Endless_Winters

А повинно?
Взагалі, вдягни щось жіноче, я на тебе подивлюся, як воно тобі сподобається. Чомусь у нас майже не роблять одяг для жінок, який би був зручним, функціональним, та мав нормальний дизайн.
Наприклад, хочу я купити чорну футболку. Я прихожу в магазин і там є чорні футболки, але вона буде або з якоїсь гівняної напівпрозорої тканини, або з обрубаним рукавом (суки, зробіть хоч раз нормальний рукав, воно ж навіть виглядає дивно), або буде якась маячня типу страз або якогось тупорилого принта. А ще жіночі футболки дорожчі - не знаю, чому. Тому вже багато років купую чоловічі футболки і ношу як оверсайз.
Або моя головна біль - купити светр. Жіночі светри повне лайно - колючі тканини, незрозумілі кольори, дивні форми - укорочені светри, светри з вирізами на плечах, величезне декольте (блять, єдина функция светра - гріти тебе, нахуя мені вкорочений светр?) Я шукала светр в купі магазинів, не знайшла нічого адекватного і купила нормальний в першому ж чоловічому відділу.
Або кишені. Нормальні кишені на жіночому одязі - це як єдинорог. Що не візьми, ніде немає нормальних кишень, мені тупо ніде носити телефон. Навіть в куртках часто такі кишені, що не запхати навіть свої руки, щоб погрітися.
А взуття? Я купляла берці і вони розвалювалися на мені за сезон, а якось купила чоловічі берці (похєр, що на пару розмірів більше за мої ноги), так вони мало того що роки три прослужили, так вони витримали і війну. Я в них дві неділі спала в підвалі, проїхала пів країни, носила всю зиму і весну, бо це було моє єдине взуття. І їм похєр, їх треба тільки начистити і будуть як нові - нічого не порвалося, не розклеїлося, не тріснуло. І вони доволі зручні, хоча й не підходять мені по розміру.
Навіть аксесуари жіночі в більшості гівно. В мене було багато гаманців і вони довго не служили, а чоловіче портмоне вже роки три точно служить і з ним нічого не сталося.
Це я ще не кажу про речі, в яких тобі тупо боляче - високі підбори, бюстгальтери, обтягуючий одяг...
Тому мені не соромно. Це лише одяг і мені похуй, що там про мене думають, якщо мені комфортно.

View more

Був, нажаль.
Найбільше його було в середній школі. Не знаю, як було в інших класах, але в моєму ображали деяких моїх однокласників. В більшості випадків це виражалося в словесних образах, проявах зневаги (в майбутньому і в словесних домаганнях) та дрібних фізичних зайобів типу штовхання або ляпасів. Могли речі відбирати і грати ними в футбол або голосно розпинатися, що не будуть сидіти з якоюсь людиною, бо вона якась не така.
Жертвами були діти, які чимось відрізнялися - з бідних сімей, з хворобами, з брекетами, з окулярами, з зайвою вагою, або просто емоційні, бо їх було легко довести до істерики.
Мене теж інколи намагалися булити, але було три фактори, які їм заважали:
1) я нецікава жертва, бо ніколи не виявляла сильних емоцій. Якщо в мене відбирали якусь річ, то я ніяк на це не реагувала, просто спокійно чекала, поки вони награються і кинуть її, тож їм швидко набридало.
2) я була потенційно корисною, бо єдина добре вчилася і в мене можно було попросити списати або допомогти (зробити замість них) з домашніми завданнями. В принципі, я тоді це вважала непоганою домовленістю - я просто платила своїми знаннями за недоторканність.
3) з найбільш хворими на голову поговорила моя мати. До речі, я про це дізналася не так і давно, навіть уявити не можу, хто доніс, що у мене були якісь проблеми.
Вчителі майже нічого не робили, як і батьки. Просто всі називали наш клас найгіршим, що було правдою і періодично кричали на дітей. Загалом, все спускалося на самотік, мовляв, діти самі розберуться і вони так граються.
Я згадую, як почула чужу розмову в офісі - в ній жінка розповідала, як роздала всім піздюлєй за те, що її дитині якийсь хлопець дав по сраці і вчителі не відреагували, бо на їхню думку, це був такий жарт, а не сексуальне домагання. Тож вона їм погрожувала, що звернеться до директора, поліції та міністерства освіти. І питання швидко вирішили. І це так круто і приємно, що батьки стають більш відповідальними і активними.

