#емоції

4 people

50 posts

Posts:

Чи бачите ви сенс робити гендер паті?

lenaaa0_0’s Profile PhotoLENA
В принципі, я можу зрозуміти людей, які влаштовують гендерні вечірки. Чи робила б я таке? Однозначно ні, бо я чайлдфрі, якщо хто не знав 🌚
➕ Ви збираєте всіх своїх знайомих, друзів, родичів і всім одночасно повідомляєте про стать майбутньої дитини. Не потрібно кожному дзвонити/писати — економія власного часу 👌🏻
➕ Це ще одна радісна нагода зібратися разом після довгої чи не дуже розлуки, побачити одне одного (якщо ви любите своїх родичів, звичайно) та гарно провести час. Це майже як день народження, але задовго до цієї події.
➕ Що не кажіть, а такий формат виявлення статі, як на мене, цікавий, оригінальний та дуже хвилюючий. Погодьтеся, що почути від лікаря про стать дитини і зробити такий інтерактив — це дві величезні різниці. Емоції від вечірки запам'ятаються на все життя.
➖ Гендерна вечірка — дороге задоволення, якщо ви бажаєте влаштувати її із фотозоною та різними тематичними матеріалами. До того ж, щоб нагодувати такий гурт людей, ще потрібно постаратися. Але я думаю, що можна зробити мінімалістичний варіант, головне розрахувати витрати під свій бюджет.
Неважливо, як ви дізнаєтеся про стать своєї дитини, головне, щоб вона була бажана та ви її любили, піклувалися про неї та змогли надалі забезпечити їй повноцінне життя. Робити такі вечірки чи ні — справа кожного. Якщо ви можете собі дозволити такий варіант — це чудово, ніхто не забороняє робити маленькі радощі для себе у ці непрості часи.

View more

Чи бачите ви сенс робити гендер паті

Хлопці,чоловіки говоріть будь ласка коханим своїм про почуття це важливо.

жінок це теж стосується. говорити в принципі прикольна, корисна навичка. а вміти донести свої почуття / емоції / думки / стан взагалі неймовірний скіл!
і жінкам, і чоловікам однаково приємно та важливо чути та відчувати, що вони потрібні. це нормально і від статі аж ніяк не залежить.

Чому так важливо щоб дитина могла бути собою?

може тому що вона в першу чергу така сама особистість, хоч й поки що маленька? і тому що це справа довіри, якщо дитина не соромиться при вас показувати свої емоції та висловлювати свою думку

Расскажите о самой прекрасной в вашей жизни любви

Усе най прекрасніше починається неочікувано,це ті емоції які зводять тебе з розуму,обов'язково помилки без них ніяк ! ночі які врізаються в пам'ять,усе круто. І завжди є але ,усе швидко закінчується .Але ти не шкодуєш ,що було те було спогади це теж частинка нас !)

Що робити коли ти до людини хочеш але зустрітися не можемо і я з ума сході що робити

karinamelnik914’s Profile PhotoКаріна Мельник
Welcome to my world
Коли ви відчуваєте сильні почуття до людини, але не маєте можливості зустрітися, це може бути дуже важко. Ось кілька порад, як справитися з такими емоціями і ситуацією:
Спілкування: Зберігайте зв'язок через повідомлення, відеодзвінки або інші доступні засоби. Відверте спілкування може допомогти зменшити відчуття віддаленості.
Займіть себе: Знайдіть хобі або заняття, яке вам подобається. Це може допомогти відволіктися від постійних думок про людину та полегшити емоційний стан.
Підтримка друзів і сім'ї: Поспілкуйтеся з друзями або родиною, поділіться своїми почуттями. Вони можуть надати вам підтримку і розраду.
Фокус на собі: Використайте цей час для саморозвитку. Це може бути навчання новим навичкам, читання книг, заняття спортом або розвиток кар'єри.
Емоційне здоров'я: Якщо ви відчуваєте, що ваші емоції виходять з-під контролю, може бути корисним звернутися до психолога або терапевта. Професійна допомога може бути дуже корисною для управління емоціями.
Розробка плану: Обговоріть можливі варіанти зустрічі в майбутньому і спробуйте знайти рішення разом. Планування спільних подій може додати вам надії та мотивації.
Письмо: Ведення щоденника або написання листів (навіть якщо ви їх не відправите) може допомогти впорядкувати думки та емоції.
Ці кроки допоможуть вам справитися з ситуацією і підтримувати емоційний баланс, поки ви не зможете зустрітися з людиною, яка вам дорога.
____________________________________________________
And that's the bottom line, cause Stone Cold said so
Thank you and Goodbye. I hope we meet again
Date: 19/05/24
Time: 20:37

View more

Що робити коли ти до людини хочеш  але зустрітися  не можемо і я з ума сході що

У вас буває відчуття що ви народженні не в той час ???відсутність цінностей,величезна проблема нашого часу!)

id72895515’s Profile PhotoSTASYA
Відсутність свободи та моральних цінностей - величезна проблема саме минулого (домострой, патріархат, православ'я або навпаки атеїзм ССР). У нинішньому суспільстві цієї проблеми немає. Потрібно бути повним ідіотом, щоби вважати що зараз з мораллю гірше ніж п'ятдесят-сто років тому.
Помічаю, що у думок на кшталт "цінності занепадають, мораль гине" ніколи немає аргументів. Самі лише емоції та власні фантазії.
Ви віруючий фанатик, я вгадала?
...
Зрозуміло. Nastya та LENA – фейки однієї людини. Напрочуд однакові нісенітниці несуть в один й той самий час. Як під копірку.

