#емоції

4 people

50 posts

Posts:

як виглядає ваша пам'ять, та у якому «порядку» розташовані спогади? що зазвичай лежить знаходиться у зоні доступу, а до чого не так просто дістатися? а є у вас якісь штуки, які ніби «тригерять» пам'ять, виймаючи на поверхню те, про що ви давно не згадували?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Моя пам'ять як той лабіринт. Ніколи не знаєш, що чекає за поворотом та яких монстрів приховують його потаємні темні кути.
У моїх спогадах легко заблукати. Деякі з них ефемерні, ледве відчутні, епізодичні. Пригадати їх важко. Лише якийсь випадковий тригер ззовні, такий як знайома музика, якесь слово або легкий аромат, здатен сколихнути ці тонкі, примарні спогади.
Деякі навпаки чіткі та конкретні, начебто висічені у камені. Забути їх неможливо, настільки вони реалістичні та яскраві. Вони повстають з пам'яті, варто лише трохи торкнутися якоїсь пов'язаної з ними теми. Нажаль більшість з таких – це неприємні або навіть травматичні спогади. Чомусь саме вони запам'ятовуються найяскравіше.
Моя пам'ять доволі хаотична. Часом з підсвідомості виринають такі пусті, неважливі спогади чи якісь їх деталі, які здавалося б, й пригадувати нема для чого. А іноді я не взмозі згадати те, що насправді дуже важливо пам'ятати.
Моя пам'ять полюбляє гратися зі мною у такі ігри – зтирати важливе, та пригадувати зайве. І це дійсно засмучує.
На поверхні моя пам'ять зберігає досить звичні, побутові спогади, пов'язані з роботою чи іншими справами. А щоб дістатися більш важливих, потрібно пірнути вглиб свідомості, туди, де доволі хаотично зберігаються найбільш важливі та цінні мої спогади. Іноді для того, щоб дістатися до якогось з них, витягнути його на поверхню, дійсно потрібен якийсь тригер.
Що найчастіше стає таким тригером, здатним розбудити спогади? Найчастіше це сильні емоції, випадкове відчуття дежавю, якась схожа подія або взаємодія з людьми, які з цим пов'язані. Також тригером може стати все що завгодно: випадково почута знайома пісня, кішка, перебігаюча дорогу, знайомий пейзаж або аромат парфуму. Багато що здатне сколихнути мої давні, глибинні спогади та підняти їх на поверхню.
Спогади – складна та загадкова річ. І я можу лише здогадуватися, як саме вони розташовані в моїй голові. Знаю лише, що вони роблять мене тим, ким я є зараз. Без спогадів не було б і мене самого.

View more

як виглядає ваша память та у якому порядку розташовані спогади що зазвичай

Guten Tag. "Легко скрыть ненависть, трудно скрыть любовь, всего труднее скрыть равнодушие." Согласны? Что по вашему мнению труднее всего? Нужно ли вообще скрывать? Почему?

icandoitbetter’s Profile Photo13-й месяц, которого нет
Добрий вечір!😉
Як для мене, то тяжко тримати всередині себе ненависть чи любов. Коли все одно - то це легко продемонструвати людині, бо тоді тебе вона ніяк не задіває за живе😊
А любов чи ненависть в людині завжди видно, коли людина любить - в неї до другої людини гарне відношення, вона намагається завжди бути поруч, поговорити про щось, якщо ж це ненависть - людина буде мститися чи виражати агресію, невдоволення та не буде тримати в собі ці емоції. Бо ненависть чи любов - це сильні почуття. А байдужість - просто коли все одно на вас комусь. Це навіть не треба ховати, це видно, коли все одно на когось😉
Якось так для мене🤗
Date:30.01.23
Time:17:35

Здравствуйте. Что лучше: освещать проблему или дорогу к её решению?

icandoitbetter’s Profile Photo13-й месяц, которого нет
Добрий день!😉
Краще розуміти пробела та шукати шляхи її вирішення, баланс важливий🤗
Але зараз мені важлива дорога до вирішення проблем, бо іноді мене переповнюють емоції та я знов впадаю в болото депресії та печалі...шукаю шляхи, але й не подавляю свої емоції, бо зрозуміла, що це дуже погано.
Спів допомогає випустити пар, злість, образи, стати спокійнішою.
Date:28.01.23
Time:11:22
Здравствуйте  Что лучше освещать проблему или дорогу к её решению

Колись перетинали кордон України?

smartversion’s Profile PhotoВишенька
Було діло, коли летіла на семінар, всього на 11 днів в Ізраїль, і це був гарний час, 2018 рік, влітку.
Тоді ще була мати жива, я була самотньою після токсичних відносин і хотілося змін в житті, тому й полетіла вперше в житті на літаку за кордон🤗
Я полюбляю мандрівки, нові гарні емоції та щоб були в мене спогади класні в майбутньому☺️
Я не жалкую про поїздку, хоча було дуже спекотно, але я побачила родичей - свого дядька та тітку😊👍🏻💫
Це моє фото з літака🙂
Date:22.01.23
Time:12:40
Колись перетинали кордон України

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
не можу стверджувати, що у мене добре налагоджена комунікація з собою.
з емоціями у мене здебільшого немає проблем. я знаю, що відчуваю. але буває, що я не можу знайти причину, чому у певній ситуації я відчуваю саме цю емоцію, а не іншу. бувають ж ситуації, коли начебто треба відчувати щось одне, а у мене емоції зовсім інші. тоді вже варто аналізувати ситуацію, яка склалася та давати чесні відповіді на питання, які випливають. ця правда інколи буває дуже і дуже неприємна, але я приймаю її.
з проблемами у мене теж все просто. мені не соромно зізнатися собі, що у мене щось не так. а, як відомо, усвідомлення проблеми, є першим кроком до її вирішення.
а от з бажаннями уже складніше. буває, що я просто не знаю, чого хочу. взагалі. або ж мої бажання виявляються настільки полярними, що неможливо ні зійтися посередині, ні змістити вектор у певний бік. буває стан, що я взагалі нічого не хочу. це буває тоді, коли відбувається певний емоційний занепад та на фоні сильного стресу. не люблю такий стан, не люблю себе в ньому. та й людям важко зі мною, коли я в такому стані. намагаюся дозволяти собі бути в ньому, але на довго не затримуюсь. самоаналіз і самокопання — моє все.

