@olyaabo

коліжанка

Ask @olyaabo

Sort by:

LatestTop

бросил девушку, потому что считаю себя проблемным и знаю, что не могу ей дать то, что она заслуживает. год прошёл, но так и не могу её забыть..

Молодець, що позбавив дівчину від проблемного себе, який не дасть їй те, чого вона варта. От всі би так робили, справді.
Змінюйся. Якщо будуть зміни і робота над собою, то і на твоїй вулиці буде щастя.

Related users

Коли люди встигають читати книги?

Коли є бажання, то і час знайдеться. А зараз, коли немає світла тривалий час, читання є одним із найкращих способів проведення часу.

Сколько °С показывает термометр на солнце?

В тіні сьогодні було +35. На сонці писали, що +50. Для мене то багато, я не звикла до таких температур. Раніше в моєму регіоні влітку постійно були дощі, грози, зливи, не було такої спеки, а зараз все зовсім інакше. Я при такій температурі ще не навчилась нормально функціонувати 🥲 Але нічого. То не найгірше.

як проходить ваше літо?🍨 ❤️‍🔥 - дуже круто ❤️ - нормально 💔 - без слів

Повз мене. Начебто відпустка, але відпочинку немає.
Переживаю максимально тупий період в житті. Багато думок, змін, переоцінка цінностей... Напевно, в мене якась криза чверті віку, як то кажуть. Сподіваюся, що вдасться вийти з неї кращою, ніж я зараз є. Розумію, що роботи попереду багато, але воно того варте. І я варта кращого.

Шо то за дівки які не можуть собі сєкас чи пацана знайти, перелякані чи то забиті чемністю?

Дівки думають про те, як вижити в таку спеку, а ти тут про секси всякі, геть здурів 🤷

+ 1 💬 message

read all

Вітаю! Ви читаєте книжки? Поділіться списком улюблених книг будь-якого жанру. Або напишіть список прочитаного за цей рік. Чи поділіться книжковими планами. Дякую за змістовну відповідь!

Знову почала читати лише наприкінці весни. Поділюся списком прочитаного.
Серед українських авторів:
• «За Перекопом є земля» А.Левкової. Це історія про Крим, яку мають прочитати усі українці, аби розуміти історичні передумови того, що відбувається зараз. Були моменти, коли сльози наверталися на очі. А також важливо те, що в цьому романі головна героїня проходить свій шлях самоусвідомлення та ідентифікації. Дуже раджу.
• «Я бачу, вас цікавить пітьма» І.Павлюка. Перечитувала для книжкового клубу зі своїми учнями. Тут вам і трилер, і детектив, і містика, і багато алюзій. Історія про людську байдужість, про вчинки людей та їх наслідки, про гріхи, про темряву та світло, які ведуть постійну боротьбу. Всі, кому раджу, дивуються, що українська література буває такою.
• «Спитайте Мієчку» Є.Кузнєцової. Дуже затишна історія про село, сім'ю та справжні людські цінності. Гарний варіант, щоб розвантажити голову.
• «Танці з кістками» А.Сем'янківа. Задумка цікава, але моментами дуже бридко. 5/10.
Серед зарубіжних книжок:
• «Мовчазна пацієнтка» А.Майклідіса. Хороший трилер, який тримає в напрузі, легко читається та має досить цікаву розв'язку. Буде цікаво і тим, хто цікавиться психологією/психіатрією.
• «Анатомія. Історія кохання» Д.Шварц. Единбург, 18 століття, лихоманка, викрадачі тіл, героїня, яка хоче стати хірургом, хоч повинна просто вийти заміж за віконта. Гарно написано, атмосферно, проте є моменти розтинів, тому не для всіх. Є друга частина, але я не читатиму, бо думаю, що вона все зіпсує.
• «Ведмеже місто» Ф.Бакмана. Зовсім не той Бакман, до якого я звикла, але роман вартий уваги. Історія про злочин, після якого кожен має обрати свій бік. А, і ще хокей. Багато хокею.
Символи закінчились, книжки — ні :) Діліться своїми, буде цікаво почитати)

View more

Вітаю Ви читаєте книжки Поділіться списком улюблених книг будьякого жанру Або

Прчему больше нет девушек которые согласны на рай в шалаше с любимым ?