Ти любиш бути у центрі уваги?😇

cdbuldzon’s Profile PhotoЄвген
Якщо чесно, то не дуже, бо я по життю дуже сором'язлива людина😊
Хоча я з 7 років грала на фортепіано на сцені, виступала в 11 років в сімейних таборах на відпочинку в Херсоні, Білій Церкві з різними піснями (я ще співаю з дитинства майже), але тривожність та сором'язливість присутні та ледве можу заспокоювати себе, що все добре та мене ніхто не засудить жорстко так, як я себе могла критикувати, ахахах😅
Коли я співала - час для мене йшов повільно, бо я жила на тих маленьких сценах, для мене співати - як дихати, я не можу без музики своє життя побачити, спів допомогає емоції висловити та себе відчути щасливішою, більш впевненішою, ніж я була в минулому
Зараз вже другий час через війну в мене немає виступів, сумую по мирному часу та тим концертам, конкурсам, виступам час від часу.
Мені дуже подобалось бути частиною концертів🥲
Date:11.05.24
Time:16:08

View more

Ти любиш бути у центрі уваги

Про що ви мріяли в дитинстві і про що зараз?

annrudenko24’s Profile PhotoOCEAN
У дитинстві я мріяла стати співачкою, виступати на сцені та дарувати людям приємні емоції. Пам'ятаю, як я дуже часто влаштовувала концерти для своєї сім'ї та їхніх друзів. Кумедно, мені постійно це згадують 🤭
На жаль, цю мрію поки не вдалося реалізувати, бо професійно співами я ніколи не займалася. Проте музика супроводжує мене все життя, я обожнюю співати для себе пісні, не було і дня без цього. Можливо, у майбутньому я зможу знайти тренера, який допоможе мені подолати безліч моїх зажимів, надасть можливість мені розкрити свій голос наповну. Насправді, дуже цікаво, як він буде звучати, наскільки сильні ноти я можу брати, чи маю я особливий тембр 🙂 Поки що не отримала копняка від себе, щоб наблизитися до цієї мрії.
Про що ви мріяли в дитинстві і про що зараз

Як ти вважаєш жінка має бути самодостатньою та не залежною,чи в деякій мірі залежати від свого чоловіка та його самолюбства ?

id72895515’s Profile PhotoSTASYA
Не зовсім зрозумів про самолюбство. У жінок цього теж вистачає. ;⁠-⁠)Щодо залежною чи незалежною. Всі ми в чомусь залежимо від одне одного, в чомусь ні. Взагалі вже сто років рівноправ'я. І рівноправне чим є, вже небуде. Та і жіночих бригад щось будувати, асфальт довбати, чи самвузли ремонтувати, і так далі і так далі, я щось небачив і небачу. Час для саморозвитку і такого іншого з'явився лиш завдяки машинам, апаратам, фабрикам. І технологічному прогресу вцілому. Інакше б середньовіччя нікуди не поділось би. І жінки, як союзниці чоловіків, мусили робити виключно свою роль, щоб банально вижити. Слухаючи іноді від деяких знайомих, що вони потерпають часто як жінки, от виключно.. Хочеться сказати, та я і кажу, що чоловіки так само потерпають, часом навіть більше. Їх без опиту, неберуть на роботу, коли дівок, особливо молодих, беруть з руками і ногами. Бо треба для галочки, що жінка є в персоналі.. І так далі і тому подібне. А тепер щей війна і таке інше. Невидно повальної кіл кості дівок у рядах медичок і таке інше.. Вони ж, і вони просто красуні, але це не та кількість, яка могла б бути при рівноправ'ї... Ну в такому ключі можна довго писати і наводити приклади, але... Самолюбство... Ну знову ж таки, хай дивиться що обирає, чи хто її обирає. Часто жінки винні самі, що не розгледіли свою пару. А щодо родини, ну то як домовляться. Іноді чоловікам треба просто надійний тил, а не розмови про капусту і королів і незрозумілі емоції на пустому місці.
=10.05.24=

View more

Як ви розумієте вираз "мужчины не плачут"? наче чоловіки то не люди і не мають право на вияв емоцій 🙄

lenaaa0_0’s Profile PhotoLENA
Кожна людина має право на те щоб поплакати. І я з вами згодна що стать не має різниці. Бо всі ми люди і маємо емоції . Чоловіки не бійтеся виражати свої емоції і плакати .

Что изменить, что бы стать собой ?

NL21SCP096’s Profile PhotoEgorka1992 Haustov
Просто роби те чого дійсно хоче твоє серце, неприкидайся іншою людиною, щиро смійся коли смішно, плач коли цього хочеться, не маскуй свої щирі емоції і не намагайся підлаштовуватись під цей світ і під її рамки які вона кожного хоче загнати. Короче не бійся бути іншим, просто будь собою, прийми свої слабкі і сильні сторони, вдосконалюйся, але не вимагай від себе досконалості…

Чому аноніми такі сміливі

Makasimu’s Profile PhotoСум
Тому і пишуть все анонімно щоб приховати свою особистість. Це зазвичай роблять закомплексовані невпевнені в собі люди які шукають на кого б вилити свій негатив. Чому роблять це анонімно? Ну все просто, тому що слабо все сказати особисто і тому що бояться відповідальності.
Думаю ви не раз стикалися з подібним і в більшості випадків це роблять люди із фейкових сторінок без імені і фото. Вони за рахунок того що поливають когось брудом самостверджуються, мета вивести вас на емоції, зацепити за живе тому завжди провокують.

Как ты справляешься с негативными эмоциями ?

id7420635676’s Profile PhotoАлечка
Намагаюсь відволіктися. Слухаю музику чи йду на прогулянку. А якщо немає бажання кудись іти чи щось робити просто проживаю ці емоції а потім збираю себе до купи та живу це життя

Як ви розумієте вираз "мужчины не плачут"? наче чоловіки то не люди і не мають право на вияв емоцій 🙄

lenaaa0_0’s Profile PhotoLENA
Дурниці. Якщо постійно стримувати свої емоції, тримати все в собі в один прекрасний день в вас просто зірве флягу. І стать тут ролі не грає. Ну прикиньте, в вас просто будуть накопичуваться всі негативні емоції. Постійне пригнічення емоцій призведе до дистресу.
Він же нікуди не дівається, ви ж що робите? не даєте собі прожити ці емоції. В вас накопичується дистрес і в один прекрасний рандомний день в вас починаються проявлятися фізичні симптоми. І вам стає хуйово не тільки на психічному рівні, а й на фізичному(тілесному). Потім депресії-хуесії, соплі, апатичний стан, стагнація і т.д. Плили-плили на березі всралися називається.
Тож, висновок який? Емоції треба проживати ВЧАСНО. Хочеш плакати, будь ласка. Бо потім накриє в самий непередбачуваний момент.