View more

у вас налагоджена комунікація з собою ви розрізняєте власні емоції усвідомлюєте

Вы когда-нибудь пытались найти замену аску? Если да, то почему решили остаться здесь? За что Вам нравится эта платформа?

Добрий вечір!🙂
Ні, якщо чесно, була колись на "Ф3", але мені не "зайшло" там сидіти, зовсім було не те.
Зараз в мене лише "Аск" як блог, де я ділюсь своїми думками та спогадами, але іноді зникаю в реалі, бо ловлю хвилю грусті та депресії, зараз війна, і тому настрій дуже мінливий, тяжко заснути та тяжко не сумувати.
Чому я тут ще сиджу? Якщо чесно, то це просто звичка.
Бо тут я справжня, а "інстаграм" чи життя іноді потребують ховати свої емоції, думки та бути замкнутою.
В мене навіть небагато в соц.мережах власних фото. Просто я цього не полюбляю, бути хоча б трохи примітною десь.
Але тут я можу ділитися своїм внутрішнім станом хоча б трохи, і мені після цього стає краще.
Мені тут дуже подобається тому, що я тут можу бути собою, знайшла деяких людей, котрі мене розуміють та чекають, якщо мене довгий час тут немає, приймають мене в різних емоційних станах😜
Тому я не можу піти звідси назавжди.
Навіть якщо є такі думки, повертаюсь через деякий час та читаю когось або навіть трохи знову відповідаю😊
Дякую Вам за запитання!💫
Date:24.12.22
Time:20:30

View more

Вы когданибудь пытались найти замену аску Если да то почему решили остаться

Ты можешь назвать себя вспыльчивым?

Annetka94’s Profile PhotoAnnetka94
Нажаль. Коли мене хтось зачепить за дуже болючі теми для мене, мої тригери, тоді я не можу емоції контролювати та дуже жорстко можу вказати людині на її місце, але зараз я більш спокійна, бо прибираю таких важких людей з життя, щоб не витрачати нерви на них.
Мені зараз більш подобається відпочинок від людей, ніж слухати різні токсичні фрази в мою адресу від деяких людей та витримувати спілкування з ними, і бажано без бажання їх прибити, ахах🤣
Хочу поважати себе настільки, щоб не повертатися до тих токсичних особистостей та не пробачати їх знову🙄
Date:18.12.22
Time:14:16
Ты можешь назвать себя вспыльчивым

♥ Привет, интересно, храните ли вы фотографии людей с которыми больше не общаетесь, если да, то почему, если нет, то почему нет?

Так, в мене є такі фото.
В альбомах вдома або в гуглфото в сховищі. Бо це було моє життя, це якісь важливі моменти життя, мого життя, нехай ті моменти не завжди були добрими та легкими.
Я не можу не згадувати своє минуле та всі альбоми спалити.
Бо без минулого немає майбутнього. Це - мій скарб, мої різні моменти життя, різні емоції, люди, різні міста країни. Я дуже полюбляю іноді роздивлятись ті фото з свого дитинства, юності, хоча я не сумую за тим часом. Я просто вдячна собі маленькій за мрійливість, впертість, яка зробила мене зараз тією людиною, котрою я й хотіла бути в майбутньому, нехай я ще не маю якихось здобутків, але все попереду в мене🙂
По характеру я та, якою хотіла бути в дитинстві🤗
Date:15.12.22
Time:12:05
Привет интересно храните ли вы фотографии людей с которыми больше не общаетесь

Для чого придумали емодзі, щоб показувати свої емоції?

Чайник
Еще лет 5-10 назад люди слабо представляли или вообще не знали, что такое эмодзи и как их использовать. А сейчас эти значки стали чуть ли не еще одним способом общения, отдельным языком, состоящим из картинок. Люди в социальных сетях активно вставляют эмодзи в свои сообщения, а компании используют эмодзи в рекламе.
Необычное слово «эмодзи» (или на английском “emoji”) пришло в нашу речь из японского языка: 絵文字, где 絵 — картинка и 文字 — знак, символ. Несложно догадаться, что они были придуманы именно в Японии. Произошло это в 1999 году: Сигэтака Курита (Shigetaka Kurita) работал над платформой мобильного интернета i-mode и придумал символы эмодзи для того, чтобы упростить общение на сотовых телефонах. Первые эмодзи - это комплект из чуть больше 170 символов, каждый из которых помещался в клетку 12 на 12 пикселей. Естественно, они существенно отличались от тех, к которым мы сейчас привыкли.
Изобретение эмодзи было только вопросом времени - люди все чаще стали использовать для переписки мобильные устройства вместо десктопных, и традиция писать длинные сообщения начала уходить в прошлое, нужно было придумать какой-то более емкий способ общения.
То, что первые эмодзи были изобретены именно в Японии, неслучайно: культурные особенности этой страны предписывают использовать сложные почтительные выражения при переписке, а на сотовых это было довольно неудобно.
Однако популярными во всем мире эмодзи стали далеко не сразу - до 2010 года символы использовались в основном только в Японии. Наконец, 8 лет назад они были переведены в Unicode. Это был важный шаг, который означал то, что пользователь из Японии мог отправить сообщение пользователю во Франции, и тот увидит корректное отображение символов. Google внедрил использование эмодзи еще в 2006 году, однако настоящий прорыв случился в 2011-м, когда компания Apple внедрила их в свой iOS-мессенджер. Именно тогда популярность эмодзи стала быстро расти.
В 2012 году Apple выпустила 376 новых эмодзи - благодаря такому разнообразию они быстро стали неотъемлемой частью повседневных разговоров.
Эмодзи используются по всему миру, поэтому важно, чтобы каждый мог найти символ, максимально точно описывающий себя и свое ощущение. Поэтому в 2015 году было внесено важное изменение: теперь человечки и лица могут менять цвет кожи и цвет волос.

View more

Для чого придумали емодзі щоб показувати свої емоції

«Піклуючись про те, що думають інші люди, Ви завжди будете в їх полоні» - Лао-Цзи. А як часто Ви потрапляєте в такий полон? Чия думка має для Вас найбільше значення?

