Такі будинки, аби довкола сосни і запах вітру, короля хмар. Аби матіоли покривали увечері світ своїм присипляючим ароматом, аби вранці кава на ґанку та роса під ногами. Аби ритмограма там ставала ідеальною поруч із вибором серця💚
Напевно, на несказані слова. Світ розхитався страх, романтика щезла, як і щезли ніжні пориви з багатьох сердець. Ніби дощ помер, і світ захопив дух пустелі. Почуття притуплені, висушені як камінь. І тільки пісок сиплеться крізь вузьку щілину сну, і тіло як пісковий годинник перевертається і немає зупину піску..... Напевно на це. І не лише дівчата ..