По цю сторону пекла

Одразу згадала рядки з вірша:
Поет подібний теж до владаря блакиті,
Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.

---

Поетичний талант - то талант від Бога.
Скласти в риму декілька слів може будь-хто. Але зробити так, щоб ті римовані рядочки зачаровували та несли в собі якийсь сенс, складно. І під силу таке далеко не кожному.

---

Рівно 2 рази я писала. Перше, що написала, було чимось на кшталт гуморески. Пам'ятаю, друзі читали — сміялись ;) та де дівся той листочок — без поняття. Зник чарівним образом.
Другий раз був дуже дивним. Я сиділа за столом, вчилась. І раптом, ні з того ні з сього, моя рука сама по собі написала щось таке як вірш на папірці. Це було хвилинне натхнення, яке зникло так само несподівано, як і появилось. На жаль, я так і не змогла знайти того листочка, хоча й пробувала не один раз :/

---

Після того не писала. І бажання такого немає.

View more

Знаєте, Ваше питання змусило мене задуматись, бо й сама зараз в дещо подібній ситуації.

---

Тисячу раз на день задавала собі питання: якщо думки тільки про одну людину — це кохання ?
Та все ж дійшла висновку, що не обов'язково. Так, здебільшого, мабуть, це любов. Але й прив'язаність до людини має такі ж симптоми, як на мене. Постійні думки про одне й те саме. Про одну й ту саму. Про одного й того самого.
Коли мені подобається спілкуватись з особою, хочеться проводити з нею якомога більше часу і думки тільки про неї, то це цілком може бути прив'язаність. Бо люди ж як наркотики. До них швидко привикаєш.
Ти бачиш в ній (людині) друга. Близького друга. Ти насолоджуєшся кожною секундою, проведенею з нею, ти хочеш ділитись з нею всім найпотаємнішим, найцікавішим. За короткий період часу вона стала для тебе більше, ніж просто друг. Стала частинкою тебе. Це чудово. І тобі хочеться, щоб ваша дружба тривала вічно. Так-так, саме дружба. Щира дружба. Нічого більшого, просто друзі на все життя (хоча й спостерігається таке не часто).…

---

Прив'язаність. Так. Я говорю саме про неї.

View more

Якось я відкрилась перед людиною, а вона мене відштовхнула. Не скажу, що мені було дуже боляче. Просто трохи неприємно, але через деякий час я забила на ту ситуацію, перестала спілкуватись з тою людиною. А зараз ми знову найкращі друзі, і я не можу уявити свого життя без тієї особи. Дякую Богу, що все склалось саме так. Що тоді мене віштовхнули, бо інакшого розгортання подій я б не витримала.

---

Що ж порадити чи сказати ?
Знаєте, можливо, таким людям і краще, бо імовірність того, що їм зроблять боляче, трохи менша. Я й сама зазвичай ховаю свої справжні почуття за маскою цинізму і сарказму. Хоча частіше, все ж, люди бачать, що зі мною щось трапилось )
Та з другого боку, не потрібно боятись відкривати серце. Бо, можливо, сам таким чином ви втратите щось дуже важливе, щось, що могло б якось прикрасити ваше життя.

View more

Так, цей вислів справді набув неабиякої популярності. Чесно кажучи, я його не використовувала. Признаюсь, я не молилася за Україну, хоча й справді щиро переживала і брала близько до серця все те, що відбувалось тоді. Зараз якось спокійніше відношуся до становища України, але мене й далі хвилює майбутнє нашої держави.

---

Але я хочу сказати, що весь той тиждень моєї відсутності я провела в молитвах за Україну.
Ми з мамою вирушили у паломницький тур до Муджиґор'я (не Межигір'я, прошу, не плутайте!!), святого місця, де Божа Матір явилась 6 дітям, а деяким з них і досі являється кожного дня.
Скажу відверто, я не є дуже віруючою, я вірю в Бога, що десь там на небі керує нашими життями, в те, що Ісус помер за наші гріхи. Але я не люблю церковні служби, мене верне від цих різних церковних пісеньок про Марію, Ісуса і тд і тп (хоча я, чесно, не можу пояснити таке категоричне ставлення до них).
Але в таку поїздку варто поїхати хоча б для загального розвитку, оскільки я, наприклад, дізналась багато нового для себе.
Але той цілий тиждень я молилася. Щиро молилася. Кожного дня по декілька раз. І за друзів, і за рідних, і за Україну також.
Узагалі, було дуже приємно там перебувати, оскільки майже всі люди там щиро переживають за Україну, моляться за неї. А Путіна вони називають Злом (Зло - диявол по їхньому).