Люди залежні один від одного. Цілком незалежні лише психопати, але це результат хвороби. Так чи інакше ми знаходимося в "полоні" інших людей, питання в тому, хто яке займає місце в серці і наскільки, в позитивному або негативному контексті. Ще питання в тому, як себе контролюєш, щоб згладити позитивні або негативні емоції. В іншому ми всі впливаємо один на одного, навіть інтровертів. (Хоч і в куди меншою мірою) Дякуємо за цікаве питання!
Піклуючись про те що думають інші люди Ви завжди будете в їх полоні   ЛаоЦзи А

яку спадщину вам би хотілося залишити після себе? чому?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Не хотілося б про таке думати мені зараз, ще рано якось, та й життя таке неоднозначне...
Я колись вважала, що нічого в мене не буде хорошого по життю, ніхто не зрозуміє мене, та й навіть я себе не могла зрозуміти, свої емоції та відчуття всередині себе. Я не з богатої родини, матеріального нема чого залишити як спадок, та й не можу нічим похвалитися, крім того, що я закінчила давно вже як київський коледж по спеціальності муз.мистецтва, співаю та пишу вірші, граю трохи на укулеле😁
Як для спадку я б лише хотіла колись стати матір'ю, якщо зможу добитися мети та зробити кар'єру, яку планувала ще в юності, але мене від цього відштовхнула одна людина, та я жалкую про те, що послухала її, а не себе.
Date:07.12.22
Time:21:30
яку спадщину вам би хотілося залишити після себе чому

Може на такому ліжку мені нарешті припинять снитися кошмари. До слова, вам вони теж часто сняться?

smartversion’s Profile PhotoВишенька
Колись я тут вже розповідала про свої кошмарні сни з ракетами, які збувалися. Сьогодні знову була масована атака на нашу країну. Але мені не було якось занадто тривожно. Думала: "ну тобі ж сьогодні ракети не снилися, значить все буде добре, зіб'ють".
Кошмари на якусь іншу тематику наче вже давно не снилися (і добре).
Сьогодні мені наснився якийсь сон про мультивсесвіт, хах. Нажаль, я його майже не пам'ятаю, але пам'ятаю свої емоції. Мені було дуже цікаво і я була дуже вражена своїми знахідками.
Мабуть цей сон наснився через той науково-фантастичний серіал, який мені подобається дивитися перед сном, ахах.
Знаєте, мені завжди сняться дуже дивні, але досить цікаві сни. Була думка їх занотовувати і навіть створювати з тих записів якусь власну книгу сновидінь. Але, нажаль, всі ті цікавинки з моїх снів забуваються майже відразу ж після пробудження.
⠀⠀⠀
⠀⠀
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀... Wιth ᥣovᥱ, Shᥱᥣbყ ♡
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⸻ ❄️ 06.12.2022 ❄️ ⸻
⠀⠀⠀
⠀⠀

View more

Може на такому ліжку мені нарешті припинять снитися кошмари До слова вам вони

Как настроение? ❄️✨️

id9339999’s Profile Photopsikheya
За вікном уже давно були сутінки. Ртутний стовп на термометрі опустився нижче нуля, проте на душі все ж було холодніше. Над чашкою з чаєм клубилась пара, годинник на стіні чітко відбивав ритм, а на фоні чулися голоси з улюбленого серіалу - це все створювало ілюзію затишку в оселі, але всередині вирували зовсім інші емоції. Тривога, яка сиділа всередині останні кілька місяців знову сковала в свої обійми. Здоровий глузд підказував відігнати її, як завжди, але цього разу чомусь не виходило. Щасливі спогади з минулого відволікали лише на мить, бо жорстоке сьогодення не могло надовго дати про себе забути. Лишалась тільки віра в хороше, для підтримки якої щодня вимагалося все більше сил.
Как настроение

На вашу думку це добре чи погано бути влюбчивою ??

Гадаю, це не дуже зручно (як і взагалі незручно, коли емоції керують тобою, а не навпаки). Збільшується ризик втріскатися в того/ту, в кого не можна (наприклад, у людину, яка точно тебе не покохає), або ж існуючі стосунки будуть псуватися чи розбиватися від закоханостей в інших людей... А якщо наступати собі на горло в очікуванні, коли непотрібна любов мине, то це призведе до страждань.
Однак це нормальне явище, яке принаймні свідчить про відсутність деяких проблем зі психікою - наприклад, психопатії (коли людина може бути взагалі нездатна до любові) або депресії (коли людина не відчуває емоції). Тож, як на мене, краще вже закохуватися часто, ніж бути взагалі на це нездатним.

Лекарство для души для вас - это...? 💊

whitelila’s Profile PhotoЛилия Белая
Самотність. Іншим теж можна бути поруч, але найближчим і мовчки. Мені треба час, щоб заспокоїти свої емоції, так сказати розкласти все по поличках. А вже потім можна й поговорити, якщо вже хтось дуже буде допитуватись. Останнім часом не особливо і хочеться комусь щось розповідати ...сенс? Стороннім всеодно, близькі й так все розуміють. Раніше, ще будучи підлітком, я намагалася лікуватись музикою/книгами/фільмами, це відволікало мене від всього і дійсно трохи допомагало. Зараз віддаю перевагу дивитись проблемі в обличчя.
Добре лікують душу подорожі. Кудись далеко просто їхати машиною та мовчки думати про своє. Нові враження та якась навіть маленька здійснена мрія добре піднімають настрій.
Ще кажуть, що час лікує душу. Брехня, як на мене. Нові події нашаровуються одна на одну, трохи перекриваючи минуле. Але воно там є, сидить і чекає моменту вилізти назовні, варто лиш копнути глибше.

View more

Лекарство для души для вас  это

Що краще: відкритися і показати чесно що відчуваєш чи продовжувати берегти себе? Я не знаю.

Берегти себе від чого? Тримаючи свої почуття й емоції закритими, ви лише шкодите собі. Впевнений, що десь є людина, якій ви зможете відкритися і показати те, що відчуваєте. Якщо я вірно зрозумів, про що ви.