Прояв емоції - це прояв слабкості? У яких випадках - так, у яких - ні?

creepatreat’s Profile PhotoEney
Ні. Стримування емоцій це прояв слабкості. Страх перед емоціями це прояв слабкості.
Емоції цілком природні і від їх вільного прояву не потрібно відмовлятися. Вони показують нам, хто ми є насправді.

В що ви більше ніколи не повірите?

beckfordizking’s Profile Photobeckfordizking
Та в багато чого. В обіцянки деяких людей, особливо слабкої статі. То взагалі прикол. Рівноправ'я сто плюс років, але обіцянки і відповідальність тіки доколібуватись до чоловіків. Непогано влаштувались. Ну то вже таке. Мені від того не холодно і не спекотно в любому випадку. Є цікавіші справи.. Потім у що я ще неповірю з нагальнішого.. Що всі люди здатні до аналізу, мають пам'ять більше чим акваріумна рибка. Не всі. А ще, не всі хочуть.. Лиш якісь дурисвітські емоції. Потім ask fm.. Попри те, що я тут люблю іноді накатати тексту, це дуже тупорога соцмережа. Ну дуже дивна в поганому смислі. Бо знову в мене пропала відповідь. Але там взагалі нічого такого небуло защо можна було її видалить. Навіть словo - дупа, я замінив натяком. Це просто нема слів. Я ніколи не повірю що ask.fm, це норм платформа. Повна неадекватність. XD Ну це так, на цей момент висновки. А так речей у які вірити це час втрачати, немало. Дякую за увагу.
=22.04.24=

View more

Прояв емоції - це прояв слабкості? У яких випадках - так, у яких - ні?

creepatreat’s Profile PhotoEney
Емоції та характер ідуть з нами по житті нога в ногу !як що ти спокійна та стримана людина твої емоції плавні та більш стримані !як що брати наприклад мій характер мені потрібні хвилини щоб загорітись ,і так само швидко заспокоїтись !і це не слабкість це наша сутність !
Liked by: STASYA Eney

Прояв емоції - це прояв слабкості? У яких випадках - так, у яких - ні?

creepatreat’s Profile PhotoEney
💭
Я так не думаю. Ми ж не роботи, у нас є почуття, емоції. Немає нічого поганого в тому що їх виявляти в ті чи іншій ситуації.
Дуже багато людей кажуть «чоловіки не плачуть» але чому? Хіба це не такі ж люди? Чому суспільство навʼязує людям думку що сльози це прояв слабкості, як на мене це прояв того що тобі не байдуже, що ти просто навсього людина, якій боляче.

Прояв емоції - це прояв слабкості? У яких випадках - так, у яких - ні?

creepatreat’s Profile PhotoEney
Проявление эмоций — это выбор.
Эмоции несут с собой эгергию. Вселенная с удовольствием поделится обстоятельствами, которые приносят максимум эмоций, не взирая на их качества.
Прояв емоції  це прояв слабкості У яких випадках  так у яких  ні

Где вы хотели побывать в какой стране?)

milaxa959’s Profile PhotoНастюша
Італія, Норвегія
та в будь-якій, насправді(в будь-якій, адекватно-партнерсько налаштованій до нас країні 🗿🗿), бо це цікаво, це про щось геть зовсім інше, це про емоції. тому так, цей список великий і сподіваюся, що: а) колись він таки почне ставати реальністю, а не просто думками й далекими планами. б) я не опинюсь там, де хотіла би, але геть зовсім з іншою метою й відвертим бажанням бути зараз не тут, а там де й була до цього. бо то було би вкрай сумно.

Покупали себе цветы?

так єс сі
дуже часто купувала собі, а у підсумку дарувала перехожим, котрих бачила йдучи кудись. задля того, щоб викликати позитивні емоції на зажурених / надто вдумливих обличчях бодай трохи
це маленькі приємності. і для себе, і для інших, по ситуації. тому я завжди тільки за

в момент, когда в сообщениях ставите смайлики, скобочки - вы действительно улыбаетесь?

vovyatko’s Profile Photoв.
Дужечки — це швидше доброзичливий жест. А от смайли — так, тут буває, що усміхаюся або ж засмучена, тобто смайлик відображає мої емоції. І це дуже прикольно, що таким чином можна передати емоцію, яку ти відчуваєш, через текст. Звісно, це також працює не у всіх випадках і тим паче не зі всіма людьми, бо деякі можуть тикати ті смайли де треба і де не треба.

Если бы вам дали право стереть один праздник, что бы это было?

mikkhailovna’s Profile Photoꂵꀤꀘꃅꍏꀤ꒒ꂦꃴꈤꍏ
Мій ДН.
З кожним роком це свято втрачало для мене сенс, поки не втратило остаточно.
З кожним роком приходило розуміння, що я нікому не потрібна і ніхто пальцем об палець не вдарить, щоб мені цей день запам'ятався чимось приємним і неочікуваним.
Це одна я ненормальна трясусь над кожним іменинником, щось придумую, організовую, підганяю під якусь тематику, роблю ефект неочікуваності і свята, щоб цей день було приємно згадати.
Це емоції, це свято, це все-таки одне-єдине власне свято кожної людини - день її народження.
Я завжди для всіх стараюсь і все організовую, бо в глибині душі мені хочеться, щоб і для мене хтось хоча б трохи постарався і щось зробив.
А не віддав подарунок за 2 місяці до дня народження, а на саме свято привітав лише словесно.
Або привітав посеред ночі, за кілька хвилин до півночі, коли свято вже минуло і, вибачте, але до сраки вже такі привітання.
Або почали вітати лише тоді, коли я зробила видимою дату - таких "вітальників" одразу видно і, чорт забирай, - а нащо ви це робите?
Кого ви хочете намахати? Чи ви не розумієте, що я знаю, що ви не в курсі коли в мене свято і вітаєте як по команді "фас"?
Краще утримайтесь і не присилайте взагалі нічого.
Я проводила раз експеримент - виставила не свою дату народження, ну і одразу набігли і знайомі, і "найкращі подруги" з привітаннями.
Це огидно.
Або ж коли ти чекаєш кохану людину, щоб та приїхала до тебе, а вона кожного року знаходить якусь відмовку і не може виділити на тебе свій "дорогоцінний час", натомість виділяє на своїх друзів, бо друзі ж звісно дорожчі і важливіші, а я - таке.
Чисто покористуватись в своїх інтересах коли треба, а коли не треба - нафіг з пляжу.
Упродовж останніх 5-6 років ставало все гірше і гірше.
Цього року я хочу вимкнути телефон на весь день і провести його на роботі чи просто десь пролазити день, або ж тупо просидіти в квартирі.
Наодинці.
Я не хочу привітань.
Ні від кого.
Мене все дістало.
Це моє свято і мені вирішувати як воно пройде, а не підлаштовуватись під рамки.

