Здравствуйте. Есть ли что-то, чего не стоит знать вашим родителям? Почему? А может ваши родители - лучшие друзья и вы с ними всем делитесь?
Доброго часу доби, 13-й!
У кожного є такі речі, про які він воліє не розповідати нікому, навіть своїм батькам. Та і навіщо тривожити найрідніших, якщо вони все одно вам не зможуть допомогти...
Насправді, великий скарб — це теплі, дружні, довірливі стосунки з батьками, коли тебе завжди підтримають гарною порадою, за потреби допоможуть фінансово, радо зустрінуть вдома і вирішать певні моменти.
Та не завжди батьки дійсно розуміють вашу проблему, бо все-таки різне покоління, різні погляди на життя і на вирішення ситуації. Тому, з чимось ми ділимося, щось залишаємо у таємниці. Часто буває таке, що соромно зізнатися у чомусь батькам, щоб уникнути зайвих розпитувань, бо тобі це неприємно. Наприклад, перші стосунки. Не про все і не завжди хочеться розповідати, щоб не нарватися на непрохані поради.
Мої батьки не знають нічого лише з мого особистого життя, бо я не хочу з ними про це говорити. Я ні з ким не хочу про це говорити, бо мені неприємна ця тема.
На жаль, у мене склалися нормальні стосунки лише з мамою, але я не завжди хочу їй щось розповідати, тому що конкретної поради або банальної адекватної підтримки я не отримаю. Мені простіше порадитися з ледь знайомими людьми, бо хоч цим людям і буде на мене байдуже, але вони зможуть підібрати якісь підбадьорюючі слова. З мамою ж я не знаю, чи їй байдуже, бо в неї свої проблеми переважають і їй чхати на мої, або ж просто вона не знає, як мене підтримати. Тому і не допомагають мені ніякі слова підтримки від неї у вирішенні якогось питання. Я роблю те, що я можу, часто без мотивації, а виходить уже по-різному, як пощастить.
У кожного є такі речі, про які він воліє не розповідати нікому, навіть своїм батькам. Та і навіщо тривожити найрідніших, якщо вони все одно вам не зможуть допомогти...
Насправді, великий скарб — це теплі, дружні, довірливі стосунки з батьками, коли тебе завжди підтримають гарною порадою, за потреби допоможуть фінансово, радо зустрінуть вдома і вирішать певні моменти.
Та не завжди батьки дійсно розуміють вашу проблему, бо все-таки різне покоління, різні погляди на життя і на вирішення ситуації. Тому, з чимось ми ділимося, щось залишаємо у таємниці. Часто буває таке, що соромно зізнатися у чомусь батькам, щоб уникнути зайвих розпитувань, бо тобі це неприємно. Наприклад, перші стосунки. Не про все і не завжди хочеться розповідати, щоб не нарватися на непрохані поради.
Мої батьки не знають нічого лише з мого особистого життя, бо я не хочу з ними про це говорити. Я ні з ким не хочу про це говорити, бо мені неприємна ця тема.
На жаль, у мене склалися нормальні стосунки лише з мамою, але я не завжди хочу їй щось розповідати, тому що конкретної поради або банальної адекватної підтримки я не отримаю. Мені простіше порадитися з ледь знайомими людьми, бо хоч цим людям і буде на мене байдуже, але вони зможуть підібрати якісь підбадьорюючі слова. З мамою ж я не знаю, чи їй байдуже, бо в неї свої проблеми переважають і їй чхати на мої, або ж просто вона не знає, як мене підтримати. Тому і не допомагають мені ніякі слова підтримки від неї у вирішенні якогось питання. Я роблю те, що я можу, часто без мотивації, а виходить уже по-різному, як пощастить.