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
у вас налагоджена комунікація з собою?
Думаю не зовсім.
ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?
У мене є певні проблеми з емоціями, з їх інтерпретацією та розрізненням. Раніше взагалі не могла їх висловлювати, ховала в собі. Зараз з цим трохи простіше, але виникла інша проблема - невміння ними керувати. Тому у цьому плані я продовжую себе аналізувати та пізнавати.
Щодо проблем. Їхнє усвідомлення - це вже перший крок на шляху змін. Без цього неможливо почати пропрацьовувати та трансформувати їх, я так вважаю.
З аналізом своєї особистості у мене не виникає труднощів. Я люблю вивчати свої особистісні риси, копатися та знаходити істину у такому безмежному типологічно-індивідуальному світі моєї скромної особи:)
Завдяки самоаналізу можна виявляти наявні пробіли та прийти до того, що з ними треба працювати.
Головне цими діями не закопувати себе ще більше, бо я так любила робити (та й зараз інколи так роблю), оскільки це не принесе успіху, а навпаки, стане перешкодою на шляху до становлення особистості.♥

View more

у вас налагоджена комунікація з собою ви розрізняєте власні емоції усвідомлюєте

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Ну не на 100% . Деякі ємоції я ігнорую або пригнічую бо боюсь потім не зібрати себе в норм стан . Щодо розрізняти,теж є моменти в які краще не лізти без психолога .Проблеми усвідомлюю цілком ! Бажання - 50/50 .

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Не дуже, бо часто мене обесцінювала рідна людина, якої вже немає в цьому світі.
Тому я свої емоції рідко могла зрозуміти, віднайти спосіб заспокоїти себе та дати собі відпочинок.
Часто я так працювала чи вчилася, що не могла відпочити без відчуття провини за те, що щось не роблю та просто відпочиваю. Мені ці речі нав'язали, нажаль.
Нервові зриви були часто, та й ці моменти посилили діагостовану мені лікарями депресію.
Зараз я краще себе розумію та даю собі ту любов, котру не відчувала я в дитинстві від батьків.
Я щаслива, що я лишилася собою попри все, та свої емоції вчусь розрізняти, розуміти краще, не давати себе ображати іншим, навіть якщо я здаюся поганою людиною. Ще я медитую та читаю книжки по психології, веду особистий щоденник, тому це допомогає мені себе добре зрозуміти та не сварити, займаючись саморуйнуванням. До нього я намагаюся відвикнути.
Date:28.11.22
Time:22:03

View more

у вас налагоджена комунікація з собою ви розрізняєте власні емоції усвідомлюєте

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Так, намагаюся прислухатися до себе, аналізувати внутрішні процеси та вчитися розрізняти різнобарвні емоції та їх відтінки.
Я схильний аналізувати себе постійно, кожну мить, у будь-якій ситуації. Усвідомленність – це мій стиль життя. Жити в моменті – це не тільки про "живи тут і зараз", а й про постійний, безперервний аналіз свого життя, почуттів, вчинків та процесів, що відбуваються навколо.
Мені подобається так жити. Процес пізнання свого внутрішнього світу, свого "Я" став для мене такою ж невід'ємною частиною життя, як дихання. Я не уявляю себе без цього.

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
Мой внутренний интерфейс функционирует иначе: хочу есть — ем, хочу спать — сплю, хочу работать — работаю и пытаюсь присутствовать в том, что делаю. )
у вас налагоджена комунікація з собою ви розрізняєте власні емоції усвідомлюєте

у вас налагоджена комунікація з собою? ви розрізняєте власні емоції, усвідомлюєте проблеми, бажання, аналізуєте себе, або функціонуєте іншим чином?

zoryaniy’s Profile Photosternchen
💔💔💔
Так... Моя комунікація з собою настільки добре вибудована, що я просто мовчу, бо не можу дати собі те, що хочу. Не вдається досягнути бажаного, тому перебуваю в стані сильної фрустрації.
у вас налагоджена комунікація з собою ви розрізняєте власні емоції усвідомлюєте

Приветствую! Давайте представим ситуацию, что человек, с которым вы хорошо общались, но потом поссорились( вы его презираете), делится с вами тем, что у него проблемы, рак, и просит поддержать. Не финансово. Как вы поступите?

Зневага не моя емоція в принципі. Мене може бісити людина, якщо я часто з нею контактую. А зневага, як і любов, турбота і решта сильних емоцій, потребує багато енергії, яку я не готова витрачати на негативні емоції до тих, на кого мені в принципі байдуже. Якщо фінансово, то я можу допомогти навіть без надії на те, що мені за то якось віддячать. А поспівчувати... Ну я в принципі можу сказати, що співчуваю, але це будуть слова. Емоційно ця людина мене більше не хвилює і мені до неї немає діла, а значить немає сенсу витрачати на неї будь-який енергетичний ресурс.

Да, как жить дальше, если всё, я в тупике!

я перейшла певний етап у своєму житті, де навчилася легко відмовлятися від речей, які мене засмучують, розбудовують. а точніше змогла навчитися залишати людей, які не здатні внести в моє життя позитивні емоції.

справа не в моєму високомерії і пишномовності, просто набридло витрачати час впустую на людей, які не здатні зробити нічого гарного. треба було віддавати себе і нічого не одержувати взамін. може це грубо, але чесно по відношенню до себе.

мені не потрібні тисячі слів подяки, дорогі подарунки і інша лушпайка за те, що я слухаю, допомагаю і віддаю собі, без права на волі. але ноги, які люди вішають на мою шию, надто важкі і нагадують канали. мені так не зручно і я це залишаю в спокої ...
Да как жить дальше если всё я в тупике

если мы не рассказываем людям что мы чувствуем, как они узнают?

apetruschenko’s Profile PhotoAnasteigi
Ніяк. Є люди, які мають вроджену емпатію і тонко відчувають почуття та емоції інших, але таких небагато. Зараз більше егоїстів, які сильно зациклені на собі та власних потребах. Ми всі маємо різне виховання, погляди та цінності, тому важливо розмовляти одне з одним, прямо, без лабіринтів та загадок, щоб досягти повного порозуміння між собою.
если мы не рассказываем людям что мы чувствуем как они узнают