---

О, а ще те місце святе тим, що там нема жодного москаля. Уявляєте? Н І О Д Н О Г О. Нам було важко в це повірити :)
______________
Піднялись на гору об'явлень, до статуї Матері Божої (саме там, на тому місці, у 1981 році, вона об'явилась діткам), а там, на огорожі, висить табличка "Pray for Ukraine". Так мило ^_^

View more

Доброго дня ;3
Розкажу про себе дещо, якщо Ви не проти :)
___________
- мама каже, що в мене параноя, бо я мию свої руки мало не кожних 20 хвилин, оскільки відчуваю, що вони дуже грязні
- ненавиджу блискучі речі;
- майже весь мій гардероб складається з білих та полосатих речей;
- не вмію говорити без сарказму та ще й весь час підколюю друзів, за що вони мене вбити готові ;D
- люблю і вмію слухати. Психолог з мене ніякий, тому я не вмію давати поради, але вислухати і підтримати - завжди будь ласка.
- дуже швидко друкую на телефоні; мої знайомі в шоці :)
- коли друкую щось і допускаю в слові помилку, то стираю все (всі букви, а то й слова), що встигла вже написати, виправляю помилку і продовжую друкувати;
- мій ранок починається з того, що я перевіряю, хто мені відповів або щось написав за час моєї відсутності;
- у мене на телефоні є папочка, де я зберігаю цікаві скріни та переписки, що припали мені до душі;
- не ношу плаття, спідниці. Тільки на свято якесь можу одягнути;
- не ношу біжутерії;
- я завжди ношу з собою телефон, з рук його майже не випускаю;
- моя мама біситься, бо я весь час в навушниках, а тому вже оглухла і не завжди чую, що вона мені говорить;
- одне із моїх хоббі - збирати кейси до свого телефону;
- я завжди ношу годинник, щоб знати, яка година, інакше в мене починається паніка
- мені простіше виконувати інструкції, аніж імпровізувати;
- я ненавиджу, коли хтось вмикає світло або телевізор, а потім йде з кімнати, не вимкнувши його;
- мене нервує, коли телефон світиться, хоча ніхто ним не користується. Він має бути заблокованим. Тому, коли хтось просто ставить свій телефон (на стіл, наприклад) і не блокує, я роблю це за нього. Дурна звичка;
- ненавиджу, коли хтось кидає докурену сигарету на землю і не тушить ногою;
- не люблю надто масові заходи, бо в мене починається паніка, коли я знаходжусь в великому скупченні народу;
- насправді я досить агресивна і нервова;
- люблю чорний гумор, але в мене він зазвичай починається там, де це взагалі не доречно;
- по природі своїй трохи жлоб. Завжди думаю перед тим, як купити щось. Просто так гроші не трачу. А тому на 10 гривнях тиждень прожити можу запросто, якщо враховувати ще й те, що частина тих грошей йде на проїзд ;)
- я дуже люблю їздити в автобусі. Я не можу пояснити своєї любові до цього виду транспорту, але якщо в мене є можливість поїхати автобусом додому чи в школу, я завжди його використовую. А часом навіть з татом можу посваритись, коли він каже, щоб я на нього почекала, і ми разом машиною додому поїхали, а я кричу, що хочу автобусом, не хочу чекати на нього;
- мрію стрибнути з парашутом;
- хочу відвідати закинутий парк розваг

View more

Яке миле запитання ^_^
__________
Краіни:
• Латвія. Зокрема Рига.
Того року у мене була можливість відвідати це місто, і тих декілька годин, що я провела там, вистачило для того, щоб краса, чистота, стара архітектура та охайні вулички закарбувались мені в пам'яті. Прекрасне місто, яке вміє зачарувати з першого погляду.
• Італія.
Римський колізей, Пізанська вежа, міланські бутіки, італійська кухня, відома та улюблена в усіх куточках світу.
• Нідерланди. Зокрема Амстердам.
Дуже хочеться відвідати це місто. Відвідати музей Ван Гога, будиночок Анни Франк.
• Велика Британія. Зокрема Лондон.
Визначні пам'ятки Лондона мені страшенно подобаються. Біг-Бен, Лондонський міст, Букінгемський палац. Скільки всього я чула про це. А ще дуже хочеться спробувати той справжній, англійський, чай з молоком.
• Німеччина.
Відвідати якесь таке місто, як Берлін, Франкфурт, Люксембург. Хотілось б подивитись на життя німців, на їхні порядки.
________________
Книги:
- Я почала читати книгу Сергія Лук'яненка "Нічна варта". Мене затягнуло так не по-дитячому :) Я можу віднести її до своїх улюблених.
- М. Коцюбинський "Intermezzo".
Я не знаю, як пояснити, чим саме мені сподобався цей твір. Він досить специфічний і сподобається не всім, але якщо будете мати займві 30 хв, прочитайте. Не пошкодуєте.
- Лінвуд Барклей "Втрата"
Прекрасний письменник, творчий доробок якого складається з неперевершених детективів. Це олин із них.
- Джей Эшер "13 причин почему"
Цікава книга, як на мене.
- Гі де Мопассан "Пампушка"
Потрібно прочитати, щоб зрозуміти, чим ця новела так мені сподобалась.
________________
Фільми:
~ "Страшно красив"
~ "Наркоз"
~ "Однокласники"
~ "Ми — Міллери"
~ "Реквием по мечте"

View more