїзди одночасно – про те/се/п'яте/десяте та ще міліон всього такого
- Дашо, ти ще молода для такого подвигу (я маю на увазі після "і"), - писав одного весняного вечору їй знайомий незнайомець. - Трішки побути наодинці у тиші, трішки здорового сну і тобі ці плани (після "і") будуть здаватися лише кумедним сном!
знаю, але побачимо :) як там кажуть: час покаже, як то всьо складеться і що чекає на нас попереду. а якщо насправді ж, у мене міліон з хвостиком неймовірних і кардинальних планів на це літо, але не хочу квапити події і все що залишається мені поки що робити – просто чекати і відправлятись спатки. тому добраніч і гарних снів "знайомий незнайомцю" ^^
о, хтось повернувся :) про перше можу говорити довго і багато, бо дуже люблю ті гуляння, традиції, щасливих людей і усю ту дружну і класну атмосферку, але як би то дивно не звучало – власне весілля чомусь поки що не хочу та й в голові немає ніяких там планів/образів як би хотіла його провести (ну, якщо тільки тріііішечьки^^). а щодо польки, то з цім все трохи груснінька (як і з танцями щось взагалі), бо скільки мене не намагались навчити, або скільки я не пробувала, все щось трохи ніяк :с
люблю багатьох людей, з якими просто добре, які надихають і мотивують. люблю тих, з ким можна бути самою собою і з якими не треба підлаштовуватись під чужі ідеали. люблю, коли з кимось затишно, тепло і водночас просто. а щодо коханої людини, то не маю бажання тут щось писати. сорі, але для мене це не із того роду інформація, про яку потрібно розповідати скрізь і кожному, а тим паче – невідомо кому. одне можу сказати точно, я кохаю і я щаслива, на цьому поставимо крапочку ♥
Не боїшся, що поличка звалиться на голову і зробить бо-бо?)
інколи тупість і незрозумілість таких от питань змушує мене задуматись: навіщо мені взагалі аск, якщо тут адекватних людей, які б задавали нормальні питання, майже не лишилось. -.-
О, синє небо знову повернулось!! Розкажи чим піднімаєш собі настрій, коли сумно. а то геть не знаю, що робити..
з моїм відношенням до аску не можу вам обіцяти, що повернулась на довго, але побачимо :) якось так: інколи прокидається величезне бажання відповідати на питання, спілкуватись тут з кимось, а інколи сиджу і думаю: а нащо мені це все? і діло доходить навіть до того, що подумую взагалі видалити профіль. але потім все ж таки ностальгійка за старими відповідями бере своє, і можливо через років так 10-15 буду знову сюди заходити і перечитувати то всьо :) . а взагалі, щодо настрою, то мене можуть потішити зовсім різні і водночас прості буденні речі, такі як: - прибирання вдома (капєц як допомагає розгрузити голову і вся грусть-пічаль одразу зникає) - прогулянка десь на свіжому повітрі, краще щоб з кимось) - сон (ну тут і так все ясно, найкращі ліки у будь-якій ситуації :) - починаю щось готувати/вигадувати нові якісь смачні (або вже як вийде) страви - фільм/серіальчік/хороша книжечька - прогулянка до супермаркету. да, щоб ви розуміли то рілі мене заспокоює і я дійсно кайфую від того всього процесу вибору і покупки продуктів. щось таке. . а взагалі, просто відпочиньте і дозвольте собі нічого не робити :) я от дуже вже за таким скучила. а на сьогодні в планах: не думати про погане, не сумувати і загрузити себе з головою навчанням і конспектиками під польський репчік (дожилась, називається). . ніколи раніше таке не любила, але все ж прикріплю. можливо комусь і сподобається) https://www.youtube.com/watch?v=Or5k3oHJrGQ
про захист того нещасного диплому і квиточок на літак :)
Опублікуй фото, де в тебе найдовше волосся!
найдовше волосся було в мене десь років 10-12 тому назад, але то настільки давні часи, що фото з тих пір ніяк не знайду) тому ось – маємо що маємо :) зима, 2017.
Мне 23 девушке 14 она забеременела, будут ли какие то проблемы? @nebelie
у когось будуть, у когось – ні. я не знаю що особисто для вас означає поняття "проблеми", тому й не можу за вас відповідати, сорі. але все ж таки, якщо для вас 14-ти річне дитя з ще однією дитиною на руках то нормально – то ок, ніяких проблем. хоча, з іншої сторони, якщо ви пишете про це тут і запитуєте абсолютно невідомих вам людей – мені здається у вас все-таки є трохи тих самих "проблем" у відносинах з вашою "дівчиною".