Взагалі, мене щось давненько ніхто не цікавив, на жаль. Якщо і цікавить певна особа, то сама намагаюсь робити перші кроки для початку спілкування, тобто напишу сама або, якщо ця людина буде поруч, підійду познайомлюсь, але перед тим, як підійти півчаса буду себе стримувати, чи варто це робити.
Бісить, коли люди, як безхребетні : куди вітер подує, туди і хиляться, не маючи своєї власної точки зору. Бісить, коли говорять "я тебе люблю" знаючи людину декілька хвилин\днів. Бісить лицемірність. Бісить, коли зима, а на вулиці дощ і болото. Бісить, коли ти собі спиш і всі починають наярювати з словами: "куди ти пропала?", "що сталось?", "чому не заходиш вк?", "чому не відповідаєш на дзвінки?", люди - я сплю, просто на просто сплю, я не вмерла. Бісить несправедливість. Бісить холод і те, що через нього я нікуди не можу вийти, бо ненавиджу зиму. Бісить, коли на твоє День Народження всі різко починають тебе любити. Бісять зрадники. Бісить, коли ти робиш все, щоб було добре, а цього не цінують. Бісить байдужість. Бісить, коли розкидаються словами наліво і направо, не розуміючи, що для когось ці слова не пусті. Бісить, коли люди все приховують, тримають в собі, не говорять про свої почуття, емоції, від цього самі ж страждають і цим самим ускладнюють собі і іншим життя. Бісить, коли судять про людину по "міфах" інших. Бісить, коли кажуть що люблять і ніколи не відпустять, а через певний час залишають тебе наодинці з спогадами. Бісять черги і поведінка людей в цих чергах, я про нахабність. Бісить, коли до мене торкаються незнайомі люди, мене це дуже нервує. Бісить, коли моїм близьким людям роблять боляче, а вони це пробачають, сподіваючись, що цього більш не трапиться. .........................................................................