View more

Знову прикріплю скріншот тату майстрині, в якої мені дуже подобається стиль.
В мене тату поки немає, бо я лише нещодавно знайшла круту майстриню, в якої хотіла б зробити тату. А в неї доволі високий прайс, а потім ще й війна почалася і вона поїхала в Німеччину, тому це питання поки відкладене на далеке майбутнє.
Я вже дуже давно хочу тату зі зміями, але поки що не маю жодних ідей щодо ескізу. Я просто хочу змію, а як саме буде виглядати тату - мені не дуже важливо, тому підозрюю, що це питання буде вирішувати майстриня на етапі малювання ескізу. Дам їй повну свободу щодо ідеї, хай тільки там буде змія.
А ще думала про те, що мені хотілося б зробити щось на пам'ять про моїх птахів, які загинули в лютому від вибухової хвилі. Всього птахів у нас було семеро і я дуже сумую за ними, ми навіть не змогли попрощатися та поховати їх, це зробили родичі замість нас. І ця ситуація стала дуже травматичною, тож я хотіла б мати згадку про них і згадку, щоб не забувати, хто в цьому винен. В мене багато фото і відео з ними, але я не можу їх дивитися, тому більш схильна до тату з символом, без схожості на моїх улюбленців. Можливо, це буде якась пташка іншого виду на гілці з квітами, а квіток буде сім, як моїх улюбленців. Можливо, взагалі щось інше. Поки що це питання не на часі, я буду вирішувати його вже після війни і після того, як переживу психологічно те, що трапилось.

View more

Чомусь у людей служба в армії асоціюється винятково з боротьбою на передовій, хоча насправді в армії потрібні і бухгалтери, і програмісти, і інженери, і логісти, і лікарі та ще багато різних професій. І йти на війну - це не завжди напряму давати піздюлєй ворогу, сидячи десь в окопах, часто це щось типу офісної роботи, тільки в тебе є деякі обмеження щодо виїзду з країни і т.д.
Взагалі, я вважаю, що армія має бути контрактною, щоб туди йшли люди, які дійсно хочуть бути воєнними, така армія буде більш ефективною. Також армія має бути професійною, без дєдовщіни і без совка, щоб людей справді навчали, а не давали тупі завдання або принижували їхнє достоїнство. Зараз з цим стало набагато краще, але це все ще сильно залежить від частини, в яку ти потрапиш. Наприклад, мій племінник служив і розповідав, що їх примушували виколупувати суху глину з коліс трактора цвяхами. І це в нього були гарні умови, приниження та насилля не було, але давали тупорилі завдання.
Також армія повинна бути гендерної рівною, тож я цілком підтримую долучення жінок до цієї справи. Але для жінок потрібно гарантувати нормальні умови, наприклад, давати змогу будувати воєнну кар'єру і не сприймати їх як людей другого сорту.
І потрібні круті умови праці, щоб заохочувати людей туди йти. Наприклад, в Ізраїлі служать і жінки, і чоловіки, країна постійно знаходиться в воєнному стані, але люди там рвуться служити, бо ця професія вважається дуже престижною, вона круто оплачується і в тебе є багато бонусів за службу, наприклад, з житлом.
Проте, я цілком розумію, що великі зміни вимагають багато часу і реформ, а зараз у нас війна і робити щось треба терміново, тому цілком розумію необхідність призивати всіх.
В жовтні будуть призивати жінок, які встали на воєнний облік, я десь бачила список професій, які підлягають обліку. Звісно, якщо ти став на облік, ти стаєш військовозобов'язаним.
Я не дуже вчитувалась щодо цього питання (це коли вперше про це повідомили), бо планувала вирішувати це питання в останній момент