як би це все гарно і романтично не звучало, але ці всі "шалаші", "дав Бог дитинку — дасть і на дитинку" і все подібне — то дурня. це питання не меркантильності чи чогось подібного, а здорового глузду.

Напиши, почитаю.)

Коли хлопець каже щось типу “ти особлива”, “ти - сенс мого життя”, “я не знаю, як раніше без тебе жив” і так далі. То нездорова риторика. Воно, може, і звучить мило, але згодом обов’язково призведе до “я без тебе не хочу жити, я щось із собою зроблю” і подібне. Максимально огидні такі чоловіки.
Коли у хлопця немає друзів. Коли весь його світ крутиться навколо дівчини, то це червоний прапорець. По-перше, ймовірно, людина не вміє вибудовувати комунікацію з людьми. По-друге, таке часто призводить до залежності від партнера. І перший, і другий варіанти мене взагалі не влаштовують.
Відсутність планів на життя. Немає бачення майбутнього, немає цілей. Живе одним днем. Мені потрібна впевненість і стабільність, ось ця вся легкість і певна інфантильність можлива у 18, але не у дорослому віці.
Стереотипне ставлення до жінки. Мовляв, жінка повинна те, те і те, а чоловік лише працює. Часи змінилися. Мені близька ідея партнерства, де обоє і працюють, і спільно ведуть побут, виховують дітей і тд.
Будь-якого виду залежності. Псувати собі життя, маючи таку людину поряд, я не збираюся. Змиритися з таким — максимально тупо, а рятувати когось в мене немає ресурсу і бажання.
Погано характеризує всіх колишніх. Та й дівчат загалом. Якщо у нього кожна колишня — дурепа, то для мене це червоний прапорець. Тобто він сам їх обирав, він з ними довго був у стосунках, а тепер всі вони погані, а він — золотий хлопчик, якого всі ображають? Хм. Всяке буває, інколи і справді бувають неадекватні колишні, але коли абсолютно всіх він погано так характеризує, то це все. Не у колишніх проблема, а в ньому.
Надмірні ревнощі. До друзів, до подруг, до рандомного чоловіка на вулиці. + сюди ж бажання якось ізолювати дівчину від усіх. Одразу на вихід.
Концентрація на негативі. Завжди все погано, всі погані, життя несправдливе і все в цьому роді. Зазвичай такі лише ниють, але не роблять нічого.
А на завершення — любитель емоційних гойдалок, маніпуляцій та ігор. Лікуватись треба, а не стосунки починати.

View more

+ 1 💬 message

read all

Назовите красные флаги в протовоположном поле. С каким человеком точно не хотели бы строить отношения?

Якщо я напишу, то хтось з представників протилежної статі почне писати мені прокльони. Чи є сенс писати?

А раньше ведь так красиво писали про любовь в песнях? А сейчас что? Можете навести пример красивой современной песни про любовь??

Любов буває різною. Надто ліричний настрій, тому поділюсь тим, що декілька днів крутиться в голові і повертає у минуле:
Коли до орбіти подати рукою, просто будь зі мною.
Коли заростає наш дім травою, просто будь зі мною.
Коли світ летить наш під три чорти, буду там, де ти.
Якщо нам дано разом вижити, буду там, де ти.
Буду там...
The Hardkiss — Тільки там
А раньше ведь так красиво писали про любовь в песнях А сейчас что Можете навести

~ Поддержка. Насколько она важна для вас? Что для вас является поддержкой? Умеете ли вы поддерживать людей? Каким образом? Умеете ли принимать поддержку? ~