View more

как лучше всего побороть привязанность к человеку?

ну, можна на лопатки покласти. або армрестлінгом зайнятись, як варіант
всі пережили, і ти переживеш. не накручуйте ситуацію / відчуття / почуття / емоції більше того, аніж вони є

Если окажется, что мы 100% живём в симуляции, то, оглядываясь назад, какой этому был бы самый яркий показатель?

icandoitbetter’s Profile Photo13-й месяц, которого нет
Кажуть, що у кожного українця про цей день є своя унікальна історія, про яку вони часто згадують у колі близьких чи знайомих. Але для кожного ця історія почалася однаково і це неможливо забути, скільки б років не пройшло.
Моя довга доба почалася приблизно о 6:30 чи 7 ранку, коли я прокинулася від телефонного дзвінка від мами. І я дивувалася та навіть жартувала, що заснула так міцно, що навіть падаючі бомби на Київ мене не розбудили. Потім я сиділа в ступорі приблизно годину, читала всі-всі новини, чати гуртожитку, нашої групи. Я не знала, що мені робити далі, бо найстрашніше, що додому я тоді не могла ніяк потрапити, бо там уже були прокляті нелюди.
Найперше, що зробила — пішла набирати воду. І тоді мені показали, де знаходиться підвал нашого гуртожитку, бо до цього часу його я навіть не помічала, хоч сотні разів проходила повз... Також познайомилася із сусідкою, з якою я прожила більше року через стінку і знала лише її ім'я і що вона працює репом англійської 👌🏻 Ми з нею пішли по їжу в магазин, бо не знали, чого чекати від завтра. І такого хаосу навколо я сподіваюся ніколи більше не побачити. На дорозі в 4 смуги був затор із 6 рядів машин! Довжелезні черги в банкомати, де не було вже готівки на 10 год ранку. У магазин пускали лише по 1-2 людині. Товарів на прилавках майже не було. Страх. Паніка. Досі перед очима це все стоїть.
А потім почалися тривоги одна за одною. У той день їх було найбільше, практично кожну годину. І ми ночували у підвалі вперше. Хоча не знаю, хто тоді взагалі спав, бо я не могла заснути від страху, у мене все тремтіло і здавалося, що зараз в наш гуртожиток залетить ракета. І так 2 страшні тижні. Але це все пройшло, хоча тоді складно було уявити, що буде далі. Найстрашніші емоції, які я коли-небудь переживала у житті.
24.02.24 💔

View more

Если окажется что мы 100 живём в симуляции то оглядываясь назад какой этому был

И ещё вопрос по теме. Для меня фотографии стали терять свою ценность. Мне кажется, что лучшие моменты и впечатления те, что сохраняются в памяти. А когда вместо впечатлений и эмоций ты ищешь ракурсы, много теряешь в это время. А что вы думаете по этому поводу?

do6g’s Profile Photochacun
І так і ні.
Для мене фото - і хобі, і можливість зафіксувати певні моменти.
Так, пам'ять - то само собою, не обговорюється. Але там більше закарбовуються саме почуття, емоції, які були пережиті в той момент.
А з роками пам'ять починає підводити і, згадати щось конкретне в деталях, особливо картинку - то вже буває не так і просто.
В таких випадках навіть не обов'язково підбирати ракурс і т.д., я можу бігом дістати телефон і клацнути - пару секунд діла. Хай навіть розмазане, не чітке, тьмяне, засвічене, просто негарне, але фото лишиться і, в подальшому я зможу нагадати собі ним про події, що там були.
Звичайно, все на світі не сфотографуєш, але коли є можливість, то чому б ні.
Ще дуже хороша тема - друкувати хоча б щось з того, що нафотографував, бо десь щось злетить, десь рука затремтить, десь випадково щось забудеш - і злетить все к сраній матері, без можливості відновлення.

View more

И ещё вопрос по теме Для меня фотографии стали терять свою ценность 
Мне кажется

Чому люди проявляють агресію тоді, коли ти не виявляєш її першим? Для чого?

1. є таке поняття «прихована агресія». навіть якщо ти думаєш, що жодним чином її не проявляєш, це може бути зовсім не так
2. людей дратує, коли на їх випад починають відповідати спокоєм, бо ж вони очікували від нас певної реакції, емоції. а коли не отримали того, зрозуміли, що провалились
3. це захист. і спосіб втікти від себе, правди тощо

Перепрошую, але, як то кажуть, "таких друзей за hуй да в музей". Тримайтеся, я Вас розумію і бажаю, щоб все налагодилося і колись відпустило.🖤

