сегодняшний, что-то нахлынуло, думаю, некоторые знают о ком:существовала я, но не жила и пустоту мою никто не заполнил, но увидев тебя - я ожила, а ты все свои обиды запомнил.ты говорил мне "люблю" но держа нож за спиною, твоя любовь была равна нулю, а вот моя совсем другою.я бежала к тебе навстречу, а ты медленным шагом шел. я обняла тебя за плечи, а ты меня просто обошёл...ты сказал, что больше не любишь, пару недель спустя. чужую любовь ты заслужишь, но больше не увидешь меня.
на хоть один:біль вжарила в серце, не чую я більше людей, дивлюся із страхом в люстерце - і бачу отам орхідей...вони же в тій душі зав'яли і полити їх немає сил. вони вже своє відгуляли не можуть відбитись від бациляк повернути щастя у груди? як підібрати ключик душі? б'ються в мені оті самосуди мої почуття - вже відійшли...хочу бути людиною щасливою хочу забути горе своє хочу - бути для тебе єдиною і ти зрозумієш - я щастя твоє.написан год назад