Підтримка важлива і потрібна усім. Навіть тим, які кажуть, що їм це не потрібно.
Мене знають як людину, яка може подолати усі труднощі та самостійно впоратися з усім, бо має внутрішній стержень і силу. Воно-то так, але, знаєте, навіть найсильніші люди також втомлюються бути сильними і потребують підтримки.
Що для мене підтримка? Віра в мене. Щира віра у мене та мої сили. Правильні щирі слова. Обійми та мовчання. Іноді просто варто мене вислухати та пригорнути до себе. Найчастіше мені не потрібна допомога, бо я з усім все-таки впораюсь сама, але мені важливе розуміння, що у мене вірять. Якось так.
Підтримують мене лише найближчі, тому я вмію приймати підтримку. І дуже ціную, коли люди хочуть мене підтримати у ситуаціях, коли я вже не вивожу. От як зараз 🥲
Чи вмію я підтримувати інших? Мені здається, що ні, але близькі впевнено кажуть, що так. Я і за психолога можу бути, і за людину, яка підніме настрій, і за того, хто організує спонтанну подорож, щоб розвіятись, і просто можу стати людиною, яка просто візьме і якимось чином вирішить проблему. Все залежить від рівня близькості. Але головне у цьому всьому — то не погубити себе. Неможливо допомогти комусь, якщо сам розвалюєшся.

View more

Поддержка Насколько она важна для вас Что для вас является поддержкой Умеете ли

~ Насколько быстро вы привыкаете к людям и открываетесь им? ~

Залежить від людини і від того, як я почуваюся поряд з цією людиною. Буває, що з перших днів знайомства максимально комфортно, тому хочеться відкриватися, а буває, що між вами напруга, яка з часом лише наростає, тому про близькість говорити неможливо.

"Я сделал предложение своей жене на третий день знакомства, и всю жизнь жалел лишь о двух потерянных днях..."— Аль Пачино. Думаю это своего рода талант полюбить и вот так сразу понять, что это именно твой человек. С вами случалось такое? Для меня это своего рода подвиг. А для вас?

Такого не бувало. Я надто продумана і раціональна, якщо можна так сказати. Так, я емоційна і чуттєва, але рішення приймаю розумно і виважено. Щоб покохати людину, потрібен час. Немало часу. Кохання — то зріле почуття. А якщо говорити про пристрасть, то я і до неї підходжу з розумом. Не буває такого, що з першого погляду, розмови чи зустрічі людина западає мені в душу.

"Люди пишут, потому что никто не слушает". А как вы выражаете свои эмоции? Это разговор с близкими людьми или может быть вы вели когда-то дневник? Для чего вы ведёте аск, к примеру? Насколько важным для вас является выражение мыслей? Либо предпочитаете держать всё в себе?

prostushka1988’s Profile PhotoRavena
Як я висловлюю свої емоції? По-різному. Не раз говорила собі, що не варто ділити емоції на позитивні та негативні, але все ще схильна розподіляти їх.
Я люблю ділитися своїм щастям та радістю. Не обов'язково мені хочеться розповідати про конкретні радісні події, які відбулися чи щось подібне, ні. Мені подобається ділитися цим станом щастя. Хто б там що не казав, але щастя буває заразним. І якщо мені вдасться хоч трошки підняти людині настрій чи змусити її усміхнутися, то мені на душі стане тепліше. Якщо я подарувала комусь усмішку, то вже не прожила день даремно. У світі надто багато причин для поганого настрою, а я не хочу, щоб людей, яких я люблю і ціную, вони накривали.
У стані щастя я пишу мало. Мені хочеться саме говорити.
Інколи, коли я знаходжуся в максимально пригніченому стані, я не хочу спілкуватися ні з ким. Не хочу розповідати про свій стан, про причини, які йому передували. Я просто хочу мовчати. Слухати тишу і писати. Колись я писала вірші, згодом — прозу. Зараз просто пишу свої думки. Потік моїх думок не має художнього обрамлення, проте він дуже щирий. Коли цей потік думок написаний, то вже після цього я можу почати говорити. Є люди, які готові мене вислухати, за що я їм дуже вдячна, але переважно спочатку мені треба розібратися з усім самостійно.
Чому я тут? Це місце для думок у порожнечу. Я пишу, коли втомлююсь від людей і живого спілкування, тому не розраховую на зворотній зв'язок. Інколи, щоправда, він буває. Часом цей зворотній зв'язок переростає у знайомства та щось більше. Я ні на що першочергово не розраховую, але життя — штука цікава. Всюди можна знайти людей, які будуть тебе чути, та тих, яких захочеться слухати тобі.