Как прошёл понедельник?😎

🕊Hi🕊
Понедельник Милы прошёл на работе
Instagram mila_sivatskay Всім привіт, мене звати Міла, моєму бізнесу в сфері beuty більше 4 років і я дуже хочу висловитися. @dasha_chyzh дякую за кадр на плівку.
Ми - рітейл, ми - ТОВ з ПДВ, ми - абсолютно білий бізнес. При замовленні на сайті вам на пошту обов’язково прийде фіскальний чек, а в магазині його легко й просто надішлють на електронну пошту, якщо ви попросите. Ми офіційно розмитнюємо весь товар, який завозимо самостійно. З кожного продажу платимо відсоток ПДВ та всю готівку відносимо до банку.
Півтора роки пішло на те, щоб привести склад у порядок. За цей час ми розірвали стосунки з багатьма постачальниками. І, не буду приховувати, витратили на це дуже багато сил. Проте все це того варте! Тому що я хочу жити в класній країні, де кожна дівчина може отримати крутий сервіс, емоції та якісну і оригінальну косметику на будь-який бюджет. А ще, хочу жити в економічно сильній державі, де кожен ринок має здорову та талановиту конкуренцію, а головне - розвивається.
Одночасно з тим бажанням та прагненням, я заходжу в інстаграм і спостерігаю за десятками магазинів, які продають відомі трендові засоби сотнями. Здавалося б, нічого такого… Проте продають ці засоби без коробки (!!!), за ціною нижче світового ринку (!!!), відкривають їх для сторіз, розкладають на підлозі і стверждують, що працюють цілком офіційно 🙃
По-перше, догляд для обличчя - це те, що ми наносимо на нашу шкіру (один з найвибагливіших органів). Як можна продавати для цього контрабанду? Косметика має терміни придатності, є чіткі вимоги до транспортування та зберігання в межах конкретних температур, сертифікати якості, офіційні постачальники і ще багато важливих моментів. Не можна просто взяти і замішати баночку незрозуміло з чого, незрозуміло де і в яких санітарних умовах. Просто перекупити десь у когось і продавати. Ну не можна.
По-друге. Контрабанда робить нашу країну не цікавою для класних сучасних брендів, які заробляють на легальному бізнесі. Тому що їх головна ціль полягає зовсім не в наживі та обдурюванні людей. В них інша бізнес модель та умови співпраці. Чому так багато світових ТМ немає у нашій країні? Чому вони не хочуть? Риторичне питання.
Продовження в каруселі. 👉🏼

View more

Как прошёл понедельник

С каким персонажем (фильма мультфильма либо книги ) вы себя ассоциируете?

midir34421’s Profile PhotoAlexander Leem
особисто я ні з яким. а от деякі знайомі, все ж, бувало асоціювали. хтось казав, що зовнішньо схожа на Аґнес з мультфільму «Нікчемний я», інші, що висловлюю свої емоції так само щиро та яскраво, як Луїза Кларк з фільму «До зустрічі з тобою». ну, мабуть, щось в цьому таки є, не мені про те судити.

Яка пісня характеризує твій сьогоднішній настрій?🎧🎸🎛

⚡ AC/DC - "Thunderstruck"⚡
Ця пісня із мого цікавого сну, який наснився сьогодні.

Якось вночі я поверталася додому темною вулицею і помітила одну банду з "поганих" хлопців, які вивантажували з вантажівки підозрілі коробки. Мені захотілося дізнатися, чим вони займаються, тому я вирішила провести власне розслідування і влитися в їхню банду.
Тому наступного вечора я проходила повз склад, на якому вони щось робили і спеціально підвернула там ногу. Один з хлопців прицмокнув, закотив очі, але все ж таки підійшов до мене. В темряві не було видно, що з моєю ногою. Тому він обережно повів мене до складу. Назустріч йому вийшов інший хлопець, який, побачивши нас, сказав: "Ти з глузду з'їхав? Їй не можна тут бути. Вона – не одна з нас."
Але я була дуже хитрою і потроху втерлася до них в довіру. Коли я сказала, що хочу допомагати їхній банді, то вони скептично подивилися на мене і голосно засміялися. Але я стояла на своєму і запитала, які умови мені потрібно виконати, щоб потрапити до їхньої банди.
Той хлопець, який "врятував" мою ногу, відповів: "Татуювання. У нас у всіх є татуювання, яке відображає нас. Тобі треба зробити татуювання. Але ти ж дівчина і ненавидиш татуювання, тому.. Не думаю, що в тебе вистачить сміливості його зробити, хах". Це прозвучало як виклик і я прийняла його і зі словами: "Чого стоїш? Роби." протягнула йому руку. Він був дуже здивований, але повів мене за собою. Він так обережно зробив татуювання, що мені навіть не було боляче. Коли я подивилась на свою руку, то побачила там маленьку акуратну блискавку, яка мені навіть сподобалася. Я запитала, чому саме блискавка, а він посміхнувся і сказав: "Я так бачу".
Коли він відвів мене до того складу, то зупинився біля входу і сказав: "Ласкаво просимо до нашої банди, тепер ти – одна з нас. Але те, що відбувається за цими дверима, не повинно просочитися назовні, зрозуміла?". Відкрилися двері і я зайшла в приміщення, підтанцьовуючи під пісню AC/DC - "Thunderstruck". І знаєте, що я там побачила? Що у цеху такі великі моцні мужики виробляють.. Дитячі іграшки. Дитячі іграшки, Карл!! На моєму обличчі читалося: "Ватафак?? Де заборонені речовини?". Як вияснилося, в них в цьому цеху було підпільне виробництво іграшок, які вони відправляли діткам, які постраждали від війни. Це мене настільки вразило, що я не стрималася і заплакала. Тих хлопців не взяли в армію по стану здоров'я, тому вони стали волонтерами, які виготовляли дуже гарні іграшки і надсилали їх дітям, не афішуючи свої подвиги. І емоції цих дітей надихали цих волонтерів на створення найгарніших іграшок.

Зранку прокинулась, посміхаючись. Сподіваюся, що десь таке виробництво дійсно існує)) Так, я мрійниця, ахах))
⠀⠀⠀
⠀⠀
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀... Wιth ᥣovᥱ, Shᥱᥣbყ ♡
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⸻ 🍁 10.11.2022 🍁 ⸻
⠀⠀⠀
⠀⠀

View more

Яка пісня характеризує твій сьогоднішній настрій

Какой год считаешь лучшим в своей жизни?

кожен рік свого ̶н̶і̶к̶ч̶е̶м̶н̶о̶г̶о̶ життя 😂
за всі 24 роки, що я прожила вже було, є і буде стільки моментів, подій та емоції за які я вдячна людям та обставинам, що вважаю нечесним виокремлювати щось одне. життя іде, змінюється і я разом з ним. воно просто відбувається і це класно.

что можно подарить мужчине,чтобы этот подарок остался у него на всю жизнь? прощальный подарок.

