Учора пізно ввечері, читаючи книгу,натрапила на такі слова: "Треба, щоб людина завжди перебувала в стадності — тоді вона не матиме часу думати." Як Ви гадаєте? Це дійсно так? Чи здатні ми вільно мислити в оточенні?
Я і погоджуюсь з цитатою, і не погоджуюсь.
Не треба, щоб людина завжди перебувала в стадності, бо там вона немає часу думати.
Ми не можемо вільно думати в оточенні, бо там з усіх боків до нас чіпляються думки інших людей, які забороняють нам думати інакше. Ми, самі того не бажаючи, піддаємось бажанням та думкам інших, ще й заражаючи сторонніх цією ж думкою.
Не треба, щоб людина завжди перебувала в стадності, бо там вона немає часу думати.
Ми не можемо вільно думати в оточенні, бо там з усіх боків до нас чіпляються думки інших людей, які забороняють нам думати інакше. Ми, самі того не бажаючи, піддаємось бажанням та думкам інших, ще й заражаючи сторонніх цією ж думкою.