Ви так точно описали мої думки в той момент - це напевно той випадок, коли краще знати брехню (або взагалі нічого не знати), ніж правду.
" - ой, блін, я шось не подумав, бляяяя... Ну я не подумав, ну, бляяя, ну шо за, бляяя, не подумав".
" - я думав, шо тобі це поможе швидше відпустити і забути, бо вже ж дофіга років минуло, ну, бля, я не думав".
Шо тут скажеш, якщо ключове "не подумав".
Справа в іншому. Є ті ХТО кидають і ті, КОГО кидають. І різниця колосальна, бо кидають зазвичай ті, хто вже або взагалі не люблять, тому їм пох, і як часто показує життя на практиці - заміну вони собі знаходять швидко, і одружуються теж.
А от другим в цьому плані зле, бо (тут я вже конкретно про себе) справжнє кохання не можна розлюбити чи забути ні через рік, ні через 10, ні 20. Воно в серці, в думках, в тій людині, з якою ти прожив частину життя і, яка давала тобі якісь надії і сподівання на щасливе майбутнє, а потім ножиком відрізала від себе і, сказала шмандруй на всі 4 сторони, ти мені ніхто.
По відчуттям це мабуть щось близьке до того, коли батьки відмовляються від своїх дітей і навпаки - це не якийсь кілька тижневий чи місячний роман, це свідома, серйозна, відповідальна частина життя. Яку від тебе вимагають різко викреслити і забути нафіг, ще й вимкнути емоції і жити інше життя.
В мене в цю людину за 8 років дуже багато вкладено мого часу, емоцій, грошей, роботи і самої мене, тому в кращому випадку болітиме мені ще років 6, якщо взагалі колись переболить.
А якщо я дізнаюсь про освідчення, одруження і т.д., то навіть не знаю якою буде реакція, бо 2 найболючіші моменти я вже маю і, достатньо фігово я їх перенесла. Вчора мені хотілось лізти в петлю знову, але новина мене підкосила неочікувано настільки, що я заледве перелізла зі стільця на ліжко і, лежала до ранку дровинякою, вслухаючись в свою тахікардію і слова друга, що дзвеніли мені в голові, в яких він мені голосовим сповістив "щасливу новину".
Серце і мізки в мене явно зайві.
Дякую Вам🤍
Це уже цінно🤍

View more

Post 38.(33). Ваше мнение относительно того, когда люди дошкольного возраста называют "по имени" и только "по имени" своих родителей или иных людей значительно старших за себя. Точно так же как друзей с песочницы. У вас это вызывает улыбку понимая за норму, либо отсутствие факта нормы в корне.

Agrypon’s Profile PhotoAgrypon
1. мені немає діла до чужих сімей. в кожній родині є свої норми, порядки, що так чи інакше комфортні всім й саме кожній окремій сім'ї по-своєму.
2. от саме серед «дошкільного віку» ніколи нічого такого не чула / не зустрічала. проте знаю двох людей, значно старше дошкільного віку, знов-таки, котрі звертаються до своїх матерів на ім'я. чи викликає в мені це якісь емоції, якусь реакцію, щоразу, коли я це чую? аж ніяк.
3. для мене особисто батьки є батьками, і є певні правила, за замовчуванням, у спілкуванні із ними котрі я не порушую. те ж саме стосується й особистих кордонів в обидві сторони. але то суто моє.

Кого підтримуватимете на Нацвідборі Євробачення? Які пісні вам сподобались, а які ні?

Мені, як фанату Євробачення, майже всі пісні сподобалися, я під них танцюю і наспівую час від часу.
Я дуже сильно чекала на прямий ефір, щоб НАРЕШТІ почути живе виконання кожного артиста і потім вже остаточно робити якісь висновки для себе. На шоу і постановку я не звертаю особливої уваги, для мене головне виконання 😅 Все ж інше і так змінять до конкурсу в Швеції. В принципі, я не розчарована, і моя п'ятірка лідерів сформувалася таким чином:
5. NAHABA — "Glasss"
4. SKYLERR — "Time is running out"
3. ZIFERBLAT — "Place I call my home"
2. MÉLOVIN — "Dreamer"
1. Alyona Alyona & Jerry Heil — "Teresa and Maria"
🎶NAHABA мене порвали ще як тільки я вперше почула їхню пісню. І саме їх мені найбільше хотілося почути вживу, бо музичне виконання в них досить складне. Вони майже впоралися, але хлопець в кінці взагалі не витягнув. Сумно, проте в записі вони звучать шикарно. Хоч і пісня на любителя, але мені подобається подібна музика з криком :)
SKYLERR вже там відмовляється від участі через "непрозоре" голосування і неполадки в Дії. Як легко вона здалася. Але журі її засудили, нормальна ж в неї пісня, звісно, не оригінальна, але по-своєму цікава і людям зайде. Та і голос у неї хороший. Коментар про "сукню не в тему" взагалі я вважаю недоречним, бо це виглядає, як аби було до чого придратися.
ZIFERBLAT — це справжнє відкриття цього Євробачення. Їхня пісня навіює мені якісь такі теплі і приємні емоції, огортає, ніби вовняний шарф, розчиняє у собі, пробуджує відчуття легкості та мрії про мирний і тихий дім, який я завжди хотіла мати.
MÉLOVIN дуже добре впорався із усім, голос у нього класний і виконання теж, пісня з гарною мелодією. Тому він у лідерах в мене, було важко визначитися в голосуванні.
Альона і Яна круті, пісня засідає в голові найбільше і до мурах виконання пробирає, особливо початок. Але мене непокоїть, чи Яна справиться вокально. Та думаю, що перехвилювалася просто + були якісь проблеми звуком в ефірі.

View more

Кого підтримуватимете на Нацвідборі Євробачення Які пісні вам сподобались а які

Как вы прячите свою душевую боль

Тримаю в собі, реву ночами чи днями - коротше, коли ніхто не чує і не бачить.
Про нього все одно ніхто не знає і не бачить. Болить, та й болить. Не комусь же, мені.
Виглядаю я тепер, правда, сумною і з пустим поглядом 24/7, бо сил і енергії нема.
Взагалі перестала отримувати і відчувати позитивні емоції, радіти як дрібницям, так і більш грандіозним речам, подіям.
Так склалось історично, що я прожила багато років в місті народження мого хлопця, я там вчилась, ми вчились разом, жили разом, щось планували і т.д., а потім війна і все обірвалось.
Все. Більше я не можу їздити в те місто. Там кожна вуличка, кожен квадратний метр пройдений нами вздовж і впоперек. Зараз все це завдає мені нелюдського болю.
Самі думки про поїздку туди викручують мені кістки до фізичного болю, а коли поїзд прибуває на платформу і треба виходити в місто - просто без слів.
Те відчуття, коли раніше він тебе з кожної поїздки зустрічав на платформі, а зараз скоріш за все відвертатиме морду і тікатиме, якщо не дай бог побачить десь посеред міста.
За півтора роки я приїздила туди 4 рази - сьогодні якраз був 4й. Всі рази я плакала, а коли приїздила вперше і побачила його в магазині, то мало не втратила свідомість - настільки мені стало боляче і погано.
Всі поїздки були необхідними. Інакше я б не їздила, бо тепер це місто для мене чуже і саме перебування в ньому мене знищує. Знищують мої спогади, емоції, почуття, події.
Отак і ховаю.
Болить і все.

