Мне трудно рассуждать, поскольку я держу все в себе, но, судя по всему, это обусловлено тем, что некоторые люди могут не понимать или осуждать твои мысли/желания, поэтому проще написать все в дневнике, ведь неодушевленный предмет не будет высмеивать тебя
Чому кожного разу ми всі свої думки і бажання записуємо в щоденник або блокнот, а не виносимо на люди?
Я без понятия почему вы так делаете
Не страдаю склерозом)
Щоб не забути☝
Что бы не забыть,да и это как правило личное
Багато людей не розумiють цього. Так навiщо, комусь говорити про це, якщо тебе не зрозумiють? А також, може з'явитися багато питаннь до кожноï вашоï думки, чи бажання.
Штоб память была нашего ебнутого прошлого
Чесно кажучи,я зі школи перестала записувати свої мрії та бажання. Я не люблю взагалі на людях щось показувати. Життя навчило мовчати, дохідливо своїми уроками
Тому що щоденник не кине нам ніж у спину, і спокійно вислухає наші думки))
боемося людей та йх дий чи осудження. хоча тут хто як
Так не у всех