View more

Я з Харкова, тому всі місця звідти:
1) Саржин Яр – це величезний парк, який нещодавно круто реконструювали. У нього є декілька зон. Є щось типу озерця, біля якого є купа місць для сидіння, тому можна біля нього відпочити і подивитись на качок. Качок багато хто там годує, хоча краще б за цим слідкували, бо качкам не можна їсти хліб. Також є окрема водойма з рибою, яку можна платно половити. Трохи далі є джерело, в якому люди можуть безкоштовно набрати воду і багато хто приїжджає по воду з інших районів, щоб її не купляти. Недалеко є роздягальні і купальня, в якій повно людей в будь-який сезон - всі там закаляються. Також зробили круту спортивну площадку, на якій люди роблять вправи або займаються йогой. Є ще нова дитяча площадка, де я б і сама хотіла б полазити. Зробили столи для настільного тенісу, також там є велодорожки, в тому числі є маршрут над самим парком, а ще є канатна дорога. І це все ще й підсвічується ввечері, тому в парку завжди купа людей. Більшість з них – люди похилого віку, сім'ї з дітьми, а також активні люди, які займаються спортом. Це також популярне місце для побачень, тому завжди багато пар.
А якщо піти по дорозі вглибину, то можна дійти до іншого парку – Парку Горького.
2) Парк Горького – його також реконструйовували, тому там все було новеньке. Було дуже багато атракціонів на будь-який смак, ціла купа закладів харчування, тири, оренда роликів та самокатів. В ньому також було озеро – там жили качки і лебеді. Ще там була сцена і там періодично проводили якісь заходи. І було дуже багато арт об'єктів – скульптур і фігур з квітів. Ввечері це все світилося, там були цікаві гірлянди і фігури з них, ввечері це все видавалось чимось казковим.
3) Парк Шевченко - цей парк був схожий на Парк Горького, але там не було атракціонів та озера, але там теж все світилося вночі, були фонтани, купа кафе.
4) Зоопарк – його тільки літом відкрили після реконструкції))) Частину ще не встигли доробити, але те, що встигли – просто небо і земля в порівнянні з тим, що було. Зробили нові вольєри для тварин, все чистеньке, просторе та зручне. Травин також стало більше (на мій погляд, їх стало менше по кількості, але більше за видами, скоріш за все вони передали іншим зоопаркам частину тварин, щоб вони не повторювалися) і вони стали виглядати краще, з'явилися жирафи та фламінго, планували також зробити зону з пінгвінами, рептиліями та білими ведмедями, але не встигли.
5) Екопарк Фельдмана. Це безкоштовний приватний зоопарк, який належить Фельдману, логічно)) Там можна подивитись на тварин, пройтись на озеро або іподром, є купа кафе і всіляких розваг. Також вони займаються благодійністю і порятунком диких тварин, тож там модна було потрапити, наприклад, на випуск врятованних кажанів.
Загалом, якщо цікаво, то погугліть ці місця, бо аск не дає змогу прикріпляти більше одного фото і тут є дибільне обмеження за символами і я вже вперлась в ліміт.
А на фото я прикріпила «зоряне небо» над вул. Сумська – предмет вічних суперечок між харків’янами.

View more

В мене дуже вузьке коло друзів і всі люди перевірені часом, тому сюрпризів з їхньої сторони не було. Звісно, у них різна ступінь русофобії, але рашистів серед них немає.
Просто знайомих або колег за свою компанію не вважаю, навіть не цікавилася їхніми поглядами і майже ні з ким не спілкувалася за цей рік.
До початку війни я спілкувалася з декількома людьми з рашки.
Один хлопець мені писав ще тоді, коли я сиділа в підвалі школи і не могла евакуюватися, але він ніс повне гівно і я просто перестала йому відповідати. При тому, що він не підтримував війну, критикував свою владу і не вірив в те, що казала їхня пропаганда, в голові у нього була якась дурня і він постійно писав про те, що українцям доведеться жити під Польщею або під рашкою, що Україну поділять інші країни і наша перестане існувати. Ще мене переконував, що у нього якісь надійні джерела інформації, а те, що я читаю і чому вірю - лайно.
Ще десь рік спілкувалася з однією дівчиною з москви, у нас було дуже багато спільного і взагалі спілкування було дуже активним і ми навіть обговорювали якісь особисті речі. Десь тиждень тому я згадала про свою сторінку вк і зайшла туди перевірити, чи писав мені там хтось і побачила, що ця дівчина просто видалила мене з друзів, без якихось повідомлень.
Не можу сказати, що це було неочікувано, але все ж якесь розчарування я відчула, дуже прикро, що я так помилялася щодо цієї людини. Тож свою сторінку там видалила, тепер назавжди.
Я не люблю сперечатися з людьми і переважно просто ігнорую їх, якщо не хочу спілкуватися. Мені здається, що суперечки не мають сенсу і я просто втрачу купу часу і нервів, тому просто йду з чужого життя і все.