View more

Люди пишут потому что никто не слушает А как вы выражаете свои эмоции Это

...Ти поглядом своїм, як пляшка алкоголю - валиш з ніг...

Мій учень сказав мені, що за моїм поглядом без жодних слів можна зрозуміти, коли варто заспокоїтись і сидіти спокійно. Прекрасний погляд в мене, що сказати)

Спілкувалася з людиною нормально майже рік,і тут ця людина сьогодні видає "Давай зустрічатися,переїжджай до мене (в інше місто)".Ми ні разу не бачилися до цього вживу,без цього важко судити яка людина,але їхати виясняти це в інше місто без знайомих там,мені це здається ризиковим. Що думаєте?

Незважаючи на всю специфічність знайомств онлайн, я знаю реальні випадки, коли у людей згодом зав'язалися стосунки у реальному житті. При чому дійсно класні стосунки) Ймовірність того, щоб він нормальний або ненормальний — 50%, але перевірити все можна тільки через особисті зустрічі, це точно.
Найкращий варіант — це йому приїхати до тебе. У своєму місті все одно безпечніше і спокійніше. А якщо щось піде не так, то буде кому допомогти, якщо буде потреба.
Особисто я б не їхала на першу зустріч в чуже місто. Та й оці всі "давай зустрічатися" від людини, яку я ніколи не бачила, зазвичай викликають в мене негативну реакцію. Мені до людини звикнути треба, навчитися її відчувати, а потім все все інше. Але то тільки моє бачення ситуації і моя думка)
У будь-якому випадку я за кохання. І за безпеку)

"Раз я неотделим от своих, я никогда от них не отрекусь, что бы они не совершили". Что думаете по поводу данной фразы и каково ваше личное отношение к ней? Предпочитаете ли вы оставаться рядом невзирая ни на что, либо же есть точки невозврата? Если да, то почему? Если нет, то какие именно?

prostushka1988’s Profile PhotoRavena
Думаю, що не варто романтизувати цю єдність і не треба керуватись словом "ніколи". Так, в цьому є свій шарм, але життя непередбачуване, а самі люди і їх вчинки — й поготів.
Хто б там що не казав, але є слова, які неможливо просто забути. Є вчинки, які неможливо пробачити. Є мотиви, які неможливо зрозуміти. Є те, що неможливо прийняти. Є речі, з якими неможливо змиритися. І, знаєте, не потрібно це робити.
Я схиляюся до того, що залишатися з людиною, яка робить щось абсолютно дике, брудне, аморальне, може лише той, хто не поважає себе або просто боїться залишитись сам.
Це одна сторона ситуації. Але. Але все-таки є одне "але".
Якщо дивитися на ситуацію, де людина десь конкретно помилилася, отримала величезний осуд від багатьох, але при цьому не зробила нічого кримінального, аморального і так далі, то я залишуся з нею. Розуміючи певні ризики для себе, але залишуся. Я все-таки вірна, інколи навіть занадто. Та й не люблю кидати людей наодинці зі своїми проблемами, страхами та помилками. Свої на те і свої, щоб бути поряд. Але, знову ж таки, у ситуації, якщо цей «свій» залишився своїм, а не перетворився у монстра, який може знищити і мене.
Дякую Вам за питання.

View more

Раз я неотделим от своих я никогда от них не отрекусь что бы они не совершили

Next

Language: English