Ask @id188251025:

Унылая пора! Очей очарованье! Приятна мне твоя прощальная краса — Люблю я пышное природы увяданье, В багрец и в золото одетые леса, В их сенях ветра шум и свежее дыханье, И мглой волнистою покрыты небеса, И редкий солнца луч, и первые морозы, И отдаленные седой зимы угрозы.

vs

Осень – время стихов с неизбежным наличием фраз, Об унылой поре, листопаде, капризах погоды… Осень – повод подумать, почувствовать «здесь» и «сейчас», И, конечно, любить вопреки всем законам природы!

vs

Квітка була примхлива й уразлива, і малюк з нею зовсім змучився. Але «зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!», І він прощав квітці її примхи. Однак порожні слова красуні! Маленький принц брав близько до серця і відчув себе дуже нещасним. Квітка – це символ любові, краси, жіночого начала

vs
Next