Є одне фото, де мені 3 роки і на ньому я сиджу на дивані, а біля мене троє котів. І в них ще очі світяться, як у клятих демонів. Чудеса фотоагрегату, про який вже всі успішно забули 😁
Я тоді була ще та котятниця, як і зараз, в принципі. У мене був кіт Мурчик, якого нам принесли малим кошеням, хоча я цього не пам'ятаю. І я його тягала за собою всюди. А моя бабка мені постійно виносила мозок, що він здохне від того, що я таке з ним роблю. І в один жахливий день і, мабуть, прекрасний для моєї старої чорноязикої ворони той котик справді помер. Проте він отруївся чимось, можливо, крисячою отрутою... І я пам'ятаю, що саме в той рік у нас всі троє котів померли. Якась пошесть була чи хтось навмисне потруїв 😞 Але тоді мені було вже років 8-9, бо я пам'ятаю, як останній котик Тішка помирав у картонному ящику на котлі.

---

А щодо собаки, то він у нас з'явився ще раніше. Нібито мама казала, що його взяли, коли мені був всього рік. Він ріс зі мною, він мене вкусив і залишив шрам на все життя, він ходив з нами усюди. І прожив у нас доволі довго, років 15, а потім втік з дому і більше не повернувся. Ми його шукали, але так і не змогли знайти, тому я не знаю, що з ним сталося 🥺