View more

Ти живеш одним днем чи постійно думаєш про майбутнє?

Та одного конкретного нема. Змішані погляди, переконання, емоції, відчуття. Спроба з свого існування побудувати вавилонську башту, і вона збудована як в тій картині, (Пітера Брейгеля Старшого) але не докінця. Ну на мою башту Бог, вкінці-кінців не розсердиться. Бо це логічний процес. Я з'явився, я будую. Я збудую. Я повинен збудувати. І якщо мене донині розваляло вітрами і землетрусами, то я ще маю, що робити на майбутнє. Словом, ніби і одним днем, а через якийсь час тримаю у голові, що завтра буде і після завтра. Не забуваю про вчора, отже буде нормальним завтра. Повинно таким бути.
=02.02.24=

Це пздц ти переживаєш хвилюєшся а людині байдуже вона не хоче спілкуватися я не можу передати словами емоції

То не лізь до неї. Ти здивуєшся, але той факт, що тобі хтось подобається не робить твою симпатію взаємною. Люди мають право відчувати те, що хочуть вони, а не ти.

Ради интереса. Вопрос к девушкам/женщинам. Как часто вам доводилось признаваться вашему парню/мужу, что были не правы и попросту делали все чтобы не чувствовать за собой вину. Известный фает, что женщины ненавидят чувствовать вину за собой

1. це, випадково, не питання від того, хто робив розсилку про дружбу між чоловіком і жінкою? дуже схожі наративи, знаєте 😂
2. підрахунки не веду. коли дійсно не маю рацію, завжди признаюсь в цьому впершу чергу собі, потім вже і партнеру/другу тощо. тут статус стосунків/відносин не дуже то і важливий, особисто для мене, бо вміння визнавати свої помилки то є норма в будь-які часи.
3. ніколи не пнуся зі шкіри навмисно. завжди вибачусь, розповім, що думаю/відчуваю, вислухаю людину, її аргументи та емоції, проте не буду бігати за людиною навшпиньках. ніколи. нахіба?
4. нє, ну ти точно той самий чулувік 😂😂 чого це тільки жінки не люблять відчувати провину? в принципі та емоція, тобто будь-яка, котра не подобається нам з тих, чи інших причин, не є для нас комфортною і то нормально. це змушує замислитись над тим, що ж не так і чому. або хто і нащо змушує нас це відчувати. будь-якій людині, незалежно від статі. та й таке.

View more

Пишу вірші,але останнім часом зникло натхнення. Як повернути його?

natasha_chorey17’s Profile PhotoНаташа
Не силувати себе й відпочити. Я пишу прозу і коли відчуваю, що зараз не йде, то й не пишу через силу. Хоча для появи натхнення мені ще допомагає план. Але з віршами це не працює. З прозою простіше. Вірші слід писати під поривом, коли є потрібні емоції, а не так, аби написати, я вважаю. Особисто в мене на них періодами натхнення находить, коли є якась важлива емоція, котру хочеться висловити саме віршами. Можна шукати якісь емоції спеціально, але як на мене, то не те. Хай вони пишуться, коли є бажання.

Если бы ты был актером, какие роли, по твоему мнению, тебе бы шли?

з мене б вийшла нікудишня акторка. в мене всі емоції на обличчі написані, і до того ж я взагалі не вмію грати щастя, коли, наприклад, мені сумно чи я зла.

Чи важливі емоції? Хотілося б тобі нічого не відчувати?

Lisa_SkyWalker’s Profile PhotoLisa_SkyWalker
Let me talk to you
Так, емоції важливі для людини і відіграють ключову роль у її житті. Ось кілька аспектів, які демонструють важливість емоцій:
Сигнали для дії: Емоції слугують сигналами, які вказують людині на те, як реагувати на певні ситуації. Наприклад, страх може підказати про небезпеку, радість — про приємний досвід, а ревнощі — про потребу в розумінні взаємовідносин.
Соціальна взаємодія: Емоції є ключовим елементом взаємодії з іншими людьми. Вони допомагають виражати почуття, розуміти почуття інших, а також будувати емоційний зв'язок.
Формування рішень: Емоції можуть впливати на процес прийняття рішень. Наприклад, людина, яка відчуває страх, може приймати рішення, спрямовані на уникнення небезпеки.
Формування ідентичності: Емоції грають важливу роль у формуванні ідентичності особистості. Вони вказують на те, що людина цінує, боїться чи любить.
Фізіологічні впливи: Емоції можуть впливати на фізіологічні процеси в організмі, такі як серцебиття, дихання, рівень стресу і інші аспекти фізичного здоров'я.
Емоційне благополуччя: Здатність розпізнавати, розуміти і ефективно керувати своїми емоціями сприяє емоційному благополуччю та загальному самопочуттю.
Емоції — це складний інструмент, який дозволяє людині адаптуватися до оточуючого середовища та взаємодіяти з ним. Здатність розуміти і виражати свої емоції, а також ефективно взаємодіяти з емоціями інших, є важливим елементом емоційного і соціального інтелекту.
Що стосується другого питання (нічого не відчувати)... гадаю, що ні. Якщо людина, наприклад не відчуватиме біль або страждання, то вона буде не людина, а якесь механічне створіння накшталт робота. Тому хочу відчувати радість та сум
Date: 11/11/23
Time: 17:17

View more

Чи важливі емоції Хотілося б тобі нічого не відчувати

Навіщо людині потрібні ревнощі???