Вибачте, але навіщо займатися такими дурницями? Якщо ви вже розійшлися, то залиште одне одного в спокої, які ще подарунки після розриву, щоб на все життя запам'ятати? Для чого? Ви живіть своїм життям і дайте можливість тій людині жити своїм життям, залиште минуле у минулому. Не думаю, що той подарунок йому треба, адже розставання різні бувають, навіщо зайвий раз про себе нагадувати і викликати негативні емоції? Не розумію такого 😐

А ви усміхалися щиро за час війни? Коли? Що викликало позитивні емоції?

Так, було таке:)
Я належу до тих людей, що "Щоб не плакать я сміялась", тому усміхаюсь і сміюсь досить часто.
Як мінімум я це з радістю роблю на зло усій русні, яка хоче щоби я тут панікувала і ридала 24/7. Але вони цього точно не дочекаються;)
Що викликало позитивні емоції?
Усі відео, які пов'язані із нашими захисниками та захисницями, особливо, коли зустрічаються із рідними після довгої розлуки. Там не тільки усміхатися можна, а ще і поплакати від щастя. То так мило, що я не можу стриматися:)
Також позитивні емоції викликають рідні люди поруч. Бо вони йдуть пліч-о-пліч з тобою за будь-яких обставин. Вони можуть підтримати твою безпосередність, особливість та дуркуватість і при цьому не втекти ні в іншу кімнату, ні геть з життя:D
Тому усміхайтеся навіть під час війни. Як би не було важко, але радість та віра в ЗСУ і краще тримає на плаву, не дає втонути у болоті та звісно ж береже психіку.♥

View more

А ви усміхалися щиро за час війни Коли Що викликало позитивні емоції

Что Вы можете сказать о порке как о методе воспитания? Насколько он эффективен и в каких случаях? И как переводится на украинский?

Я проти насильства у будь-яких його проявах, тому навіть перекладати це слово українською не збираюся.
Може здивую, проте такого методу виховання не існує. Він не належить до загальноприйнятих методів виховання дітей у суспільстві.
Ефективність сумнівна, я би навіть написала мінусова, тобто завдає тільки шкоду дитині, а ніяк не виховує. Тому не раджу використовувати у жодному випадку.
До того ж таке "виховання" карається законом і вас запросто можна притягнути до відповідальності за такі дії.
Насильство, а тим більше стосовно дітей, це прояв слабкості з боку дорослого. І це тільки ваші проблеми, що ви не в змозі керувати своїми емоціями, дитина тут ні до чого.
Для початку потрібно розібратися із собою, своїми "тарганами" у голові, а тільки після цього планувати дітей.
Вони не боксерська груша, на них не можна скеровувати усі свої негативні емоції, їхня дитяча беззахисність - це не привід "відриватися" і показувати свою владу.
Завдання батьків - оберігати дитину, вчити довіряти та соціалізуватися у світі, а не показувати наскільки він негідний, що навіть власні батьки замість захисту і безпеки використовують насильство стосовно них.
Так, світ - це не рожевий вимір із добрими чарівниками і нескінченною веселкою. Проте це і не суцільне зло. Варто показувати дитині, що світ різнобарвний, що ми відіграємо не останню роль у тому, якими барвами він заграє для нас. І робити це потрібно не шляхом насильства і насідання над дитиною, а співробітництвом, залученням та власним адекватним прикладом. ♥

View more

Что Вы можете сказать о порке как о методе воспитания Насколько он эффективен и

Чому ти не на фронтi?

Тому що в кожного у цій війні свій фронт. Мій полягає в молитві, плетінні сіток, виготовленні окопних свічок, передачах їжі, донатах (хоч і мізерних, бо зарплати навіть на ліки не вистачає).
Моя думка така - якби всі українці єдналися в молитві, а не сипали матюками і прокльонами, то перемога настала б швидше. Це я без осуду, тому що теж не біла і пухнаста, перші дні провела у страху, наступні в сльозах, далі й мене не оминула лють, але спрямовую зараз ці емоції в інше русло. Вирішила, що у дні коли самопочуття дозволяє лютувати, то точно дозволить постояти на колінах з молитвою.

"Якщо постійно казати людині, що вона собака, то через деякий час вона почне гавкати". Що можете сказати з цього приводу? 🤔

Скажу, що це дуже влучна фраза і що зі своїми словами та оцінкою іншої людини, а особливо, дитини, слід бути дуже обережними.
Ситуація: в групі хлопчик з особливими потребами, вже шкільного віку, одна із особливостей - він не може висловлювати свої почуття, побажання, відчуття, емоції словесно; так от питання - чи зможе дитина подолати цей бар‘єр, якщо в нього вірю лише я і логопед? Якщо слова «ти - молодець, ти - крутий, ти - чемпіон» він чує тільки від нас, а всі інші (при ньому ж) ставлять на ньому хрест, зі словами «там вже нічого не буде», і питання номер два - коли до дорослих людей дійде, що «не розмовляє» не = «не розуміє»…?!🤦🏼‍♀️
Якщо постійно казати людині що вона собака то через деякий час вона почне

Чи відчуваєте ви щось від новин?) чи вже зчерствілм?)

kseniiabohun’s Profile PhotoKseniia Bohun
Зачерствіла мабуть. Дивлюся ті новини як колись дивилась програму надзвичайні новини, фоном й майже без емоцій. Настільки затрахало за всіх переживати, плакати, психувати, що емоції самі відключаються. Сама себе лякаю час від часу. Я завжди була трохи цинічною падлюкою, але це вже переходить всі межі.

Как забыть человека от которого ушла из за того , что он меня не любил в отношениях?

