Endless_Winters

В мене мало досвіду проходження свівбесід, тому мало що можу сказати.
В принципі, роботодавцям подобається, коли кандидат дуже зацікавлений і задає багато питань. Я на всіх співбесідах поводилася саме так і коли я працювала на своїй другій роботі, колега якось розповів мені, що головним дуже сподобалося, що я так багато говорила, розпитувала про все, що стосувалося діяльності фірми, графіку роботи, умовах праці, відпустках, питала, які в них думки щодо розвитку своїх робітників (чи є в них своя база курсів або чи можна змінити графік роботи, якщо я буду підвищувати кваліфікацію и т.д.), чи є і яка у них система заохочення працівника робити більше або краще - і це все при тому, що мене бачили вперше і ніяких домовленостей, що мене беруть, не було.
Тож я говорю так, ніби мене точно візьмуть, тому питаю про все, що тільки можна - а якщо реально візьмуть, мені ж ще там працювати, я повинна знати всі умови. А не візьмуть - значить, то не моє місце.
Співбесіди бувають різні і це залежить від того, хто її проводить, який у цієї людини настрій, на яку посаду шукають робітника, який рівень зарплатні, який рівень кваліфікації їм потрібен, розмір фірми і т.д.
Майже завжди тебе попросять розказати про себе - до цього питання варто підготуватися і подумати, що ти будеш говорити. Я зазвичай розповідала як мене звуть, трохи слів про свою освіту, коротко про досвід роботи. Більше варто сказати про свої обов'язки на минулому місці роботи та про свої сильні сторони. Якщо з кваліфікацією є проблеми, то слід про це попередити - я зазвичай кажу, що з тим-то у мене було мало досвіду, але я швидко навчаюся. Взагалі, я себе позіционую як високопродуктивного робітника, який може й має свої недоліки, але дуже мотивований і готовий вчитися.
Також завжди щось питають щодо роботи, щоб перевірити твій рівень. Наприклад, маркетолога попросять розповісти, що таке маркетингова стратегія і як її розробити, дизайнера попросять показати своє портфоліо, а разрабу дадуть тестове завдання.
Також часто питають, яку зарплату ти хочеш отримувати, тож краще одразу вирішити, на що ти згоден і казати ці цифри. Або самому запитати прямо, що вони пропонують.
Можуть ще питати, чому ти звільнився з останнього місця роботи. Можуть запитати, чому саме ти найкращий кандидат на їхню вакансію. Якщо для роботи потрібна іноземна мова, можуть запропонувати провести співбесіду на ній, до цього теж варто готуватися.
Можуть ставити дивні питання - і тут вже треба дивитися по ситуації. Якщо тебе перевіряють на стресостійкість - це одне, але коли це якась срань типу "Продайте мені цю ручку", то я б просто пішла і все. Співбесіда працює не лише в один бік, не тільки вони обирають, але й ти, не можна про це забувати.
Поводься впевнено, спокійно, зацікавлено, а там будь що буде. В кінці можна попросити дати зворотній зв'язок, це також часто подобається. Подякуй за приділений час, взагалі, ввічливість зіграє тобі на руку.

View more

Ха, очень знакомая история, это просто мое описание))
Лично мне некоторое облегчение приносили результаты мед обследований, но мало того, что это стоит хороших денег, так и паранойя ласково шепчет, что врачи допускают ошибки и вообще как-то несерьезно относятся к жалобам пациентов (они словно вообще не допускают мысли, что может быть что-то очень хреновое и не особо тебя проверяют).
Собственно, это же подтверждает и мой жизненный опыт. Мне три месяца не могли поставить диагноз, симптомом которого была только мышечная боль и легкая температура. Три, блять, месяца приемов у терапевта, чтобы в итоге ЛОР, к которому меня наконец отправили от безнадежности, с одного взгляда нашел хроническую ангину. Или родственник, которого 8 (!!!) лет лечили от гастрита, а в итоге оказалось, что у него рак и в итоге он умер, хотя если бы его на это проверили раньше, то он бы смог вылечиться.
Так что хрен его знает, в чем-то ипохондрия имеет и плюсы, потому что ты серьезнее относишься к своему состоянию и вовремя проверяешься на все возможные болезни.
Но с другой стороны - панический страх смерти, постоянная тревожность, огромные суммы на врачей - огромный минус. Я считаю, что с этим нельзя справиться самостоятельно, лучше все-таки обратиться к психологу. Может это и не уберет ипохондрию полностью, но как минимум поможет ее сгладить и адаптироваться к этому состоянию. На себе пока не проверяла, конечно, но вообще думаю, что стоит сходить на прием.

View more

Я б відповіла, що це неможливо, якби особисто не знала людину, якій це вдалося.
Мій колега вільно розмовляє англійською, при чому він не ходив ні на які курси і не купляв жодного посібника. Він розповідав, що з підліткового віку почав слухати рок музику і йому хотілося розуміти, про що всі ті пісні, які виконують Led Zeppelin, Metallica, Queen (особливо вони) та інші гурти. В 90 роки не можна було загуглити переклад і на цьому запокоїтись, тож він перекладав пісні сам за допомогою словника, а також і сам вчив ці пісні, бо грав на гітарі та вчився співати.
До цього можно додати старі бойовики з гівняною озвучкою, в яких чути англійську на фоні або взагалі без перекладу, які йому подобалось дивитися.
Ну і в школі та універі англійська також була.
Так і вивчив. Зараз спокійно спілкується з клієнтами з США, так що це доволі високий рівень володіння.
Але я думаю, що це скоріше вийняток, ніж правило. Самому вчити дуже важко, особливо починаючи з низького рівня. Я вважаю, що за краще буде найняти репетитора для гарного старту, бо він дасть розуміння, як саме краще вчити мову, дасть матеріали та сайти, які можна використовувати, пояснить базову граматику. А також вивчення мови неможливе без розмовної практики, тому самостійно буде важко це підтягнути. Можна спілкуватися з носіями в соцмережах, але носій не буде підбирати лексику, яка підходить саме до вашого рівня, щоб вам було і цікаво, і трошки складно відповідати.
Тож думаю, що все можливо, але скоріш за все ви швидко заб'єте на все це діло.

View more

Ха, буквально с десяток ответов назад писала, что у меня только незапланированный отпуск и я с понедельника выхожу на работу, а в итоге таки потеряла место :D
В общем, я обсуждала условия работы с начальником, мы обо всем договорились, а в последний момент он взял заднюю, потому что кому-то из коллег не понравилось, что я хочу иметь возможность отказываться от проектов и не брать сраную рашку. Типа у нас у всех равные условия и раз никто не выебывается, то и я не могу. Так что я приняла решение уволиться, теперь жду, когда уже официально получу статус безработной.
Так что мне предстоит пройти кучу собеседований и я переживаю, так как опыта в этом у меня особо не было. Плюс я не могу продолжать работать на аналогичной должности, потому что в Украине немного другая специфика рынка и тут нужны специалисты широкого профиля, а не узкие, как я. Так что планирую искать что-то сфере рекламы, но с обучением, начиная чуть ли не с самых низов, несмотря на многолетний опыт работы.

View more