я подписан на тебя;33
Liked by:
Lex Ігорко
fata morgana
❤️ Likes
show all
Latest answers from Хроматизм.
Ви п’єте каву?
Постійноо
чи можна вважати другом людину, яка забула про твій день народження? ти пам'ятаєш дати народження своїх друзів?
Забуваю постійно!!!!!! Пробачччч, від всіх таких - вибач!
Що ви робите коли в вас їде дах?
Стараюсь заскочити зверху і прокататись)
Хоча, зазвичай, просто проводжаю поглядом)))
Хоча, зазвичай, просто проводжаю поглядом)))
Що я замітила Багато людей любить число 7.. Багато людей погано сплять.... Багато є людей,які не п'ють. Думала мало. Більше тих, хто підтримає. І одиниці хто доб'є. Але всі різні і це нормально. І я всім не можу подобатися. Люблю критику,бо вона мене робить кращою. Я вчуся ціле життя на помилках.
Щодо "всі різні і це добре" - рекомендую поцікавитися соціонікою. Вона розповідає про типи особистості за її призмою сприйняття реальності. Власне, дуже гарний інструмент для пошуку "сильних і слабких" сторін власного типу особистості і розуміння того, що ми всі - справді різні, але тому й світ настільки розвинений всебічно, бо поки когось хвилюють душевні переживання і він розвиватиме емоційну сферу життя, інший - подбає про комфорт, бо йому важливіше(більш потрібне) це. І так разом ми творимо цей світ.
А щодо спостережень - залежно яку вибірку ти брала, можна отримати різні відповіді на одне питання від людей різного а)віку, б)світогляду, в)місця проживання, тощо, бо ж їх правда базується на їх досвіді. Він у кожного різний.
Тому хтось вірить у щось - бо знає, бачив, відчував, а інший ніколи в це не повірить, бо не знає, не бачив, чи відчував інше.
Але є й більшість, їх думка, хоч, як правило, більшість помиляється) але то таке, моє суб*єктивне.
Успіху в дослідженні цього світу і себе!
А щодо спостережень - залежно яку вибірку ти брала, можна отримати різні відповіді на одне питання від людей різного а)віку, б)світогляду, в)місця проживання, тощо, бо ж їх правда базується на їх досвіді. Він у кожного різний.
Тому хтось вірить у щось - бо знає, бачив, відчував, а інший ніколи в це не повірить, бо не знає, не бачив, чи відчував інше.
Але є й більшість, їх думка, хоч, як правило, більшість помиляється) але то таке, моє суб*єктивне.
Успіху в дослідженні цього світу і себе!
Який мульт порадите, щоб відпочити, але повчальний?
«ВОЛЛ·І»
Що означає твоє ім'я для тебе?
Батьківську віру в того ангела-охоронця, якого вони дають дають мені в життя
Стали менш сприйнятливими до думки оточуючих сидячи на аску?
Та ні, живу як і жила - у своєму світі
Подаруй мені свою щиру душу)
Ого, цікаво, такого плану "питання" тут рідко зустрінеш) ще й в "мас-розсилці")
Нащо тобі чиясь душа? Що робитимеш з нею?
Краще не ставати володарем нічиєї душі: як на мене - завелика відповідальність, не всі справляються.
Нащо тобі чиясь душа? Що робитимеш з нею?
Краще не ставати володарем нічиєї душі: як на мене - завелика відповідальність, не всі справляються.
Не можу, не має сил, а може це вже нервовий зрив, дістало це все…хочеться миру, коли настане це? Хочеться плакати від сміху, сміятись, радіти життю, не хочеться плакати від болю та від страху, коли? Коли воно закінчиться ? Кожен день, це пекло, це не рай, це просто жах, а душу мою як розриває…
Раю не знайдеш на землі - і не треба.
Раєм може стати душа, котра, як велике озеро заглушить біль, втопить страхи, заспокоїть плеском хвиль спогадів ще мирного життя.
Дозволяй собі попри все радіти життю, сонцю, дощу, людям навколо - що ще робити, якщо ми - живі? Це наш обов'язок пере тими, хто вже не тут, перед тими, хто боронить нашу країну. Якщо ми тут розкиснемо, як тоді бути їм?
Як бути матерям з дітьми на руках в чужих країнах, що втратили дім, а мають створити його не лиш для себе - для своїх дітей.
Вибач, не знаю твоєї ситуації, може ти пережив(-жила) не менші втрати, але боронити наш розум і душу маємо ми самі, давати їй натхнення жити далі!
Я вірю в тебе, бо розумію тебе...чудово розумію! Але ти недооцінюєш власну міць, бо ще її не знаєш!)
Раєм може стати душа, котра, як велике озеро заглушить біль, втопить страхи, заспокоїть плеском хвиль спогадів ще мирного життя.
Дозволяй собі попри все радіти життю, сонцю, дощу, людям навколо - що ще робити, якщо ми - живі? Це наш обов'язок пере тими, хто вже не тут, перед тими, хто боронить нашу країну. Якщо ми тут розкиснемо, як тоді бути їм?
Як бути матерям з дітьми на руках в чужих країнах, що втратили дім, а мають створити його не лиш для себе - для своїх дітей.
Вибач, не знаю твоєї ситуації, може ти пережив(-жила) не менші втрати, але боронити наш розум і душу маємо ми самі, давати їй натхнення жити далі!
Я вірю в тебе, бо розумію тебе...чудово розумію! Але ти недооцінюєш власну міць, бо ще її не знаєш!)
Ну як би там небуло,ти хоч і не стала «моєю»,але щиро признаю,що ти надзвичайно приваблива і красива дівчина😉😊
Зі всіх питань, що люди загально надсилають сюди і вони потрапляють і в мою скриньку з запитаннями, вибираю такі і собі думаю, що то адресовано мені і ходжу, тішуся пів дня))