пфф
меня иногда умиляют такие вопросы
їх ставлять, бо нема шо робить?
чи люди дійсно надіються на покрокове вирішення проблеми?..
тоді почитайте у гуглі, як заробити собі амнезію🙄
блін, ну людоньки, коли ви перестанете боятися психологів??😭
причому, в мене відчуття, що питання такого типу часто ставлять достатньо дорослі громадяни (але я дуже хочу помилятися, нехай це краще будуть підлітки🥺 їм це пробачливо через гормони та фін. залежність від дорослих).
# нічого не маю проти підлітків, я навпаки їх дуже люблю😍
якщо серйозно, то базовою рекомендацією від мене буде рефлексія. тобто, задайте собі питання, що для вас означає «кохати/не кохати». чи розмовляли ви про це зі своїм партнером. чи співпадають ваші значення. що вас підштовхнуло до розриву відносин. і насправді ще безліч питань є, але вже і на третьому можна зависнути.
проте не можна думати про це 24/7
сублімуйте ваші емоції та почуття (а я так розумію, їх немало накопичилося) в роботу/навчання, творчість, спорт.
а краще все ж таки до спеціаліста❤️‍

View more

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

ми норм. читаємо книжки, п'ємо багато чаю і робимо своє тут, поки ЗСУ їбашать там. і, власне, все для того, аби вони продовжували в тому ж темпі 👌🏻🤜🏻🤛🏻

Уявіть, що у вас є можливість повернутись у своє(!) минуле, але лише один раз і на один день. Який би день свого життя ви б обрали? Чи змінили б щось? Чи, можливо, просто хотіли б ще раз прожити приємні спогади, або ж зустріти людей, яких уже нема у вашому житті?

буду, як то кажуть, «душнілою»
не хочу нікуди повертатись і, тим більше, щось змінювати.
знаючи себе, після такої «подорожі» мене б добряче накрило.
серйозно
я з тієї категорії людей, яким або все, або нічого.
дивіться. якщо обрати гарні спогади, то після повернення, вам знову буде хотітися прожити їх ще раз і ще раз. ви підсядите, як на н*ркотик. буде дуже важко зупинитися. краще зосередитись на тому, що ви можете зробити ЗАРАЗ, щоб ще раз прожити подібні емоції та почуття (а може й краще) 🥰
на рахунок зустріти людину. особисто мені, було б дуже боляче. тому що я з нею вже попрощалася, відпустила, вже максимально відболіло. і ви пропонуєте це все знову пережити?.. та не за які пряники. або людина повертається до життя, або все залишається так, як є, і ніхто нікого не чіпає.
ну і традиційно
якщо щось змінити у минулому, то у майбутньому все піде шкереберть.
тут і зараз - це найважливіше. це все, що в нас є.
цінуйте❤️

View more

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

Я по жизни молчаливый невротик . В кризисные моменты я "замораживаюсь " и более менее нормально их переношу . Страшно ,что догоняет меня это потом ... Реагирую острее на звуки .Держимся. Слава Богу мы относительно впорядке .

Із чим у Вас асоціюється осінь? Чи є у Вас якесь особливе заняття, яке притаманне саме для цієї пори року? + До відповіді можете прикріпити список фільмів/серіалів/книг/музичних композицій, які асоціюються у Вас з осінню.

DarkShelby’s Profile PhotoShelby
Дні невпинно летять один за одним та губляться десь в повсякденній метушні...
Осінь - моя улюблена пора, і кожного року з нетерпінням чекаю її початку... Однак, зараз я десь "випадаю" з реальності. Сьогодні вона нагадала про себе знову легкою простудою, змусивши ненадовго зупинитись.
Незважаючи на холод, саме осінь - найтепліша пора. Хочеться затишку, добра, зворушливих зустрічей та приємних емоцій. Неквапливі прогулянки в парку, опале жовте листя, темні дощові хмари, що нависли над містом - ідеально поєднуються з моїм настроєм. Ледве вловимий запах ностальгії витає в повітрі та зачіпає невидимі струни душі, тим самим пробуджуючи якісь, здавалося б, назавжди забуті почуття. Поки теплий чай зігріває мої руки, я подумки поринаю десь далеко у минуле...
Втім, я відхилилась від теми.
Саме восени з'являється бажання передивитись улюблені фільми та знову, і знову слухати улюблені пісні...
Мій маленький особистий топ осінніх фільмів:
🍂 "Щоденник пам'яті"
🍁 "Вік Адалін"
🧡 "Коханий з майбутнього"
Пісні:
🔴 Плач Єремії - вона
Бумбокс - квіти у волоссі
Скрябін - люди як кораблі
P.S Звертаюсь до автора запитання, ділюсь своїми враженнями, як і обіцяла. "Квіти для Елджерона" - кінцівка викликала неоднозначні емоції. Хотілося б, щось більш позитивного. Десь із середини було вже зрозуміло, що хорошого не чекай, однак я все ж сподівалась.😌

View more

Із чим у Вас асоціюється осінь  Чи є у Вас якесь особливе заняття яке притаманне

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

То є ті ще американські гірки:D То вгору, то вниз.
"До" було теж не дуже, проте переймалася і думала я про інше. А от "тепер" вектор переживань кардинально змінився, відтак психологічний стан теж.
Якщо раніше я копирсалася у собі та шукала купу недоліків, то зараз це відсунулося у далеку шухляду, куди я навіть не зазираю.
Тепер же з'явилося бажання жити чи щось на кшталт цього. Не в плані "Боже, я так мало прожила", а "Я буду боротися за кожен день і неодмінно дякуватиму тим, хто реалізує мою можливість побачити ще один світанок".
Все не здається таким похмурим, як було "до". І якщо раніше я у купі світла тільки те і робила, що дивилась на маленьку краплю темряви, то зараз у купі темряви я хапаюсь за кожну маленьку світлу ниточку. Неймовірно радію будь-якій чудовій новині у хаосі сьогодення, кожному такому відео, врятованому життю і перемозі. Із ще більшою насолодою радію вранішній прохолоді, міцній каві та неповторному заходу сонця. Ще міцніше обіймаю рідних і повторюю, як сильно їх люблю.
"До" я це теж робила. Проте зараз такі миті відчуваються гостріше.
Кожного дня ти ходиш по краю і не знаєш, що чекає тебе далі. Але ти не опускаєш руки, не панікуєш, не ридаєш 24/7, а загартовуєш себе. Стаєш міцнішим, витривалішим, більш залученим у вир подій та намагаєшся робити все для того, щоб пришвидшити нашу перемогу.♥

View more

Розкажіть як мінялися ваш психологічний стан емоції перед війною і до тепер Як

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

Перед війною відчувала злість дуже сильну. Постійним був спорт.
Перші два дні страх за інших і нерозуміння, що і як буде.
Дальше розчарування. Я створювала собі ідеальний світ, в якому мене б оточували добрі люди, а тут з них почало виходити багато зла. Мій світ зруйнувався.
Потім розчарування перейшло у злість. Здавалося, що всі все роблять не так. Моя плаксива емпатичність виключилася. Злили чужі сльози, паніка, ненависть, бо люди ними заражали інших, а результату ніякого не було, крім втоми.
Дальше злість від того, що відчувала себе не на своєму місці. На фронті чи в окупації мені було би психологічно простіше переживати якісь ситуації, ніж багатьом іншим. Але я не знаю нічого ні у військовій справі, ні в медичній, їздити не вмію і кулінарія не моє, тому заважала би більше. Залишилося впливати на емоційний стан людей, порушувати важливі теми через творчість, інформувати і донатити.
Потім звиклося до всього. Займаюся тим, чим можу, відчуваю старість ментальну. Багато чого зрозуміла за той час.