evgeniyaevtushenko7773205’s Profile Photoevgeniyaevtushenko777
Let me talk to you
Ревнощі можуть виникати з різних причин і мати різні корені. Ось деякі можливі пояснення:
Страх втрати: Люди можуть відчувати ревнощі через страх втрати те, що для них важливо. Це може стосуватися відносин, роботи, уваги або будь-яких інших ресурсів.
Низька самооцінка: Якщо у людини низька самооцінка або відчуття невпевненості, вона може шукати підтвердження своєї цінності у відносинах з іншими людьми. Якщо з'являється загроза цієї цінності, це може викликати ревнощі.
Конкуренція: Люди можуть відчувати ревнощі у ситуаціях конкуренції, де вони вбачають інших як загрозу своєму успіху або щасливому становищу.
Неясність відносин: Якщо відносини неоднозначні або нестабільні, це може призвести до ревнощів через невизначеність і невпевненість у взаєморозумінні.
Культурні чи соціальні впливи: Деякі культури чи соціальні середовища можуть підтримувати конкуренцію та ревнощі як норму взаємодії.
Ревнощі можуть бути складним емоційним досвідом, і їхня причина часто залежить від конкретних обставин та особистості людини. Важливо розуміти свої емоції, спілкуватися із партнером чи оточуючими, і шукати здорові шляхи вираження та вирішення конфліктів.
Date: 11/11/23
Time: 17:07

View more

Навіщо людині потрібні ревнощі

Чи важливі емоції? Хотілося б тобі нічого не відчувати?

Lisa_SkyWalker’s Profile PhotoLisa_SkyWalker
Емоції важливі в спілкуванні і відносинах між людьми.
А в мене і так емоційна активність трохи притуплена, а іноді вираження емоцій взагалі непомітне

Як ви вважаєте чи існує спосіб назавжди зав'язати з минулими відносинами, чи ти нестимеш цей багаж з собою до кінця життя???

oksanavashuk12’s Profile PhotoОксана Ващук
Ну я не такий радник щоб аж дуже там радити. Але вважаю, що старі відносини забуваються коли заводиш нові. По великому рахунку все теж саме, нове захоплення, почуття, емоції. Інше діло що старі відносини були перші.. Ну це можна сприймати як опит. І не морочитись. Аналізувати не ленитись. А так, всі ми живі люди. У всіх свої заморочки, спогади.. Треба аналізувати і давати раду цьому всьому. Якось так.
=31.10.23=

Часто емоціям піддаєся, чи холодно мислиш частіше?

Jack22288’s Profile PhotoJack
Емоції на те й емоції, щоб їм піддаватись, а от яким і наскільки сильно і часто - вже залежить від складності ситуації.
Часто буває таке, що в момент ніби мізки вщент відшибає, і ти не можеш взяти себе в руки й заспокоїтись, хоч більшу частину свого життя ти саме такий холодний, розмірений, адекватний і сконцентрований.
Цікава штука людський організм.

Я закохалася у чоловіка, який є байдужим до мене! Що мені робити?

Buen dia, amigo
Це може бути важко, коли ви закохалися у когось, хто не відповідає на ваші почуття. Ось кілька порад, які можуть вам допомогти в такій ситуації:
Зосередьтеся на самій собі: Пам'ятайте, що ви - важлива і цінна особа, незалежно від того, чи відповідає ця конкретна людина на ваші почуття. Розвивайте свої інтереси, навички і збільшуйте самоповагу.
Розмовляйте з ним: Якщо ви відчуваєте, що є можливість, спробуйте відкрито поговорити з цією людиною про ваші почуття. Виразіть свої емоції і чекайте на їхню відповідь. Однак будьте готові до того, що вони можуть не відповісти так, як ви хотіли б.
Пошукайте підтримки: Розмова з друзями або родиною про ваші почуття може допомогти вам зрозуміти і прояснити ситуацію.
Прийміть рішення: Після розмови та роздумів вирішіть, як ви хочете продовжувати відносини з цією людиною. Це може бути у вигляді дружби, або ви можете вирішити розглядати інші можливості.
Відкрийтесь для нових знайомств: Не обмежуйте себе лише однією особою. Відкривайтеся для нових знайомств і можливостей в особистому житті.
Пам'ятайте, що закоханість може бути складною, але важливо бути чесною і відкритою щодо своїх почуттів і готовою приймати рішення, які відповідають вашій особистій ситуації.
Date: 14/10/23
Time: 17:49

View more

Я закохалася у чоловіка який є байдужим до мене Що мені робити

"Люди пишут, потому что никто не слушает". А как вы выражаете свои эмоции? Это разговор с близкими людьми или может быть вы вели когда-то дневник? Для чего вы ведёте аск, к примеру? Насколько важным для вас является выражение мыслей? Либо предпочитаете держать всё в себе?

prostushka1988’s Profile PhotoRavena
Як я висловлюю свої емоції? По-різному. Не раз говорила собі, що не варто ділити емоції на позитивні та негативні, але все ще схильна розподіляти їх.
Я люблю ділитися своїм щастям та радістю. Не обов'язково мені хочеться розповідати про конкретні радісні події, які відбулися чи щось подібне, ні. Мені подобається ділитися цим станом щастя. Хто б там що не казав, але щастя буває заразним. І якщо мені вдасться хоч трошки підняти людині настрій чи змусити її усміхнутися, то мені на душі стане тепліше. Якщо я подарувала комусь усмішку, то вже не прожила день даремно. У світі надто багато причин для поганого настрою, а я не хочу, щоб людей, яких я люблю і ціную, вони накривали.
У стані щастя я пишу мало. Мені хочеться саме говорити.
Інколи, коли я знаходжуся в максимально пригніченому стані, я не хочу спілкуватися ні з ким. Не хочу розповідати про свій стан, про причини, які йому передували. Я просто хочу мовчати. Слухати тишу і писати. Колись я писала вірші, згодом — прозу. Зараз просто пишу свої думки. Потік моїх думок не має художнього обрамлення, проте він дуже щирий. Коли цей потік думок написаний, то вже після цього я можу почати говорити. Є люди, які готові мене вислухати, за що я їм дуже вдячна, але переважно спочатку мені треба розібратися з усім самостійно.
Чому я тут? Це місце для думок у порожнечу. Я пишу, коли втомлююсь від людей і живого спілкування, тому не розраховую на зворотній зв'язок. Інколи, щоправда, він буває. Часом цей зворотній зв'язок переростає у знайомства та щось більше. Я ні на що першочергово не розраховую, але життя — штука цікава. Всюди можна знайти людей, які будуть тебе чути, та тих, яких захочеться слухати тобі.

