Я рідко знайомлюсь з кимось, якщо чесно🥲
Мені завжди було з цим важко, бо я боялася, що мене пошлють куди подалі з моїм бажанням спілкування...
В чому причина? Був один випадок в школі, я вважала свою однокласницю хорошою знайомою хоча б, бо ми одна одній допомагали, підручники важко було всі носити до школи, тому на деякі уроки я брала підручники, а вона - ні, та вона теж коли брала на якісь уроки підручники, я свої могла не нести до школи, бо ми сиділи завжди разом.
І коли я хворіла, колись їй подзвонила, бо крім неї та ще однієї знайомої в мене не було інших номерів, щоб дізнатися про д/з.
І в один випадковий момент вона мене різко обірвала, щоб я їй більше не дзвонила та не питала про д/з. Мені було дуже прикро, бо я ж не була відмінницею як вона, я просто добре вчилася, тільки важко було з точними предметами.
Після цього я стала більш замкненою до інших людей, мені важко знайомитись, я боюсь відмови та той випадок досі так чи інакше на моє життя впливає...
Але якщо хтось кличе побалакати з сусідок, то я звертаю увагу на очі людини, а також на характер розмови.
Дуже не люблю, коли мої кордони порушують, тому зараз намагаюсь нікого не помічати та рідко кудись йду, в мене немає ресурсу.

---

Date:21.05.24
Time:20:05