View more

Мені здається, що краще навчатися на психолога, але треба бути готовим, що психологу потрібно пройти терапію у іншого психолога, щоб бути ефективним в своїй практиці, а також бути готовим, що це не сама проста робота для твоєї психики. Але це дуже прибуткова професія, навіть попри те, що в нашому суспільстві поки що не дуже прийнято ходити до психологів, але поступово все більше людей звертаються по психологічну допомогу і їхня кількість буде лише зростити, особливо беручи до уваги, що в нас іде війна і багатьом треба буде якось подолали ПТСР або якісь фобії і т.д.
До того ж не завжди перекладачу потрібен саме виш, можна спокійно вивчати іноземні мови на курсах або самостійно, роботу перекладачем за умови гарного володіння мовою завжди можна знайти, якщо тобі не сподобається працювати психологом. А ще ти можеш підробляти перекладачем у вільний час, не роблячи це основною професією.
Як на мене, це непоганий компроміс і стати перекладачем з психолога набагато легше, ніж навпаки, бо психологічна освіта надто специфічна і лише курсами обійтися не можна, тому я б вступила на психолога, а якщо цей вибір стане помилкою, то можна забрати документи і вступити в інший універ, або можна закінчити навчання, паралельно вивчаючи іноземну мову і просто не працювати за спеціальністю.

View more

На своїй першій роботі я отримувала 100 гривень на день, працювала 6/1. Це було років шість тому, але й тоді це була дуже низька зарплата і точно це було менше, ніж 200 доларів.
Я вважаю, що для першої роботи зарплатня не така вже й важлива, але це при умові, що ти паралельно шукаєш другу роботу і не плануєш затримуватися. До тої роботи в мене було з самого початку відношення як до тимчасової і вона мені була потрібна, щоб можна було вказати хоч якийсь досвід роботи і мені не відмовляли відразу. Тож я і пропрацювала там десь з липня по кінець вересня, а потім вхопилася за пропозицію попрацювати в рекламі з вищою зарплатою і більш зручними умовами.
Якщо б я відразу шукала роботу на довгий термін, то звісно, що така зарплата мене б не влаштувала. Хоч ти й молодий спеціаліст, це не причина обезцінювати себе і свою працю. Можна погодитися на низьку зарплату тільки у випадку, що це тимчасово, наприклад, на період стажування або випробувальний термін. Ще як варіант є періодичний перегляд зарплатні, який часто застосовують в айті компаніях, теж крута можливість проявити себе і переконати керівництво платити тобі більше, ніж спочатку.

View more

Больше практиковаться в украинском. Я периодически тут пишу ответы на украинском, если мне задают вопрос на нем, но мне все ещё очень тяжело быстро соображать и свободно писать свои мысли, потому что надо прерываться и гуглить какие-то слова.
Это тупость, я даже не подозревала, что так плохо его знаю. Ну, просто у меня никогда не было проблем в школе/универе или в поездках на западную (и сейчас проблем нет и не было с марта, пока я живу во Львовской области, только с диалектом бывают), я отлично понимаю практически все, что читаю или слышу, но как оказалось, свободно говорить на какие-то бытовые темы - это ещё не значит хорошо владеть языком. Например, я вообще мало слов знаю по обозначению частей тела. Скулы, например, или виски. Ну вот они мне как-то не встречались и я не знаю этих слов или забыла их и таких слов довольно много. А ещё я постоянно говорю "неділя" вместо "тиждень" и меня это безумно раздражает))
Поэтому в аске буду писать теперь только на украинском, кроме случаев, когда задаю вопросы людям из Беларуси, которых читаю. Я в целом и аск завела из-за цели практиковаться в письме, а не только как развлечение, чтобы время убить.
Так что заранее извиняюсь за возможную безграмотность в дальнейшем.

View more