View more

Люди пишут потому что никто не слушает А как вы выражаете свои эмоции Это

Что тебе помогает справиться с плохим настроением?

донат, спілкування із близькими/приємними мені людьми, музика
проживаю ті всі емоції, проговорюю якщо треба і йду далі

здравствуйте. сегодня хочу поговорить с вами о словах. какое место в вашей жизни занимают слова? насколько они значимы? могут ли для вас слова быть поступками? как вы воспринимаете слова от других и как распоряжаетесь своими? с любопытством,

cinere’s Profile PhotoNett.
Вважаю себе людиною досить практичною, тому намагаюся не романтизувати та, відповідно, не демонізувати те, що не спричиняє фізичної шкоди чи не призводить до набуття чогось матеріального. Звучить як «приймаю на свій рахунок тільки гроші», але ж я вкладаю до цієї тези трішки інший підтекст.
Зі свого досвіду знаю, що незважаючи на те, що слово до кишені не покладеш та від збоченців ним в глухому підворітті не відіб'єшся, його можна тягати за собою роками, дбайливо зберігаючи в пам'яті та насичуючи новими сенсами. І таке слово дійсно має руйнівний характер, негативно впливає на самосприйняття, змушує постійно озиратися з думками «а що люди подумають». У 20-ти річному віці усі криві слова, що прилітали на мою адресу впродовж цього періоду, мало не розчавили мене — це був той рік, який я запам'ятаю через сльози, розпач та неможливість заснути без пігулочки заспокійливого. Тепер докладаю сил, щоб пропрацювувати свої образи одразу, відповідати на хамство одразу, робити те, що хочеться, одразу, щоб не накопичувати ці емоції до чергового вибуху. Погані слова мене все ж таки ранять, але не так сильно, як раніше.
Щодо добрих слів, тут, думаю, багатьом знайома ситуація вимальовується: «я тебе кохаю», «я поруч», «ти можеш до мене звернутися у будь-який час» тощо, які опівночі обертаються на «ну ти не сумуй, це ж не камені з неба» та «ой, то ти ще не знаєш, що в мене!». Ці вирази не сприймаю всерйоз також, напевне, десь з 20-ти річного віку, але кожного разу скаженію, коли щось таке чую, адже мені й дотепер незрозуміло, нащо таке робити та навішувати якусь відповідальність передусім на самого себе.
Власні слова намагаюся підсилювати вчинками та щирістю — неодноразово чула у відповідь, що хтось, хто почув від мене якийсь комплімент або обіцянку, впевнений, що це 100% щиро. Всі ми не ідеальні, трапляються випадки, коли і думку кардинально змінюєш, ставлячи людину, з якою про це говорив, у незручне становище, і обіцянки порушуєш...
(продовження в «коментарях»)

View more

здравствуйте сегодня хочу поговорить с вами о словах какое место в вашей жизни

Як ви ставитись до чоловічих сліз

Makasimu’s Profile PhotoСум
Чоловікам із самого дитинства кажуть, що плакати - це соромно, змушують подавляти власні емоції. І це нерідко призводить до проблем у дорослому житті.
Мені чомусь здається, що чоловічі сльози, щиріші за жіночі. Дуже рідко бачу як плачуть чоловіки, хто взагалі придумав те, що їм плакати не можна)
Це ж наче не соромно. Це почуття.
Як ви ставитись до чоловічих сліз

Какой бы ты была бы барби?

Ото знаєте такі на базарі продаються напів утомлені, влипші обличчям в коробку, з повним кіпішем на голові? Як з мене ліпили. Я в своєму дитинстві таких остерігалася, завжди обирала найгарніших, якісних, в крутому вбранні та з усілякими додатковими ніштяками типу рожевих гребінців, прикрас, цуценят в сумочці, капелюшків тощо — дарма. Тепер на них без сліз не поглянеш.
І емоції — один в один. Вічно незадоволена, тривожна і в ахуях.
Какой бы ты была бы барби

Смотрели уже фильм "Барби"?🏩

Так, на щастя, вдалося подивитися "Барбі" в період найбільшого піку обговорення фільму 🥰 Можу сказати, що я відчуваю лише позитивні емоції від цієї дікухи з усім рожевим, пісеньками "I'm a Barbie doll", купою різних відео, малюнків, іграшок, присвячених Барбі. У ці моменти у мені прокидається та сама маленька дівчинка, яка обожнювала цю ляльку і так хотіла її мати в себе. Але ось ту справжню, а не підробку, у якої згиналися лише коліна на 2 кліка та підіймалися руки в сторони...
Сенс у фільм був закладений крутий, але іноді мене бісила типова американська комедія, бо я такого страшне не люблю. Я подивилася багато оглядів від різних ютуберів і тому ще більше зрозуміла, яка масштабна робота була зроблена для цього, здавалося б на перший погляд, веселого та безтурботного фільму. Тут і сюжетна лінія про прийняття себе, і про налагодження стосунків мами з донькою, і зображена реальна картина світу, який досі належить чоловікам, як би хто це не заперечував, а матріархат можливий лише у вигаданому світі.
Перетворення "ідеальної" ляльки в "неідеальну" людину — це символізм, який означає, що жінка не може бути ідеальною, як би вона до цього не прагнула. Але вона не перестає від цього бути прекрасною. Коли жінка не виглядає ідеально, це не означає, що вона зламалася. А монолог однієї із героїнь є страшною дійсністю, адже від жінок у нашому світі вимагають так багато всього! Не дай Боже набрати зайву вагу, не поголити ноги, не зробити нігті чи брови — ти вже страшна мавпа. А якого біса ми зобов'язані це все робити? Заради кого? Мені і без цього всього було б зручно, наприклад. Але найменше відхилення від норми одразу перетворює тебе у якусь потвору.
Фільм загалом цікавий по-своєму, до дрібниць передана атмосфера лялькового світу, піднято важливі жіночі теми, тому я б рекомендувала його до перегляду. Поставлю цьому фільму 7/10 зірочок, бо було забагато тупості та замало оригінальності 😊

View more

Смотрели уже фильм Барби

Language: English