View more

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

На початку війни була суцільна паніка, організм переключився в режим «вижити». Коли евакуювалась в іншу країну та задовільнила базові потреби безпеки, через два тижні стало нудно, і я шукала шляхи вернутись (були певні обставини, що я там застрягла на 2 місяці). Як тільки вернулась-почала жити «наповну» десь два місяці, активніше ніж до війни. Зараз вже активність пішла на спад і все вернулось на свої місця, але з нотками суму через те, що війна продовжується.

Розкажіть, як мінялися ваш психологічний стан, емоції перед війною і до тепер. Як ви?

Война не сильно повлияла на мое психологическое состояние. Живу как жила, периодически офигевая с пролетающих над головой ракет 🤔

Как вам мобилизацея в Рашке???

Викликає різні емоції, я б сказала.
З одного боку це радісно, бо це знак, що хуйло програє. З іншого - це продовжує війну, продовжує жертви серед населення, продовжує руйнування наших міст і сел, продовжує горе.
Але мене це не налякало. Що нового ми побачимо? Хіба до цього не прилітали їхні блядіни на нашу територію? Хіба до цього не гинули наші люди?
До того ж, треба розуміти, що мобілізувати можна кого завгодно, але це м'ясо ще треба одягнути, озброїти, нагодувати, дати їм техніку. Ми вже бачили їхнє озброєння часів совка, ну це ж курям на сміх. І ще питання викликає їхня кваліфікація.
Також важливо пам'ятати, що зараз 21 століття, війна ведеться за допомогою зброї. І зброя у нас сучасна, а у них що? Іскандеру глибоко похрін скільки людей він знищить за раз - одного чи сотню)))
Я вчора почитала коментарі в їхніх пабліках, як вони самі до цього відносяться. Звісно, там була купка йобнутих фанатів z, але здебільшого там була істерія через мобілізацію, паніка, що призовуть їхніх близьких, обговорення варіантів відкосити.
А потім пішов контент про їхні мітинги, я подивилася декілька відосів і дико реготала, що забрали якогось мужика, який вийшов на мітинг за війну)) Взагалі, дуже мало людей вийшло і їх легко розігнали. Здається, там навіть ніхто і не пручався, як барани покірно йшли за омоном (чи хто там був).
Мені ще дуже сподобалося, як вони скиглять в коментарях, що вони проти війни, але їхня влада все вирішує за них і вони не можуть її скинути, бо можна сісти в тюрму. І от мені цікаво, а хто це повинен робити? Може нам впрягтися чи якійсь іншій країні прийти їх рятувати? Я просто не розумію, чого вони очікували.
У мене склалося враження, що вони вирішили покірно чекати, поки путя здохне і щось зміниться, але я не думаю, що щось зміниться, якщо він (нарешті) протягне ноги. Прийде путя 2.0 і все буде таким самим, поки вони не прокинуться.

View more

Тобі подобається місце, де ти проживаєш?

BarbyGirl008’s Profile PhotoBarbyGirl008
Так ,я хотіла тут жити завжди.
Мені лише сумно що в професії я себе тут не можу знайти . Куди хочу - не беруть . Куди звуть - не хочу . Я не хочу і не можу працювати важко фізично . Не хочу примітивну працю ,яку буду ненавидіти . Мені подобається дарувати гарні емоції ,посмішку . Подобається творчість ,квіти. Тому я чекаю своє ідеальне місце 😻 . Чи хоча б яке я готова терпіти.

ви вважаєте себе щирою людиною?

Ні. До найпоширенішого прояву нещирості - лестощів та приховування негативного ставлення - я дійсно не схильна, зате я можу тимчасово приховувати злорадство та жорстокі / егоїстичні наміри, поки не настане час їх виказати. Або можу банально брехати. Або можу приховувати якісь "добрі" емоції, якщо вважаю, що їх демонстрація відкриє якусь мою слабкість. Втім, я дотримуюся такого правила: якщо мені є що приховувати, значить, у мене є слабкість, і найбезпечніше жити так, щоб брехати і щось приховувати просто не доводилося.

Ну ти неперевершена, ти ж все через себе пропустила. Але не всі такі, і коли прєдают, ніхто не пам'ятає як це боляче відчувати, у них сіюмінутное наслажденіє...

Звісно, що пропустила. Я засвоюю уроки,які мені підкидає життя. І хороші, і ті що не дуже.
Якби в нас було завжди все добре, чи цінували б ми, те що маємо?) Очевидно, що ні.
Ох..ти правий, якби ми могли відчувати почуття та емоції інших людей, то щастя в цьому світі було б набагато більше.
Або знаєш як, зробив якесь лайно людині, і щоб зразу бумеранг прилетів. Так теж норм.🤔
В реальності той бумеранг запізнюється, або й зовсім не прилітає.😬
Однак, справа не в інших людях, тобто не лише в них. Треба бути вірним і собі теж. Своєму вибору та принципам.🤗

Аск - що для тебе означає?

Всім кажу, що помийка (бо воно ж насправді так і є), і спершу тут сиділа виключно для розваги.
А коли настали дуже складні часи - тут я виливала свої емоції, відволікалася, знаючи, що тут зі знайомих мене читають буквально одиниці. Типу як місце, де я можу бути собою, або якою схочу, бо анони - створіння без статі і часто без розуму. А я людина досить потайна.
Зараз, мабуть, звичка. Місце, де я ділюся своїми думками. Знайшла тут дуже класних людей. Довбойобів, правда, у 10 раз більше, але то таке)) І трошки сумую за веселухою, що була десь 2 роки назад)

Language: English