Не знаю, що на мене найшло, але вирішив задати питання тим, на кого підписаний. От стало цікаво, а який ваш перший спогад, пов‘язаний з Аском?🤔 І взагалі, скільки років ви вже тут?
Зареєструвалася тут давно, точно не пам'ятаю, але десь приблизно 10 років назад. Вперше посилання на Аск я побачила у своєї колишньої подружки на сторінці ВК. Тоді вона зі своїми знайомими тут обмінювалася всякими повідомленнями, анкетами, писали факти, думки про інших людей, на скільки відсотків зовнішність подобається і т.д. Загалом, нічого корисного і серйозного. Тоді ця соцмережа була виключно для своїх. Пам'ятаю, як я навіть заздрила своїй подрузі, бо в неї було багато питань та лайків (порівняно зі мною), бо я взагалі тоді ні з ким і не спілкувалася. З часом люди потроху почали зникати звідси. Я теж закинула на рік чи більше, бо втратила цікавість та доступ до сторінки. Потім якось згадала і повернулася.
Перший спогад — це, мабуть, коли я генерувала рандомні питання і відповідала на них, бо мені подобалося, хоча мене ніхто тоді не читав навіть) Потім я випадково якось натрапила на одну дівчинку, яка була вдшницею, щодня задавала цікаві питання, на які можна було давати розгорнуті відповіді. Я почала прикріплювати картинки до своїх відповідей, щоб було візуально приємніше читати відповідь. Спочатку вони зовсім не стосувалися змісту, а згодом я вже почала підбирати їх дуже ретельно та навіть виважено.
З часом і аудиторія почала набиратися. Пам'ятаю, як за рік у мене з 35 підписників до 130 набігло. Це був для мене великий прогрес та навіть мотивація продовжувати писати. Просто хотілося виговоритися та бути почутою. Час від часу є бажання ділитися думками, хоч воно і стає все меншим і меншим з кожним роком. Відчуваю, що я йду в себе і вже немає тієї потреби, як раніше. Тому хочеться це змінити і повернутися 😄
Перший спогад — це, мабуть, коли я генерувала рандомні питання і відповідала на них, бо мені подобалося, хоча мене ніхто тоді не читав навіть) Потім я випадково якось натрапила на одну дівчинку, яка була вдшницею, щодня задавала цікаві питання, на які можна було давати розгорнуті відповіді. Я почала прикріплювати картинки до своїх відповідей, щоб було візуально приємніше читати відповідь. Спочатку вони зовсім не стосувалися змісту, а згодом я вже почала підбирати їх дуже ретельно та навіть виважено.
З часом і аудиторія почала набиратися. Пам'ятаю, як за рік у мене з 35 підписників до 130 набігло. Це був для мене великий прогрес та навіть мотивація продовжувати писати. Просто хотілося виговоритися та бути почутою. Час від часу є бажання ділитися думками, хоч воно і стає все меншим і меншим з кожним роком. Відчуваю, що я йду в себе і вже немає тієї потреби, як раніше. Тому хочеться це змінити і повернутися 😄
