Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде. Так мені здається, так я зараз чую отут… — Вона показала на серце.

---

І, криво посміхаючись, дивилась на мене великими благаючими очима підстреленої лані.

---

Я розумів її, розумів її моєю невідомою тугою, цією великою журбою, що народилась чогось в грудях, розумів її всією налиплою на мою душу буденщиною.

---

Розум дивувався, протестував в глибині душі, але я мовчав.

---

Сонце пекло, шепотілись кущі.